Віталій Миколайович Яценко

Віталій Миколайович Яценко

Auto-generated profile, based on publicly available information

Віталій Миколайович Яценко

Сумський національний аграрний університет

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

3Years (2024-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
1 July 2024 in Ecological Engineering & Environmental Technology
Verified
Journal Article
Open access
OKOleg Kolisnyk
Oleg Kolisnyk
LYLiudmyla Yakovets
Liudmyla Yakovets
SASergey Amons
Sergey Amons
ABAndrii Butenko
Andrii Butenko
VOViktor Onychko
Viktor Onychko
VYVitalii Yatsenko
Vitalii Yatsenko
The article highlights experimental and field studies of the scientific problem of increasing the yield of soybean seeds by optimizing the main elements of growing technology. Improved standards for the depletion of major biological nutrients during the formation of units in soybean crops make it...

28 August 2024 in Аграрні інновації
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОДО.м. Дацько
О.м. Дацько
ВЯВ.м. Яценко
В.м. Яценко
Мета дослідження полягає в оцінці ефективності та потенціалу фіторемедіаційних технологій у відновленні та очищенні забруднених ґрунтів від важких металів та інших забруднювачів з метою зниження негативного впливу на природні та антропогенні екосистеми внаслідок війни на території України. Методи дослідження включали огляд джерел літератури, які відображали використання сучасних наукових підходів для аналізу впливу важких металів на екосистеми та оцінки ефективності фіторемедіації. Результати. Аналіз огляду літератури показав, що методи фіторемедіації є найбільш перспективними для умов України. Було використано ряд лабораторних та польових досліджень для визначення здатності рослин-гіперакумуляторів до поглинання важких металів із забруднених ґрунтів. Результати досліджень багатьох вчених показали, що деякі рослини, такі як Miscanthus giganteus та Pisum sativum, мають високий потенціал для використання у фіторемедіаційних заходах. Вони здатні ефективно поглинати важкі метали та інші забруднювачі із ґрунту, що сприяє його очищенню та відновленню. Окрім того, використання таких рослин може мати додаткові економічні переваги, наприклад, у виробництві біоетанолу або інших біоенергетичних ресурсів. Висновки. При плануванні фіторемедіаційних заходів необхідно враховувати як тип забруднення, так і можливість подальшого використання біомаси. Це дозволить не лише ефективно очищати ґрунти, але й забезпечити додаткові економічні переваги та мінімізувати ризики для здоров’я населення. Фіторемедіація, як метод відновлення забруднених територій, має значний потенціал для збереження екосистем та забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Україні. Завдяки використанню рослин-гіперакумуляторів можна досягти суттєвого зниження концентрації важких металів у ґрунтах, що сприятиме відновленню біорізноманіття та покращенню екологічного стану постраждалих територій. У подальших дослідженнях слід зосередитися на оптимізації методів фіторемедіації для різних типів ґрунтів та забруднювачів, а також на вивченні можливостей інтеграції цих методів у загальні програми екологічного відновлення та сталого землекористування.

