31 January 2023 in Економіка та суспільство
Стаття присвячена дослідженню проблем екологізації аграрного виробництва та формування ефективної системи продовольчої безпеки України в умовах системних ринкових трансформацій. Розкрито сутність продовольчої безпеки та її місце в структурі економічної безпеки держави; охарактеризовано систему забезпечення продовольчої безпеки; методично обґрунтовано послідовність комплексного оцінювання рівня продовольчої безпеки країни. Встановлено, що формування продовольчої безпеки України знаходиться на етапі активної інституційної трансформації економіки, що сприяє побудові ефективного взаємозв’язку та взаємозалежності між населенням держави, аграрним виробництвом та екологізацією економіки. Охарактеризовано механізми формування та окреслено ієрархічні рівні системи забезпечення продовольчої безпеки в контексті посилення євроінтеграційних процесів в Україні.
1 July 2024 in Ecological Engineering & Environmental Technology
The article highlights experimental and field studies of the scientific problem of increasing the yield of soybean seeds by optimizing the main elements of growing technology. Improved standards for the depletion of major biological nutrients during the formation of units in soybean crops make it...
28 February 2023 in Економіка та суспільство
Соціальна комунікація стає невід'ємним соціально-конституюючим чинником існування і суспільного розвитку. Вона розглядається як універсальний поліфункціональний феномен, що впливає на всі сфери функціонування суспільства та сприяє формуванню стабільних міжособистісних та інтерсуб'єктних відносин між людьми. В даній статті проаналізовано поняття соціальної комунікації, процеси її функціонування у системі суспільних відносин, а також основи формування – матеріальні та духовні фактори. Показано роль соціальної комунікації у створенні консолідованого суспільства, його гармонійному сталому розвитку, а також особливості та механізми їх запровадження у період війни. Проведеними дослідженнями встановлено, що комунікація відіграє важливу роль у розробці продукту, відносинах з клієнтами, управлінні персоналом – практично всі аспекти діяльності підприємства. Люди є ключовими суб'єктами комунікації, тому що вони часто служать як провідники людського спілкування.
25 April 2025 in Аграрні інновації
У статті наведено наявність об’єктів постійної лісонасінної бази (ПЛНБ) сосни звичайної по Україні та заготівлю насіння з них. Визначено переваги використання репродуктивного матеріалу покращеної селекційної категорії для підвищення продуктивності та господарської цінності лісових насаджень. Проаналізовано сучасні підходи щодо створення та формування клонових плантацій, оцінено їхній вплив на генетичну різноманітність та стійкість лісових екосистем. Розглянуто особливості репродуктивних процесів на клоновій плантації сосни звичайної (Pinus silvestris L. ) фінського походження та виявлено найбільш стійкі клони які відзначаються високою репродуктивною здатністю. Мета. Полягала в дослідженні інтенсивності утворення генеративних органів та оцінка стану репродуктивних функцій клонових плантацій сосни звичайної фінського походження та місцевої популяції в умовах кліматичних змін з метою подальшого використання лісового насіння підвищеної селекційної цінності у лісогосподарській практиці. Методи. Методика оцінювання утворення генеративних органів передбачала: візуальний контроль наявності та інтенсивності формування мікростробілів і макростробілів у період активного цвітіння (квітень-червень 2024 р.). Оцінку інтенсивності утворення шишок проводили за 5-бальною шкалою А.А. Корчагіна [3] від 1 до 5 балів, де 1 – мінімальне плодоношення, 5 – максимальна кількість генеративних органів на особині. Одержані результати узагальнено у вигляді середніх бальних оцінок формування мікро- та макростробілів. Результати. Наведено результати інтенсивності утворення мікро- та макростробілів, а також насіннєношення сосни звичайної на клонові плантації фінського походження в умовах Вінниччини. Досліджено інтенсивність утворення репродуктивних органів у розрізі клонів. Виявлено клони, які характеризувалися найбільш інтенсивним насіннєношенням в умовах Вінниччини. Отримані результати підтверджують перспективність використання клонових плантацій сосни звичайної у лісовідновленні, що сприяє підвищенню продуктивності, стійкості та адаптивного потенціалу насаджень. Обґрунтовано необхідність подальших досліджень у сфері використання клонових плантацій для забезпечення стабільності й ефективності ведення лісового господарства. Висновки. Ефективне використання об’єктів постійної лісонасіннєвої бази, дасть змогу забезпечити лісогосподарські підприємства насінням підвищеної селекційної категорії, що в перспективі дасть можливість підвищити продуктивність, біологічні стійкість, господарську цінність та генетичний потенціал лісових насаджень.
19 June 2025 in Efektyvna ekonomika
30 September 2025 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
ТЗТетяна Анатоліївна Забарна
Тетяна Анатоліївна Забарна
Досліджено вплив системи удобрення ріпаку озимого у частині варіантів зростаючих норм азотного живлення на чисельність та шкодочинність ріпакового квіткоїда за вирощування ріпаку озимого на сірих лісових ґрунтах. За дворічного періоду досліджень застосовано загальноприйняті методичні підходи з організації та проведення досліджень агрохімікатів та моніторингу чисельності та шкодочинності фітофагів генеративної частини хрестоцвітих видів рослин. Відмічена система моніторингу ріпакового квіткоїда проводилась на фоні двох системних варіантів застосування азоту по вегетації ріпаку озимого. Перший з них передбачав внесення азоту з інтервалом у 30 кг/га діючої речовини від 90 до 180 кг/га за одноразового внесення у формі карбаміду всієї норми у фазу відновлення вегетації ріпаку озимого (ВВСН 22–25). Другий передбачав роздільне внесення аналогічної норми азоту із тим же технологічним кроком з у три рекомендовані фенологічні фази (ВВСН 22–25 (відновлення вегетації), ВВСН 34–36 (активний ріст стебла) та ВВСН 50–52 (бутонізація)). Застосування вказаних варіантів азотних добрив було проведено на фоні внесення під основний обробіток (РК)90. Визначено загальне зростання чисельності ріпакового квіткоїда за одноразового застосування азоту на 6–9% та на рівні 14–17% за роздільного його застосування. Встановлено календарне зміщення пікової чисельності ріпакового квіткоїда на 5–10 діб у порівнянні із середньо багаторічним періодом розвитку популяції у зоні Лісостепу правобережного. Облікований динамізм чисельності шкідника сприяв зниженню урожайності ріпаку озимого в інтервалі від 4,1 до 9,0% за зростання норми азоту від 90 до 180 кг/га за одноразового його застосування та від 7,9 до 15,6% у варіанті роздільного внесення по вегетації. На підставі отриманих результатів рекомендовано запровадження додаткових заходів моніторингу чисельності ріпакового квіткоїда за норми азотного живлення понад 120 кг/га. Систему роздільного внесення норми азоту 150–180 кг/га у три прийоми по вегетації обов’язково супроводжувати системою інсектицидного контролю за її застосування протягом 5–7 діб після останнього внесення азоту у фазу бутонізації.