Оксана Заварзіна

Оксана Заварзіна

Auto-generated profile, based on publicly available information

Оксана Заварзіна

Інститут продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук України, м. Київ, Україна

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

6Years (2021-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
29 July 2022 in Food Resources
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
КДКатерина Данілова
Катерина Данілова
СОСергій Олійнічук
Сергій Олійнічук
ОЗОксана Заварзіна
Оксана Заварзіна
ІКІнга Кузнєцова
Інга Кузнєцова
РГРоман Грушецький
Роман Грушецький
ІГІрина Гріненко
Ірина Гріненко
Зброджування крохмалевмісної сировини у виробництві етилового спирту лімітується швидкістю ферментативного гідролізу декстринів, від чого залежить вихід етилового спирту з тонни сировини. Різні за природою складові крохмалю – амілоза і амілопектин - з різною швидкістю гідролізуються амілазами і потребують неоднакового набору амілолітичних ферментів. Метою роботи є дослідження динаміки активності ферментного препарату a-амілази в процесі розрідження крохмалевмісної сировини на прикладі кукурудзи. Об’єктом досліджень є стадія розчинення в процесі ферментативного гідролізу крохмалю кукурудзи. Предмет дослідження – кукурудза, ферментний препарат a-амілази, вуглеводний склад середовища. В роботі використовували загальноприйняті в спиртовій промисловості методи досліджень, активність a-амілази визначали колориметричним методом. Результати досліджень показали, що через 30 хвилин гідролізу активність альфа-амілази знижується на 6%, а в кінці процесу розрідження її активність складає тільки 19% від початкової. Встановлено, що основна кількість продуктів гідролізу крохмалю утворюється за першу годину розрідження – майже 41% до введеного крохмалю. Подовження процесу до трьох годин сприяє незначному збільшенню утворення цукрів. При цьому кількість глюкози як кінцевого продукту гідролізу крохмалю становить лише 16,7-19,1% від суми цукрів. Досліджено динаміку утворення цукрів під час ферментативного гідролізу крохмалю в залежності від кількості доданого розріджуючого ферменту. Визначено, що оптимальною дозою a-амілази є 1,5 од./г крохмалю, за якою утворюється 12,3 г цукрів, що складає 23% від введеного крохмалю, тобто майже повне оцукрення амілози. Встановлено, що на стадії розчинення крохмалю вуглеводний склад сусла представлений мальтозою і мальтодекстринами (3,5-3,9 г/100 см3), а вміст глюкози значно менший – до 1,18 г/100 см3. Основна кількість цукрів утворюється за першу годину тривалості процесу. Результати досліджень будуть використані для розробки ефективної схеми гідролізу біополімерів сусла ферментами амілазного комплексу на стадії розчинення крохмалю сировини.