30 September 2024 in Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ВЯВ. М. Яценко
В. М. Яценко
ОДО. М. Дацько
О. М. Дацько
ВПВ. І. Падалка
В. І. Падалка
ВМВ. Л. Моша
В. Л. Моша
У статті досліджується ефективність фіторемедіації ґрунту гірчицею сарептською Brassica Juncea (L.) на етапі цвітіння з акцентом на важкі метали, зокрема Барій, Цирконій та Цинк. Забруднення ґрунту важкими металами в Україні стало надзвичайно актуальною проблемою через бойові дії, що відбуваються на території країни. Це забруднення може мати значний вплив на врожайність та якість сільськогосподарської продукції, а також становити загрозу для здоров'я населення, яке споживає таку продукцію. Гірчиця сарептська використовується не лише для продовольчих цілей, але також може слугувати для відновлення ґрунтів, забруднених важкими металами. Дослідження проводилося на ділянці поблизу жвавої дороги, де ґрунт потенційно містить вищий вмісту важких металів. Для аналізу було взято зразки із метрового шару ґрунту з кроком у 10 см до сівби гірчиці сарептської та на час її цвітіння. Аналіз ґрунту саме на цьому етапі обумовлений тим, що у випадку позитивного результату, тобто значного поглинання важких металів, можна буде виконувати фіторемедіацію кілька разів протягом весняно-літнього сезону. В результаті дослідження встановлено, що гірчиця сарептська здатна ефективно поглинати Барій з ґрунту, особливо в шарах 20–30 см, 40–50 см, 50–60 см та 60–70 см. Водночас зниження концентрації Барію в інших шарах не було статистично істотним. Щодо Цирконію, його вміст у шарах 0–10 см та 20–30 см дещо зменшився, хоча ці зміни були статистично істотними, це не дозволяє розглядати гірчицю сарептську як ефективного акумулятора цього елементу у фазу цвітіння. Аналіз на поглинання Цинку показав, що гірчиця сарептська поглинає незначну кількість цього елементу у фазу цвітіння. У підсумку, результати дослідження підтверджують можливість використання гірчиці сарептської для фіторемедіації Барію з ґрунту до фази цвітіння, тоді як для Цирконію та Цинку ефективність поглинання потребує подальших досліджень. Такі дослідження є важливими для розробки методів моніторингу та очищення ґрунтів у регіонах, що постраждали від забруднення важкими металами внаслідок воєнних дій.

3 December 2025 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
Verified
Journal Article
Open access
ОДОксана Миколаївна Дацько
Оксана Миколаївна Дацько
ІКІгор Миколайович Коваленко
Ігор Миколайович Коваленко
ОМОлена Сергіївна Мельник
Олена Сергіївна Мельник
OBOlha Bakumenko
Olha Bakumenko
ВЯВіталій Миколайович Яценко
Віталій Миколайович Яценко
Метою цієї статті є аналіз впливу воєнних дій на якість лісових ґрунтів, зокрема, на вміст важких металів у місцях детонації та згоряння боєприпасів, що є фактором деградації лісових екосистем. У зв'язку з повномасштабним вторгненням, лісові масиви України зазнають безпрецедентного антропогенного навантаження, що робить це дослідження надзвичайно актуальним. На відміну від людей, які можуть тимчасово мігрувати, лісові екосистеми залишаються вразливими до прямого впливу бойових дій, що призводить не лише до втрати біорізноманіття, але й до значних економічних збитків. У роботі було проведено відбір зразків ґрунту на ураженій ділянці хвойного лісу поблизу с. Стецьківка Сумської області, де було знищено склад боєприпасів.Зразки відбиралися з епіцентру вибуху, з країв ураженої ділянки та з контрольної зони. Аналіз вмісту хімічних елементів проводився рентгенофлуоресцентним методом, а отримані дані оброблялися за допомогою статистичного аналізу. Результати дослідження показали, що вміст деяких елементів (Стибій, Станум, Кадмій, Аргентум, Паладій, Аурум, Селен, Миш’як, Ртуть, Кобальт Та Хром) є нижчим за поріг визначення приладу.Однак, для інших елементів виявлені суттєві відмінності. Так, концентрації Свинцю, Міді, Мангану, Заліза та Сірки значно зростають в епіцентрі вибуху, що свідчить про їхнє надходження з боєприпасів. Водночас, вміст Барію, Цирконію та Рубідію, навпаки, знижується в епіцентрі, що вказує на їхній механічний перерозподіл або вимивання. Статистичний аналіз за критерієм Дункана підтвердив, що всі виявлені відмінності є статистично значущими. Отримані дані свідчать про те, що бойові дії спричиняють довгострокове забруднення ґрунтів токсичними елементами, що може призвести до деградації лісових екосистем та зниження їхньої продуктивності. Це підкреслює необхідність розробки ефективних стратегій лісовідновлення та моніторингу, які враховуватимуть фактори військових дій та підвищену пожежну небезпеку. Результати дослідження можуть бути корисними для фахівців, які займаються проблемами екологічної безпеки та відновлення довкілля у післявоєнний період.