Volodymyr Zaika

Volodymyr Zaika

Auto-generated profile, based on publicly available information

Volodymyr Zaika

Карпатський національний університет імені Василя Стефаника

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

4Years (2023-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
1 December 2023 in Studia Biologica
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
YYYurii Yusypovych
Yurii Yusypovych
OKOleg Kit
Oleg Kit
VKVolodymyr Kramarets
Volodymyr Kramarets
YSYuliia Shalovylo
Yuliia Shalovylo
MKMykola Korol
Mykola Korol
VKValentina Kovaleva
Valentina Kovaleva
Background. Pine bark beetle Ips acuminatus (Gyllenhal, 1827) is one of the most harmful pests of pine trees as it affects the phloem of the upper part of the stem and branches, disrupting the flow of nutrients and water to the crown. I. acuminatus feeds by plant tissues rich in starch, so α-amylases must play a pivotal role in the carbohydrate metabolism of these insects. However, in conifer bark beetles, α-amylases remain poorly understood. Materials and Methods. To detect the α-amylase activity in the digestive system of I. acuminatus, we obtained extracts from larvae, pupae, and adults that were collected from naturally infested Scots pine. The α-amylase activity of crude extracts from different stages and parts of the bark beetle’s body was assessed using 1% starch agar plates. The quantitative evaluation of the α-amylase inhibitory activity of recombinant defensins PsDef1, PsDef2, and PsDef5.1 was performed using the Bernfeld method. The docking models of Scots pine defensins and Ips typographus L. α-amylase (AmyIp) complexes were predicted using the ClusPro 2.0 web server. Results and Discussion. As a result, we found the presence of α-amylase activity in the digestive systems of both larvae and adults of I. acuminatus, but not in pupae. All tested defensins, PsDef1, PsDef2, and PsDef5.1, exhibited inhibitory activity against insect α-amylase at micromolar concentrations. The IC50 values for these peptides were 4.9±0.6 μM, 4.6±0.8 μM, and 2.8±0.5 μM, respectively. In the PsDefs-AmyIt complexes, a network of hydrogen bonds, ionic bridges, and nonbonded contacts are formed between the enzyme and its inhibitor, which prevents the substrate from reaching the catalytic site. The PsDef5.1-AmyIt complex has the largest interfacial contact area, 2328 Å2, in comparison with two other defensins, which correlates well with the inhibitory activity of defensins in this study. Conclusion. Thus, we have identified α-amylase activity in I. acuminatus and demonstrated the ability of Scots pine defensins to inhibit it, sugges­ting that they play a role in pine defenses against this pest.

29 August 2025 in Наукові праці Лісівничої академії наук України
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
BMBohdan Milinevych
Bohdan Milinevych
VZVolodymyr Zaika
Volodymyr Zaika
VKValentina Kovaleva
Valentina Kovaleva
YYYurii Yusypovych
Yurii Yusypovych
MPMykhailo Pavuk
Mykhailo Pavuk
VTVasyl Tusjak
Vasyl Tusjak
Досліджено лісовідновні процеси в 90-110-річних ялицевих деревостанах вологої смереково-букової суяличини та морфофізіологічні особливості функціонування підросту Abies alba Mill. Встановлено, що в деревостанах, пройдених першим прийомом рівномірно-поступової рубки, частка ялиці становить 8-10 од., запас деревини змінюється в межах 239-391 м3∙га-1, а абсолютна повнота – 18,6-29,9 м2∙га-1. В ялицевому деревостані без господарського втручання ці показники становили, відповідно, 52,3 м2∙га-1 і 667 м3∙га-1. У деревостанах після першого прийому рівномірно-поступової рубки кількість підросту деревних видів становить 15,49-17,00 тис. екз./га з часткою ялиці у його складі 42,4-86,8%. У складі підросту найменше представлений самосів 2,7-25,5%; за висотою переважає середній (28,5-61,8%) та дрібний (29,9-59,6%) підріст деревних видів. В ялицевому деревостані, де рубка не проводилась, кількість підросту деревних видів становить 9,30 тис. екз./га з часткою ялиці 94,4%. Середня висота підросту ялиці в межах цього деревостану змінюється від 21 до 119 см, а приріст за висотою – від 1,6 до 9,1 см та істотно відстає від контролю. Встановлено суттєве зменшення відносно контролю морфометричних показників хвої підросту ялиці довжини – на 22,0-45,3, товщини – на 20,0-62,2, ширини – на 1,4-15,7, площі поперечного перерізу – на 18,2-45,3 і площі поверхні – на 32,7-54,8%. Вміст зелених пігментів в однорічній хвої підросту ялиці перевищує контроль на 48,9-198,2% і каротиноїдів – на 16,7-168,9%. За діелектричними показниками підріст ялиці під наметом деревостану істотно відрізняється від контролю, а його процеси життєдіяльності перебувають в депресивному стані.

