Olga Koval

Olga Koval

Auto-generated profile, based on publicly available information

Olga Koval

Інститут продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук України, м. Київ, Україна

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

9Years (2018-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
24 March 2021 in Food Science and Technology
Verified
Journal Article
Open access
OKO. Koval
O. Koval
SOS. Oliynichuk
S. Oliynichuk
TLT. Lysak
T. Lysak
The growth of bioethanol production in Ukraine is practical for both environmental and economic reasons. To reduce the cost of bioethanol production from sugar-containing raw materials, in particular, sugar beet molasses, it is effective to use high gravity wort and osmotolerant yeasts strains. Due to long exposure to high temperatures during sugar production and because of changes in the composition during storage, molasses accumulates compounds that adversely affect the function of yeast cells. For this type of raw material, a yeast strain should be found that will not only withstand high concentrations of sugars or the finished product, but will also be more resistant to inhibitors. The use of two industrial yeast strains (Deltaferm® AL-18 and Y 5007 (K-7)) for fermentation of high gravity molasses wort has been considered. It has been determined that sugar beet molasses, which is hard-to-ferment, can be used to produce ethanol from high gravity wort if some corrective measures are taken, in particular, resistant producer strains are used. It has been found that the yeast Deltaferm® AL-18 has a longer lag phase and consumes 50–60% of carbohydrates from the medium by 24 hours later than the yeast strain Y 5007 (K-7) does. It has been established how the parameters of the wash change depending on what yeast strains ferment high gravity wort based on hard-to-ferment molasses. It has been found that when using high gravity wort obtained from low-quality molasses, the yeast strain of foreign selective breeding does not allow achieving the calculated alcohol content in the fermented wash. According to the research results, under the same fermentation conditions, the distiller’s yeast strain Y 5007 (K-7) is more effective in fermenting high gravity wort based on hard-to-ferment molasses. Unlike it is with dry yeast, the industrial use of this strain according to the classical two-stream fermentation scheme does not require additional investments.

20 June 2020 in Food Resources
Verified
Journal Article
Closed access
OKOlga Koval
Olga Koval
IUInstitute of Food Resources of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine
Institute of Food Resources of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine

25 June 2019 in Food Resources
Verified
Journal Article
Closed access
K«Kyiv State Company «Ukrspyrt»
Kyiv State Company «Ukrspyrt»
TLTaras Lysak
Taras Lysak
SOSerhii Oliinichuk
Serhii Oliinichuk
IUInstitute of Food Resources of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine
Institute of Food Resources of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine
OKOlha Koval
Olha Koval

21 June 2018 in Food Resources
Verified
Journal Article
Closed access
IUInstitute of Food Resources of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine
Institute of Food Resources of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine
SOSerhii Oliynichuk
Serhii Oliynichuk
OKOlga Koval
Olga Koval
TLTaras Lysak
Taras Lysak
KUKyiv Se Ukrspirt
Kyiv Se Ukrspirt

5 June 2025 in Food Resources
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
КДК. О. Данілова
К. О. Данілова
СОС. Т. Олійнічук
С. Т. Олійнічук
ОКО. О. Коваль
О. О. Коваль
ОЗО. С. Заварзіна
О. С. Заварзіна
Предмет. Виробництво етилового спирту з зернових відходів борошномельних підприємств. На європейському ринку зростає попит саме на біоетанол другого покоління, який виготовляється з неїстівної сировини – наприклад, соломи або відходів деревини. Натомість в Україні наразі переважно виробляється біоетанол першої генерації з продовольчої сировини. Більшість сільськогосподарських відходів містять понад 50% зброджуваних цукрів, полісахарид целюлозу (23–50%), геміцелюлозу (12–29%) та ароматичний полімер лігнін (13–31%). Мета. Визначити вплив процесу делігніфікації і ферментативного гідролізу некрохмальних полісахаридів зернових відходів на вихід етилового спирту. Методи. В роботі використовували загальноприйняті в спиртовій промисловості методи досліджень. Для визначення умовної крохмалистості зернових відходів використовували поляриметричний метод, вміст крохмалю біологічним методом визначали бродильною пробою. Вміст лігніну - прямим методом шляхом гідролізу сумішшю концентрованої соляної кислоти та 72% сірчаної кислоти. Кількість полісахаридів, що легко та важко гідролізуються, визначали за методом Макена-Шорля. Вміст спирту у зброджених дистилятах визначали ареометрично, масову концентрацію незброджених вуглеводів – колориметрично з антроновим реактивом. Результати. Серед дослідженої нами сировини найбільший вміст крохмалю мали зернові відходи гречки до 50%, в іншої сировині був приблизно однаковий вміст крохмалю (24–28%). Відходи кукурудзи і пшеничні висівки містили найбільшу кількість некрохмальних полісахаридів, зокрема целюлозу, які можна гідролізувати до зброджуваних цукрів. Гідроліз целюлолітичними ферментами ефективний для сировини, що має високий вміст некрохмальних полісахаридів, а саме висівок пшеничних і відходів кукурудзи, вихід спирту при цьому збільшується на 3,1–4 дал з 1 т сировини. Органосольвентна делігніфікація руйнує лігнінові зв`язки і робить біомасу більш доступною до дії ферментів, про що свідчить збільшення виходу спирту з 1 т сировини на 4,3 дал. Сфера застосування результатів. Результати досліджень будуть використані для розробки ефективної схеми виробництва спирту етилового з зернових відходів борошномельних підприємств.

23 December 2024 in Food Resources
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОКО. О. Коваль
О. О. Коваль
СОС. Т. Олійнічук
С. Т. Олійнічук
Предмет. Визначення особливостей механізму утворення кротонового альдегіду як шкідливої мікродомішки в процесі виробництва спирту етилового харчового призначення. Мета. Дослідити та узагальнити теоретичні положення біохімічного процесу утворення кротонового альдегіду та визначити шляхи його мінімізації в спиртових дистилятах за окремими стадіями процесу зброджування крохмалевмісної сировини Методи. У дослідженні використано наступні методи: системного аналізу, а також синтезу та узагальнення інформації. Результати. За результатами досліджень механізму утворення кротонового альдегіду сформульовано основні залежності його утворення від технологічних режимів перероблення крохмалевмісної сировини, умов культивування дріжджів та перебігу спиртового бродіння. Оскільки основним джерелом утворення кротонового альдегіду є ацетальдегід – проміжний продукт процесу отримання спирту етилового, то високий вміст ацетальдегіду в зрілій бражці може бути причиною утворення кротонового альдегіду в процесі брагоректифікації. Визначено, що причинами появи кротонового альдегіду в процесі отримання спирту етилового в бродильному відділенні можуть бути як інтенсифікація життєдіяльності контамінуючої мікрофлори, так і порушення процесу виробництва, а також надмірне збільшення тривалості перетримки зрілої бражки. Проаналізовано літературні джерела та визначено можливі ефективні методи мінімізації вмісту основного джерела утворення кротонового альдегіду. Визначено можливі шляхи утворення кротонового альдегіду в процесі брагоректифікації та досліджено методи вилучення його як супутньої домішки. Сфера застосування результатів. Економічний ефект мінімізації можливості утворення кротонового альдегіду для виробництва спирту етилового харчового призначення полягатиме в підвищенні якості кінцевого продукту.