25 April 2025 in Аграрні інновації
У статті наведено наявність об’єктів постійної лісонасінної бази (ПЛНБ) сосни звичайної по Україні та заготівлю насіння з них. Визначено переваги використання репродуктивного матеріалу покращеної селекційної категорії для підвищення продуктивності та господарської цінності лісових насаджень. Проаналізовано сучасні підходи щодо створення та формування клонових плантацій, оцінено їхній вплив на генетичну різноманітність та стійкість лісових екосистем. Розглянуто особливості репродуктивних процесів на клоновій плантації сосни звичайної (Pinus silvestris L. ) фінського походження та виявлено найбільш стійкі клони які відзначаються високою репродуктивною здатністю. Мета. Полягала в дослідженні інтенсивності утворення генеративних органів та оцінка стану репродуктивних функцій клонових плантацій сосни звичайної фінського походження та місцевої популяції в умовах кліматичних змін з метою подальшого використання лісового насіння підвищеної селекційної цінності у лісогосподарській практиці. Методи. Методика оцінювання утворення генеративних органів передбачала: візуальний контроль наявності та інтенсивності формування мікростробілів і макростробілів у період активного цвітіння (квітень-червень 2024 р.). Оцінку інтенсивності утворення шишок проводили за 5-бальною шкалою А.А. Корчагіна [3] від 1 до 5 балів, де 1 – мінімальне плодоношення, 5 – максимальна кількість генеративних органів на особині. Одержані результати узагальнено у вигляді середніх бальних оцінок формування мікро- та макростробілів. Результати. Наведено результати інтенсивності утворення мікро- та макростробілів, а також насіннєношення сосни звичайної на клонові плантації фінського походження в умовах Вінниччини. Досліджено інтенсивність утворення репродуктивних органів у розрізі клонів. Виявлено клони, які характеризувалися найбільш інтенсивним насіннєношенням в умовах Вінниччини. Отримані результати підтверджують перспективність використання клонових плантацій сосни звичайної у лісовідновленні, що сприяє підвищенню продуктивності, стійкості та адаптивного потенціалу насаджень. Обґрунтовано необхідність подальших досліджень у сфері використання клонових плантацій для забезпечення стабільності й ефективності ведення лісового господарства. Висновки. Ефективне використання об’єктів постійної лісонасіннєвої бази, дасть змогу забезпечити лісогосподарські підприємства насінням підвищеної селекційної категорії, що в перспективі дасть можливість підвищити продуктивність, біологічні стійкість, господарську цінність та генетичний потенціал лісових насаджень.
4 November 2024 in Forestry Education and Science: Current Challenges and Development Prospects. International Science-Practical Conference, October 23-25, 2024, Lviv, Ukraine
Проаналізовано сучасний стан генетико-селекційних ресурсів модрини європейської в лісах України. Досліджено особливості поширення генетико-селекційних об’єктів та зроблено порівняльну оцінку розподілу генетичних резерватів, плюсових насаджень і плюсових дерев за геоботанічними округами в межах природно-кліматичних зон.
5 September 2024 in Наукові праці Лісівничої академії наук України
Використання лісового репродуктивного матеріалу для лісокультурних потреб передбачає необхідність урахування вимог лісонасінного районування. На підставі досліджень нормативних матеріалів країн ЄС встановлено, що діюча на сьогодні в Україні система лісонасінного районування лісотвірних деревних видів потребує зміни. У цьому аспекті висвітлено питання допустимих меж, напрямів та відстаней переміщення різних категорій лісового репродуктивного матеріалу на основі його походження та відповідних схем регіоналізації лісотвірних видів на території України. Запропоновано впровадження нових положень у сучасну модель лісонасінного районування України, що базуються на засадах лісової типології, геоботанічного та фізико-географічного районувань території держави. Впровадження регіоналізації лісового репродуктивного матеріалу полягає в уточненні територій і назв районів за аналогом геоботанічного районування, шифруванні регіонів походження на лісотипологічній основі та внесенні до нього додаткових, важливих для ведення лісового господарства лісотвірних видів. Впровадження принципу регіоналізації лісового репродуктивного матеріалу забезпечує необхідні умови отримання і введення в обіг цього матеріалу на засадах імплементації у нормативну базу лісового насінництва і розсадництва Директиви 1999/105/ЄС від 22 грудня 1999 року «Про маркетинг лісового репродуктивного матеріалу». Сутність регіоналізації лісового репродуктивного матеріалу спрямована на створення важливих для потреб лісового господарства нормативних умов використання високоякісного і генетично пристосованого до різноманітних лісорослинних умов насіння та садивного матеріалу, збереженні і розширенні біорізноманіття у лісах України. На підставі аналізу виявлених відповідностей та відмінностей, а також результатів сучасних досліджень в Україні з цього напряму, запропоновано шляхи запровадження регіоналізації лісового репродуктивного матеріалу у лісовому господарстві. Використано нормативні документи і рекомендації у сфері лісового насінництва та розсадництва, які встановлюють базові поняття і терміни. Також встановлено і проаналізовано ключові позиції у нормативній базі окремих країн Євросоюзу та опрацьовано лісотипологічну характеристику досліджуваної території.
29 May 2026 in Forestry and Forest Melioration
Наведено показники приживлюваності, збережуваності та росту лісових культур дуба звичайного (Quercus robur L.), створених різним за видом та способом вирощування садивним матеріалом у Правобережному Лісостепу України (Вінницька, Хмельницька та Черкаська області). Виявлено, що вищою приживлюваністю характеризувалися дворічні культури, створені сіянцями із закритою кореневою системою, вирощеними як у контейнерах з агроволокна, так і в пінополістирольних контейнерах, порівнюючи з культурами, створеними сіянцями із відкритою кореневою системою (94 і 91 % відповідно проти 85 %). Вищою збережуваністю характеризувалися чотири- та п’ятирічні культури, створені сіянцями із закритою кореневою системою, як порівняти з культурами, створеними сіянцями із відкритою кореневою системою (88 і 89 % проти 81 % відповідно). Культури, створені сіянцями із закритою кореневою системою, характеризувалися вищими показниками росту (перевершення за висотою й діаметром кореневої шийки – до 59 % та приростом у висоту – до 43 %), як порівняти з культурами, створеними сіянцями із відкритою кореневою системою та висіванням жолудів. Отримані результати доцільно враховувати під час створення та вирощування лісових культур дуба звичайного сіянцями із закритою кореневою системою в регіоні досліджень.