12 November 2025 in bioRxiv
Verified
Preprint
Open access
YYYurii M. Yusypovych
Yurii M. Yusypovych
YSYuliia I. Shalovylo
Yuliia I. Shalovylo
OKOleg Kit
Oleg Kit
VKVolodymyr O. Kramarets
Volodymyr O. Kramarets
VZVolodymyr K. Zaika
Volodymyr K. Zaika
VKValentina Kovaleva
Valentina Kovaleva
Over the past two decades, dieback of Pinus sylvestris L. stands has increased across Europe, largely due to mass outbreaks of the bark beetle, in particular, Ips acuminatus Gyll. (Coleoptera: Curculionidae). This beetle causes mechanical damage and vectors pathogenic fungi, including ophiostomatoid species that induce blue-stain. Ophiostoma clavatum Math.-Käärik is the most frequently reported fungal associate, yet its occurrence had not been documented in Ukraine. While ophiostomatoid fungi are well studied in pine pathogenesis, the role of fast-growing associates such as Fusarium spp., remains poorly understood. This study aimed to identify the dominant Ophiostoma and Fusarium species associated with I. acuminatus in western Ukraine and to evaluate their pathogenicity on pine seedlings. Isolates from beetle abdomens and blue-stained wood were identified as O. clavatum based on morphology and molecular markers (ITS, TUB, TEF1-α). Pathogenicity tests showed that O. clavatum acts as a weak phytopathogen. The dominant Fusarium morphotype from blue-stained wood was identified as Fusarium verticillioides (Sac) Nirenberg, which induced necrosis and tissue maceration on pine seedlings. In dual culture, F. verticillioides displayed strong competitive dominance over O. clavatum . This study provides the first record of O. clavatum associated with I. acuminatus in Ukraine, extending its known European distribution. The observed pathogenicity and competitive ability of F. verticillioides suggest it may contribute to Scots pine decline, warranting further investigation.

29 August 2025 in Наукові праці Лісівничої академії наук України
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ASAndriy Sasyuk
Andriy Sasyuk
VZVolodymyr Zaika
Volodymyr Zaika
VPVasyl Pavliuk
Vasyl Pavliuk
Досліджено морфометричні показники листяного апарату та біосинтез пластидних пігментів підлісковими видами, які ростуть під наметом 56-90-річних соснових деревостанів Шепетівського Полісся. Частка сосни в складі дослідних деревостанів становить 9-10 одиниць. У лісостанах загалом трапляється 10 підліскових видів, серед яких найбільше поширені горобина звичайна, крушина ламка і ліщина звичайна. Меншою мірою трапляються терен колючий, калина звичайна, барбарис звичайний, черемха пізня, бузина червона, бруслина європейська і глід колючий. На переважній кількості ділянок підлісок розташований рівномірно, а на окремих – куртинами. Його загальна кількість коливається в межах 13,67-76,67 тис. шт./га і не залежить від типу лісу чи лісорослинних умов. Серед дослідних видів переважання великого за розмірами підліску характерно для ліщини звичайної, горобини звичайної та барбарису звичайного. За результатами досліджень морфометричних показників листків підліскових видів встановлено, що варіювання їхньої довжини і ширини переважно становить в межах 10-30, а площі поверхні – 30-50%. У горобини коефіцієнт кореляції між повнотою деревостанів і площею листків є зворотнім і помірним (r= -0,48), у ліщини (r=-0,09) і крушини (r=-0,17) – зворотнім і слабким. Зі збільшенням абсолютної повноти деревостанів від 29,8 до 38,6 м2/га найбільш значимо зменшується площа листків у горобини і значно меншою мірою реагують розміри листкової пластинки на умови середовища у крушини і ліщини. Встановлено пластичність підліскових видів у біосинтезі пластидних пігментів стосовно умов середовища. Розмах мінливості вмісту хлорофілів у крушини на різних ділянках становить 1,62, каротиноїдів – 1,51, у ліщини - 1,99 і 1,98, у горобини – 1,96 і 1,91 та барбарису – 1,31 і 1,65 рази. У крушини ламкої коефіцієнт кореляції між повнотою деревостанів та вмістом зелених і жовтих пігментів становить 0,59-0,98. У ліщини звичайної встановлено зниження біосинтезу хлорофілу а (r= -0,41) із збільшенням повноти деревостанів і зростання концентрації хлорофілу b (r= 0,47) і каротиноїдів (r= 0,91). Найменші зміни в біосинтезі зелених і жовтих пігментів виявлено у горобини звичайної.