25 December 2022 in Food Resources
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
КДКатерина Данілова
Катерина Данілова
СОСергій Олійнічук
Сергій Олійнічук
ОЗОксана Заварзіна
Оксана Заварзіна
Предмет дослідження. Закономірності процесу оцукрювання проміжних продуктів гідролізу крохмалю – декстринів. Зброджування крохмалевмісної сировини у виробництві етилового спирту лімітується швидкістю ферментативного гідролізу декстринів, від чого залежить вихід етилового спирту з 1 тонни сировини. Глюкоамілаза відповідає за процес утворення цукрів із крохмалю зерна і безпосередньо впливає на інтенсифікацію дріжджогенерування та бродіння. Мета. Дослідити динаміку оцукрення ферментного препарату глюкоамілази під час ферментативного гідролізу крохмалевмісної сировини на прикладі кукурудзи. Об’єкт дослідження – стадія оцукрювання в процесі ферментативного гідролізу крохмалю зерна кукурудзи. Методи. У роботі використано загальноприйняті в спиртовій промисловості методи досліджень, активність глюкоамілази визначали поляриметричним методом. Динаміку гідролізу крохмалю за кількістю утворених цукрів визначали методом високоефективної рідинної хроматографії ВЕРХ. Результати. Результати показали, що споживання крохмалю та кінетика отримання глюкози найефективніші упродовж першої години оцукрювання, коли кількість гідролізованого крохмалю становить 75% від введеного крохмалю. Збільшення тривалості до двох годин забезпечує гідроліз крохмалю на 97,2%, тоді як упродовж третьої і четвертої години кількість утворених моно- і дицукрів збільшується всього на 0,35 і 0,7 г/100 см3, що складає тільки 2,7% гідролізованого крохмалю. В першу годину оцукрювання крохмалю глюкоамілазою зростає вміст мальтози до 4,84 г/100 см3, а вміст глюкози до 15,2 г/100 см3. У подальшому перебігу оцукрювання кількість глюкози поступово зменшується, а кількість мальтози плавно збільшується. Визначено, що оптимальною дозою глюкоамілази є 8 од. активності / г крохмалю, за якої процес оцукрювання крохмалевмісної сировини відбувається найбільш повно. Для визначення впливу дозування ферментного препарату на вихід етилового спирту оцукрене сусло зброджували в періодичному процесі сухими дріжджами Termosacc. Вихід спирту з тонни сировини на суслі з дозуванням ферментів альфа-амілази в кількості 1,5 од./г крохмалю та глюкоамілази в кількості 8 од./г, був на 2,8-3 дал вищим, ніж за інших концентраціях ферментних препаратів. Зброджування сусла методом одночасного оцукрювання і бродіння характеризувалося кращими показниками, концентрація спирту була на 0,05% об. вищою, вміст незброджених, водорозчинних і спирторозчинних вуглеводів та декстринів також був нижчим, що свідчить про повноту зброджування сусла. Сфера застосування результатів. Результати досліджень будуть використані для розробки ефективної схеми гідролізу біополімерів сусла ферментами амілазного комплексу на стадії ферментативного гідролізу крохмалю сировини.

30 June 2026 in Food Resources
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВХВ. Л. Хомічак
В. Л. Хомічак
ІКІ. В. Кузнєцова
І. В. Кузнєцова
СОС. Т. Олійнічук
С. Т. Олійнічук
ОКО. О. Коваль
О. О. Коваль
СВС. І. Висоцька
С. І. Висоцька
ОЗО. С. Заварзіна
О. С. Заварзіна
Предмет. Визначення впливу кількості виробничих дріжджів на інтенсивність перебігу бродіння. Мета. Метою є дослідження впливу співвідношення кількості виробничих дріжджів та основного сусла на перебіг процесу безперервного бродіння. Методи. Фізико-хімічні методи досліджень. Результати. Перебіг процесу безперервного бродіння відбувається при одночасному оцукрюванні та зброджування. Під час технологічного процесу створюються стресові умови для дріжджової культури. Відповідно, правильний підбір штаму дріжджів визначає ефективність процесу бродіння. Зокрема, застосовують у виробництві дріжджі, що проявляють стійкість до осмотичного стресу такі як сухі дріжджі «Первак» (турбо-дріжджі) та вологі дріжджі ДС-02-Е. На відміну від побутових турбо-дріжджів, ДС-02-Е оптимізовані під промисловий безперервний (проточний) або батарейний метод бродіння, де баланс незбродженого цукру в кукурудзяному суслі безпосередньо регулює швидкість протоку та стабільність біомаси. Експериментально показано, що для сухих дріжджів «Первак» оптимальним є використання дріжджів в кількості 16 – 18% від загальної маси сусла, оскільки за даних умов вміст спирту в зрілій бражці без урахування спирту, внесеного з дріжджанкою, становить 11,46–11,50% об., з урахуванням спирту, внесеного з дріжджанкою – 13,00–13,15% об. Встановлено, що для дріжджів ДС-02-Е оптимальним є внесення виробничих дріжджів в кількості 18% від загальної маси сусла, вміст спирту без урахування спирту з дріжджанки складає 11,50% об., з урахуванням спирту, внесеного з дріжджами – 13,25% об. Отже, оптимальною кількістю виробничих дріжджів для штамів, використовуваних в дослідженні є 18% від загальної маси сусла. зміна даного параметру впливає на вміст спирту та незброджених цукрів у бражці, а також на вміст істинних сухих речовин, фактично не впливаючи на решту показників. Сфера застосування результатів. Харчова промисловість, а саме спиртова галузь.

