The complex analysis of the main stages of Ukraine’s agricultural sector development for the independence period has been done in the paper. It was established, that institutional changes in the agricultural sector of economy occurred concerning following institutions: private property, state regulation, pricing, social capital, competition. The peculiarities of land and property private ownership forming as agri-reforms basis have been determined. Post-Soviet institutions destruction caused rapid decrease of economic development and rural population welfare at the first stage of transformations. The main tendencies of agrarian sector functioning under market conditions, providing growth of the agricultural production and export potential of Ukraine have been identified. It was proved, that progressive economic changes did not provide similar results in rural areas development. As a result, the necessity of focusing on humancentric model of rural development was grounded.
21 December 2018 in Management Theory and Studies for Rural Business and Infrastructure Development
Rural areas play an important role in the national economy, the environment and society, contribute to the preservation of cultural heritage and the sustainable income of peasants. The growth of production rates by large agroholdings, which is mainly specialized on the crop production, does not contribute to the development of rural areas. The purpose of the article is to develop measures to ensure the sustainable development of rural areas. In the article, based on the method of comparative analysis, various aspects of programs on sustainable development of rural areas have been researched; economic development of rural territories for 2010-2016 has been studied on the basis of sociological and statistical data. The results of this research include the development of mechanisms for implementation of the sustainable development policy of rural areas, including promising directions of local areas development and innovative solutions to environmental and social problems.
У статті викладено результати дослідження концептуальних та прикладних основ європейської політики згуртування, що можуть бути успішно апробованими в умовах України. На основі використання сукупності індикаторів, що практикуються в країнах Європейського Союзу, здійснено аналіз економічного, соціального та територіального згуртування регіонів України. Їх комплексна оцінка доводить взаємозалежність та взаємообумовленість економічного, соціального та територіального згуртування. Встановлено, що для усіх адміністративних областей України характерним є низький рівень соціальної та територіальної згуртованості. Відповідно, інвестиційні пріоритети, визначені у політиці згуртування Європейського Союзу (інноваційність, екологічність, єдність, соціальна орієнтованість, наближеність до громадян), мають бути стратегічними імперативами регіональної політики України.
31 December 2023 in Financial and credit activity: problems of theory and practice
Метою дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування стану та повоєнних перспектив фінансової інклюзії в Україні з урахуванням досвіду країн ЄС. Завдання дослідження: теоретично обґрунтувати зміст і особливості фінансової інклюзії з урахуванням досвіду країн ЄС; оцінити поточний стан фінансової інклюзії; окреслити післявоєнні перспективи розвитку фінансової інклюзії в Україні. Стаття містить обґрунтування параметрів фінансової інклюзії, серед яких фінансовий добробут, фінансова поведінка, знання фінансових питань і використання фінансових продуктів, можливість фізичного доступу до фінансових послуг визнано ключовими. З урахуванням досвіду країн ЄС аргументовано, що створення умов для вільного доступу всіх категорій населення й бізнесу до фінансових послуг та їх цифровізація сприяють зростанню доходів громадян, підприємницьких структур, спрощенню механізмів інвестування, а отже, економічному розвиткові держави. Проведено оцінку стану фінансової інклюзії в Україні через онлайн-опитування різних категорій громадян. Установлено, що українці відчувають гостру потребу в додаткових джерелах доходу, а матеріальне становище переважної більшості з них є вкрай нестабільним. За результатами кореляційно-регресійного аналізу пріоритетами фінансової інклюзії визначено рівня фінансової обізнаності та грамотності населення, що дозволить їм здійснювати бюджетування доходів і витрат, сприятиме формуванню й трансформації заощаджень в інвестиції, матиме позитивний вплив на повоєнне відновлення економіки країни.
Проаналізовано європейську політику сільського розвитку, яка пройшла тривалий період становлення і змін, що пов’язано з особливостями постійного реформування Спільної аграрної політики (САП) ЄС як базової для визначення цілей, пріоритетів і стратегій розвитку сільських територій, а також змін фокусів європейської регіональної політики. Узагальнено теоретичну базу категорії “сільський розвиток”, зокрема виділено методологічні підходи до дефініцій “село”, “сільські території”, “сільська місцевість”, розкрито сутність політики сільського розвитку з позиції її історичного внеску і доповнення до САП ЄС. Розглянуто концептуальні засади становлення політики сільського розвитку, які закладалися на різних етапах еволюції, визначали її роль і місце як “другого стовпа” САП ЄС. Відображено особливості та риси відмінності між політикою сільського розвитку і САП ЄС. Обґрунтовано теоретико-пізнавальні, історичні та інституційно-практичні передумови формування поточних і майбутніх соціально-економічних стратегій європейської політики сільського розвитку. Оскільки сільська місцевість характеризується неоднорідністю видів економічної діяльності, різноманіттям природно-кліматичних умов, специфікою наявного ендогенного ресурсного потенціалу, проведено оцінку заходів, які забезпечують конкурентоспроможність сільських територій з посиленням акценту на розвиток соціальних інновацій і активізацію ініціативи громад. Відображено особливості дії інституційних підходів ЄС щодо моніторингу, оцінювання і рекомендацій з реалізації Програм сільського розвитку, в тому числі на прикладі окремих країн –– членів ЄС. Виходячи з нових амбітних цілей ЄС щодо збереження і просування цінностей сільських територій досліджено механізм розподілу витрат, виокремлено прогресивні тенденції і пріоритети творення політики сільського розвитку на засадах сталості до 2040 р.
Метою статті є розкриття та удосконалення теоретико-методологічних та організаційних засад аспектів міжнародної економічної статистики в епоху глобальних трансформацій, сталого розвитку та викликів для національної економіки. Зазначено об’єктивні передумови виникнення міжнародної економічної статистики та посилення її ролі. Розкрито сутність та особливості предмету міжнародної економічної статистики, її функцій та завдань. Обґрунтовано, що методологія міжнародної економічної статистики ґрунтується на засадах наукового розуміння кількісних властивостей явищ та процесів міжнародного середовища у поєднанні з їх якісною характеристикою. Розкрито організаційні аспекти міжнародної економічної статистики, обґрунтовано перспективні напрями її розвитку в умовах інтеграції України до міжнародного економічного співтовариства, зазначено шляхи адаптації до міжнародних стандартів та вимог.