M. M. Sishchuk

M. M. Sishchuk

Auto-generated profile, based on publicly available information

M. M. Sishchuk

Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва імені П. С. Пастернака

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

8Years (2019-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
4 November 2024 in Forestry Education and Science: Current Challenges and Development Prospects. International Science-Practical Conference, October 23-25, 2024, Lviv, Ukraine
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
AIA. P. Ivaniuk
A. P. Ivaniuk
VBV. I. Blystiv
V. I. Blystiv
ZYZ. M. Yurkiv
Z. M. Yurkiv
MSM. M. Sishchuk
M. M. Sishchuk
OHO. R. Hnatiuk
O. R. Hnatiuk
Проаналізовано сучасний стан генетико-селекційних ресурсів модрини європейської в лісах України. Досліджено особливості поширення генетико-селекційних об’єктів та зроблено порівняльну оцінку розподілу генетичних резерватів, плюсових насаджень і плюсових дерев за геоботанічними округами в межах природно-кліматичних зон.

26 December 2019 in Наукові праці Лісівничої академії наук України
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
RYRoman Yatsyk
Roman Yatsyk
MSMaryana Sishchuk
Maryana Sishchuk
YHYuriy Hayda
Yuriy Hayda
YKYuriy Katsulyak
Yuriy Katsulyak
Подано результати лісівничо-селекційних досліджень сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) на чотирьох пробних ділянках, площею від 0,6 до 1,0 га, закладених у деревостанах цього деревного виду на гіпсометричних рівнях 1150-1380 м над рівнем моря в Горганах. Визначено критерії відбору кандидатів у плюсові дерева для подальшого розвитку плюсової селекції та плантаційного клонового насінництва. Виявлено домінування в деревостанах дерев з овальними та округлими кронами, яких тут понад 56%. За результатами емпіричних і статистичних досліджень встановлено, що під час відбору й атестації плюсових дерев сосни кедрової європейської доцільно орієнтуватися на біотипи з округлими кронами. Виявлено взаємозв’язок між типами та забарвленням ритидома і селекційними категоріями дерев. Дерева вищих селекційних категорій характеризуються лускатоподібним ритидомом (кандидати в плюсові І кат. – 100%, плюсові ІІ кат. – 61%) коричневого кольору (кандидати в плюсові І кат. – 62%, плюсові ІІ кат. – 61%). Для збереження і відтворення популяцій сосни кедрової європейської варто провести відбір й атестацію плюсових дерев, здійснити їх вегетативне розмноження, отримати клони для подальшого розвитку насінництва на основі клонових насінних плантацій. Доцільно також запровадити заходи зі збереження й ефективного використання урожаю «горішків» сосни кедрової європейської, вирощування доброякісного садивного матеріалу і створення біотично стійких лісових культур. Деревостанам з ознаками кедрових пралісів доцільно надати статус об’єктів цінного генетичного та природно-заповідного фонду.

29 December 2025 in Forestry and Forest Melioration
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
МСМ. М. Сіщук
М. М. Сіщук
ЮКЮ. Д. Кацуляк
Ю. Д. Кацуляк
НСН. М. Сіщук
Н. М. Сіщук
USUliana Stambulska
Uliana Stambulska
YKY. D. Katsulyak
Y. D. Katsulyak
Розглянуто досвід вирощування у регіоні Українських Карпат 12 видів – представників п’яти родів чотирьох підродин родини Pinaceae. У регіоні 11 видів є інтродуцентами: Pinus koraiensis, P. sibirica, P. nigra, P. ponderosa, P. strobus, Picea pungens, Larix kaempferi, Pseudotsuga menziesii, Abies balsamea, A. concolor, A. grandis, а один вид – Larix decidua – в лісах Закарпатської області є аборигеном, а з Передкарпаття й далі на схід – інтродуцентом. Інтродукція Ps. menziesii, L. decidua та L. kaempferi знаходиться на етапі натуралізації. Підтверджено їхні швидкорослість, продуктивність, раннє й рясне насіннєношення, стійкість до патогенів і комах-фітофагів. Наявні об’єкти постійної лісонасінної бази. Інтродукція A. balsamea, A. grandis та P. koraiensis знаходиться на етапі адаптації, об’єкти постійної лісонасінної бази відсутні. P. strobus рекомендовано застосовувати в лісових культурах на південних схилах (800 м н. р. м.) до 10–15 %, а також у рекреаційно-оздоровчих лісах і в садово-парковому господарстві, забезпечуючи огороджування або захист від хребетних шкідників репелентами.

7 December 2025 in Forestry Education and Science: Current Challenges and Development Prospects. International Science-Practical Conference, October 23-25, 2024, Lviv, Ukraine
Verified
Journal Article
Closed access
МСМ. М. Сіщук
М. М. Сіщук
ЮКЮ. Д. Кацуляк
Ю. Д. Кацуляк
USUliana Stambulska
Uliana Stambulska
Дендронасадження – створюються з метою збереження, вивчення і збагачення видового складу дерев і чагарників та їх композицій. Одним із важливих завдань дендронасаджень є інтродукція та акліматизація деревно-чагарникових деревних видів і їх селекція, розповсюдження насіння, сіянців та саджанців, цінних деревних порід та форм. Особлива увага приділяється збереженню рідкісних та зникаючих видів (в Карпатах зникає тис ягідний, сосна кедрова, сосна звичайна реліктова). При випробовуванні інтродуцентів в Карпатському регіоні нами виявлені найбільш продуктивні із них, які рекомендовані для різних цілей – промислового і плантаційного лісовирощування, захисного лісорозведення, одержання технічної, плодово-ягідної сировини, горіхів та озеленення, окремо були виявлені іншорайоновані види, які запропоновані для лісовирощування в різноманітних лісорослинних умовах Карпатського регіону.