5 June 2025 in Food Resources
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
КДК. О. Данілова
К. О. Данілова
СОС. Т. Олійнічук
С. Т. Олійнічук
ОКО. О. Коваль
О. О. Коваль
ОЗО. С. Заварзіна
О. С. Заварзіна
Предмет. Виробництво етилового спирту з зернових відходів борошномельних підприємств. На європейському ринку зростає попит саме на біоетанол другого покоління, який виготовляється з неїстівної сировини – наприклад, соломи або відходів деревини. Натомість в Україні наразі переважно виробляється біоетанол першої генерації з продовольчої сировини. Більшість сільськогосподарських відходів містять понад 50% зброджуваних цукрів, полісахарид целюлозу (23–50%), геміцелюлозу (12–29%) та ароматичний полімер лігнін (13–31%). Мета. Визначити вплив процесу делігніфікації і ферментативного гідролізу некрохмальних полісахаридів зернових відходів на вихід етилового спирту. Методи. В роботі використовували загальноприйняті в спиртовій промисловості методи досліджень. Для визначення умовної крохмалистості зернових відходів використовували поляриметричний метод, вміст крохмалю біологічним методом визначали бродильною пробою. Вміст лігніну - прямим методом шляхом гідролізу сумішшю концентрованої соляної кислоти та 72% сірчаної кислоти. Кількість полісахаридів, що легко та важко гідролізуються, визначали за методом Макена-Шорля. Вміст спирту у зброджених дистилятах визначали ареометрично, масову концентрацію незброджених вуглеводів – колориметрично з антроновим реактивом. Результати. Серед дослідженої нами сировини найбільший вміст крохмалю мали зернові відходи гречки до 50%, в іншої сировині був приблизно однаковий вміст крохмалю (24–28%). Відходи кукурудзи і пшеничні висівки містили найбільшу кількість некрохмальних полісахаридів, зокрема целюлозу, які можна гідролізувати до зброджуваних цукрів. Гідроліз целюлолітичними ферментами ефективний для сировини, що має високий вміст некрохмальних полісахаридів, а саме висівок пшеничних і відходів кукурудзи, вихід спирту при цьому збільшується на 3,1–4 дал з 1 т сировини. Органосольвентна делігніфікація руйнує лігнінові зв`язки і робить біомасу більш доступною до дії ферментів, про що свідчить збільшення виходу спирту з 1 т сировини на 4,3 дал. Сфера застосування результатів. Результати досліджень будуть використані для розробки ефективної схеми виробництва спирту етилового з зернових відходів борошномельних підприємств.

25 June 2021 in Food Resources
Verified
Journal Article
Closed access
KDKateryna Danilova
Kateryna Danilova
OZOksana Zavarzina
Oksana Zavarzina
An actual problem of the alcohol industry development is the expansion of the raw material base through the use of new, cheaper types of carbohydrate sources. Recently, glucose-fructose syrup has been of increasing interest to producers of ethanol. Among the producers of craft drinks, in particular rum-based drinks, cane molasses is in increasing demand. The article presents the technological aspects of the fermentation process of nonconventional sugar-containing raw materials on the example of glucose-fructose syrup and cane molasses in ethanol by different yeast strains. It is determined that glucose-fructose syrup and cane molasses are raw materials depleted of nitrogen, phosphorus and growth substances necessary for the yeast activity. To improve the technological properties of raw materials in the molasses, nitrogen, phosphorus nutrition and corn extract as a growth substance shall be added to a mash. Glucose-fructose syrup is of pH 3.68 and of acidity 0.12, which negatively affects the fermentation. It is established that in order to create optimal living conditions for yeast, it is necessary to add substances to the glucose-fructose syrup that will contribute to the safety of development and prevent the pH 3.5. It was determined that the alcohol yield from 1 ton of glucose-fructose syrup is 31.0 dal, from 1 ton of cane molasses is 24.0 dal on the yeast 46ED and 22 dal on the TegaYeast without the use of growth substances and vitamins necessary for the reproduction of yeast biomass. Under conditions of improving the technological properties of the mash from the glucose-fructose syrup and cane molasses by adding biologically active substances promoting the synthesis of yeast biomass, the ethanol content in the fermented mashes increases up to 11.9 12% vol.