П. М. Дмитрик

П. М. Дмитрик

Auto-generated profile, based on publicly available information

П. М. Дмитрик

Карпатський національний університет імені Василя Стефаника

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

4Years (2023-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications

22 May 2026 in Ukrainian Journal of Natural Sciences
Verified
Journal Article
Open access
ВЗВ. К. Заїка
В. К. Заїка
DSDiana Shelenko
Diana Shelenko
ВГВ. В. Гусак
В. В. Гусак
ПДП. М. Дмитрик
П. М. Дмитрик
У статті досліджено стратегічні напрями розвитку біоенергетичного сектору України в умовах воєнного стану та глобальних енергетичних викликів. Обґрунтовано, що впровадження альтернативних джерел енергії, зокрема фітоенергетичної сировини, є критично важливою умовою для зміцнення енергетичної незалежності та економічної безпеки держави. Проаналізовано сучасний стан і перспективні ресурсні можливості виробництва твердого біопалива на основі багаторічних енергетичних культур із C4-типом фотосинтезу. Особливу увагу приділено таким культурам, як міскантус гігантський (Miscanthus giganteus G.), просо прутоподібне (Panicum virgatum L.), сорго багаторічне (Sorghum almum Parodi), сіда багаторічна (Sida hermaphrodita Rusby), верба енергетична та тополя. У роботі представлено оцінку фактичних площ вирощування цих культур в Україні станом на 2025 рік, де встановлено домінуючу роль енергетичної верби (понад 60% ринку) та поступове зростання інтересу до трав'янистих видів завдяки їхній високій енергетичній щільності. Авторами висвітлено екологічні переваги створення енергетичних плантацій, зокрема їхню роль у запобіганні деградації ґрунтів та мінімізації водної ерозії. Окреслено потенціал використання маргінальних (малопродуктивних) земель, площа яких в Україні оцінюється у межах 6–13 млн га. Доведено, що залучення 1,5 млн га таких угідь до 2035 року дозволить суттєво наростити обсяги імпортозаміщення природного газу та сформувати локальні енергетичні кластери. В межах дослідження систематизовано дані Державного реєстру сортів рослин України щодо перспективного генофонду енергетичних культур, придатних для поширення у різних агрокліматичних зонах. Проведено порівняльний аналіз технологічних аспектів розмноження культур (вегетативного та генеративного) та акцентовано увагу на необхідності створення потужної розсадницької бази для забезпечення агропідприємств якісним садивним матеріалом. Науково обґрунтовано диференційований підхід до вибору культур залежно від гідротермічних умов регіону: відзначено переваги міскантусу та верби в зонах достатнього зволоження, а також адаптивність світчграсу, сіди та тополі до умов посухи. Отримані результати підтверджують, що інтенсифікація вирощування спеціалізованих енергетичних рослин є ключовим інструментом декарбонізації енергетики та сталого розвитку аграрних територій.

30 October 2026 in Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
Uliana KarbivskaUliana Karbivska
Uliana Karbivska
ПДП. М. Дмитрик
П. М. Дмитрик
ВГВ. В. Гусак
В. В. Гусак
ВЗВ. К. Заїка
В. К. Заїка
DSDiana Shelenko
Diana Shelenko
У статті наведено результати досліджень впливу різних систем удобрення на формування врожайності та показників якості зерна кукурудзи в умовах західного регіону на дерново-підзолистому ґрунті. Встановлено, що природна родючість ґрунту є недостатньою для формування високої продуктивності культури, що підтверджується низькою врожайністю на контрольному варіанті без внесення добрив – 4,82 т/га. Застосування органічних і мінеральних добрив суттєво підвищує рівень урожайності кукурудзи. Зокрема, внесення гною у дозі 30 т/га забезпечило підвищення врожайності до 6,54 т/га, що на 35,7 % більше порівняно з контролем. Використання мінеральних добрив у нормі N60P60K60 сприяло зростанню врожайності до 7,86 т/га (приріст 63,1 %), а підвищення дози до N90P90K90 – 9,14 т/га (приріст 89,6 %). Найвищий рівень продуктивності отримано за органо-мінеральної системи удобрення (гній 30 т/га + N60P60K60) – 9,48 т/га, що на 96,7 % перевищує контроль. Встановлено, що системи удобрення істотно впливають на елементи структури врожаю. За органо-мінерального удобрення довжина качана становила 20,1 см, кількість зерен у качані – 536 шт., а маса 1000 зерен – 301 г, тоді як на контролі ці показники складали відповідно 16,4 см, 428 шт. і 256 г. Досліджено вплив удобрення на якісні показники зерна кукурудзи. Встановлено, що вміст білка зростав від 8,6 % на контролі до 10,6 % за органо-мінерального удобрення, а вміст крохмалю – від 70,8 % до 73,4 %. Застосування мінеральних добрив у нормі N90P90K90 забезпечило вміст білка 10,4 % та крохмалю 72,8 %. Отримані результати свідчать, що найбільш ефективним є поєднання органічних і мінеральних добрив, яке забезпечує не лише максимальну врожайність кукурудзи, але й покращення якісних показників зерна. Органо-мінеральної системи удобрення сприяє оптимізації живлення рослин та підвищенню ефективності використання ґрунтових ресурсів.