22 May 2026 in Наукові праці Лісівничої академії наук України
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
VZVolodymyr Zaika
Volodymyr Zaika
HKHryhoriy Krynytskyy
Hryhoriy Krynytskyy
IDIvan Delehan
Ivan Delehan
TSTaras Sumaruk
Taras Sumaruk
PPPetro Prydka
Petro Prydka
MKMykhailo Kobrynovich
Mykhailo Kobrynovich
Наведено результати досліджень, проведених вперше в Україні (лісорослинний район – Українське Розточчя) щодо зв’язку між динамікою біоелектричних потенціалів (БЕП) дерев та зміною магнітного поля Землі (МПЗ). Встановлено тісний зв’язок між цими параметрами. Оскільки біоелектричні потенціали характеризують інтенсивність перебігу фізіолого-біологічних процесів рослин, а МПЗ є індикатором процесів як у космічному просторі, так і всередині Землі, зроблено спробу пояснити механізми впливу сонячної та геомагнітної активності на стан деревних рослин. Реакцію процесів життєдіяльності дерев різних видів на зміни показників БЕП досліджували за показниками коефіцієнтів кореляції Пірсона між добовою динамікою складових геомагнітного поля Землі і біоелектричних потенціалів. Коефіцієнти кореляції змінювались в межах (r = 0,4-0,9), що демонструє тісну або дуже тісну кореляцію. Сонячна та геомагнітна активність безпосередньо впливає на перебіг біологічних процесів у рослинних організмах. У світловий період доби в асиміляційно-дисиміляційному балансі рослин переважають процеси асиміляції, які зумовлені фотосинтетичною активністю. В цей період максимальний вплив на БЕП має хвильове (інфрачервоне та ультрафіолетове) випромінювання Сонця, (струми в іоносфері Землі). За відсутності світла у метаболізмі рослин домінують окисно-відновні процеси. В цей період максимальний вплив на БЕП має корпускулярне випромінювання Сонця та струми, індуковані всередині Землі. Оскільки окисно-відновні процеси мають електричну природу, то струми, що індукуються в деревині внаслідок змін МПЗ, мають прямий вплив на метаболізм рослин. Впливаючи на проходження окисно-відновних реакцій на фітопроцеси у рослин, геомагнітна та сонячна активність модулює їхнє протікання. Періодичний характер змін сонячної та геомагнітної активності відкриває можливості для прогнозування росту, захворюваності та плодоношення рослин.

22 May 2026 in Наукові праці Лісівничої академії наук України
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ASAndriy Sasyuk
Andriy Sasyuk
VZVolodymyr Zaika
Volodymyr Zaika
VPVasyl Pavliuk
Vasyl Pavliuk
PDPavlo Dmytryk
Pavlo Dmytryk
IKIhor Koliadzhyn
Ihor Koliadzhyn
Досліджено вплив підліску на формування живого надґрунтового покриву та підросту деревних видів у 56-90-річних соснових лісостанах Шепетівського Полісся, які ростуть в умовах свіжих і вологих сугрудів та суборів. Під наметом дослідних деревостанів виявлено 10 підліскових видів, а їхня загальна густота змінюється у межах 13,67-76,67 тис. шт./га. У складі живого надґрунтового покриву трапляється 58 видів рослин (зокрема сім видів мохів) з 36 родин. Найширшим представництвом у регіоні дослідження характеризуються мохи, які домінують на більшості ділянок. Їхнє середнє трапляння становить 23,3-100,0%, а середнє проективне покриття змінюється від 20,0 до 69,3%. На дослідних ділянках трав’яна рослинність представлена 9-24 видами із середньою щільністю 5,5 видів на 1 м2. Найбільша кількість видів рослин представлена мезотрофами (20,0-53,4%). За відношенням до освітленості найкраще представлені світлолюбні види (48,3%). Вплив підліску на формування трав’янисто-мохового надґрунтового покриву проявляється слабо. За результатами дослідження, загальна кількість підросту в соснових деревостанах змінюється від 0,67 до 33,0 тис. екз./га. Найчастіше у його складі трапляються дуб і сосна. Здійснений кореляційний аналіз між кількістю підліску і підросту деревних видів підтвердив наявність тісної зворотної (r= -0,718) залежності, а зв'язок між кількістю підліску і траплянням підросту є значним і зворотнім (r= -0,666). Вплив соснового деревостану на формування кількості підросту та його трапляння є істотно меншим, ніж підліску, і характеризується слабким кореляційним зв’язком.