18 July 2023 in Ecological Engineering & Environmental Technology
Verified
Journal Article
Open access
YHYaroslava Hryhoriv
Yaroslava Hryhoriv
Uliana KarbivskaUliana Karbivska
Uliana Karbivska
OTOleg Turak
Oleg Turak
YCYurii Chernevyi
Yurii Chernevyi
VOVasyl Oliinyk
Vasyl Oliinyk
ASAndrii Savchyn
Andrii Savchyn
The results of long-term research (2012 2022 in ongoing experiment) on podzolized black soil to study the effectiveness of the use of organic (manure, non-marketable part of the crop, siderate) and mineral fertilizing systems in short term crop rotation are presented. The positive effect of the...

1 January 2025 in Ukrainian Journal of Natural Sciences
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
Uliana KarbivskaUliana Karbivska
Uliana Karbivska
ПДП. М. Дмитрик
П. М. Дмитрик
ВКВ. В. Клід
В. В. Клід
ОТО. Д. Турак
О. Д. Турак
АКА. В. Карбівський
А. В. Карбівський
The article presents the results of a study on potato productivity in the Pre-Carpathian region. The research was conducted at the “ZhYVA ZEMLYA” farming enterprise during 2023–2024 within a short-rotation crop rotation system located in the village of Zakrivtsi, Kolomyia district, Ivano-Frankivsk region. The farm benefits from favorable natural conditions for growing various agricultural crops, particularly grain crops. The study employed field, laboratory, mathematical, statistical, and computational methods. The research examines the impact of mineral fertilizers on the productivity of different potato varieties under Pre-Carpathian conditions. The study focused on the Tyras, Knyahynya, and Zhytnytsia varieties, applying different fertilization systems: no fertilizers (control), broadcast application of N90P90K90, localized application of N45P45K45, and the Black Jack fertilizer. The results demonstrated that fertilization positively influences the total tuber mass, standard tuber mass, the number of tubers per plant,and the average tuber weight. The highest productivity levels were achieved with the Black Jack treatment, confirming its effectiveness in regional cultivation conditions.It was determined that the highest marketable tuber yield was obtained for the Zhytnytsia variety with localized application of N45P45K45, reaching 24,4 t/ha. When applying N90P90K90 broadcast and Black Jack, the yield for this variety was 23,8 t/ha and 23,9 t/ha, respectively, while in the control group, it was only 19,4 t/ha.For the Tyras variety, the total tuber mass in the control was 517,8 g, of which 402,3 g were standard tubers, with an average tuber mass of 63,4 g. The broadcast application of N90P90K90 resulted in a slight yield increase to 529,4 g, with an average tuber mass of 64,7 g. Localized application of N45P45K45 increased the total tuber mass to 589,6 g and the average tuber mass to 71,3 g. The highest yield was recorded with Black Jack application – 616,3 g, of which 540,3 g were standard tubers, with an average tuber mass of 73,9 g. У статті представлено результати дослідження продуктивності картоплі в умовах Передкарпаття. Дослідження проводилося на базі фермерського господарства «ЖИВА ЗЕМЛЯ», що розташоване в селі Закрівці Коломийського району Івано-Франківської області, упродовж2023–2024 років у короткоротаційній сівозміні. Господарство відзначається сприятливими природними умовами для вирощування різних сільськогосподарських культур, особливо зернових. У дослідженнях використовували польовий, лабораторний, математичний, статистичний і розрахунковий методи. У дослідженні висвітлено вплив мінерального удобрення на продуктивність різних сортів картоплі в умовах Передкарпаття. Досліджували такі сорти, як Тирас, Княгиня та Житниця, із застосуванням різних систем удобрення: без добрив (контроль), розкидним внесенням N90P90K90, локальним внесенням N45P45K45 і препаратом Блек-Джек. Встановлено, що внесення добрив позитивно впливає на збільшення загальної маси бульб, маси стандартних бульб, кількості бульб на кущ та середньої маси бульб. Найвищі показники продуктивності отримані в результаті застосування препарату Блек-Джек, що підтверджує доцільність його застосування в умовах регіону. Виявлено, що найвищу врожайність (24,4 т/га) товарних бульб картоплі отримано за вирощування сорту Житниця і локального внесення мінеральних добрив у нормі N45P45K45. У разі внесення добрив N90P90K90 врозкид і застосування Блек-Джеку врожайність цього сорту становила 23,8і 23,9 т/га відповідно, тоді як на контролі – 19,4 т/га. У сорту Тирас загальна маса бульб у контролі становила 517,8 г, з яких 402,3 г – стандартні, а середня маса однієї бульби досягала 63,4 г. Застосування добрив N90P90K90 врозкид сприяло незначному підвищенню врожайності (до 529,4 г), а середня маса бульби зросла до 64,7 г. Локальне внесення N45P45K45 забезпечило підвищення загальної маси бульб до 589,6 г, а середньої маси – до 71,3 г. Найвищий урожай зафіксовано за умови застосування Блек-Джеку – 616,3 г, з яких 540,3 г становили стандартні бульби, а середня маса досягла 73,9 г.

22 May 2026 in Наукові праці Лісівничої академії наук України
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ASAndriy Sasyuk
Andriy Sasyuk
VZVolodymyr Zaika
Volodymyr Zaika
VPVasyl Pavliuk
Vasyl Pavliuk
PDPavlo Dmytryk
Pavlo Dmytryk
IKIhor Koliadzhyn
Ihor Koliadzhyn
Досліджено вплив підліску на формування живого надґрунтового покриву та підросту деревних видів у 56-90-річних соснових лісостанах Шепетівського Полісся, які ростуть в умовах свіжих і вологих сугрудів та суборів. Під наметом дослідних деревостанів виявлено 10 підліскових видів, а їхня загальна густота змінюється у межах 13,67-76,67 тис. шт./га. У складі живого надґрунтового покриву трапляється 58 видів рослин (зокрема сім видів мохів) з 36 родин. Найширшим представництвом у регіоні дослідження характеризуються мохи, які домінують на більшості ділянок. Їхнє середнє трапляння становить 23,3-100,0%, а середнє проективне покриття змінюється від 20,0 до 69,3%. На дослідних ділянках трав’яна рослинність представлена 9-24 видами із середньою щільністю 5,5 видів на 1 м2. Найбільша кількість видів рослин представлена мезотрофами (20,0-53,4%). За відношенням до освітленості найкраще представлені світлолюбні види (48,3%). Вплив підліску на формування трав’янисто-мохового надґрунтового покриву проявляється слабо. За результатами дослідження, загальна кількість підросту в соснових деревостанах змінюється від 0,67 до 33,0 тис. екз./га. Найчастіше у його складі трапляються дуб і сосна. Здійснений кореляційний аналіз між кількістю підліску і підросту деревних видів підтвердив наявність тісної зворотної (r= -0,718) залежності, а зв'язок між кількістю підліску і траплянням підросту є значним і зворотнім (r= -0,666). Вплив соснового деревостану на формування кількості підросту та його трапляння є істотно меншим, ніж підліску, і характеризується слабким кореляційним зв’язком.