28 April 2021 in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
У статті обґрунтовано актуальність формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх фахівців соціальної сфери (спеціальності «Соціальна робота», «Соціальне забезпечення»), наведено соціально-комунікативні компетенції, зазначені в освітніх програмах відповідних спеціальностей. Автори пропонують застосовувати методи та прийоми проблемного навчання в процесі вивчення дисципліни «Соціально-комунікативний розвиток особистості» та інших фахових дисциплін з метою формування соціально-комунікативних компетенцій. Описують вимоги до проблемних ситуацій, їх будову, основні складові, умови ефективного вирішення проблемних ситуацій (питань, завдань), ступені складності проблемних ситуацій, етапи вирішення проблеми та інші особливості вирішення проблемних ситуацій професійного або науково-пошукового характеру в умовах аудиторної роботи з майбутніми фахівцями соціальної сфери; наводять конкретні приклади проблемних ситуацій. Автори доводять, що використання проблемних ситуацій у процесі формування соціально-комунікативної компетентності сприяє активізації соціальної взаємодії спочатку на заняттях, а потім з партнерами іншого соціокультурного середовища. У результаті сформована соціально-комунікативна компетентність розвиває не тільки комунікативні вміння, а й сприяє розвитку компетенцій соціальної взаємодії, розвитку творчих умінь здобувачів у межах компетентнісної парадигми сучасної освіти. Даний напрям сучасної освіти ефективно впливає на розвиток творчої особистості, яка вміє ставити і вирішувати проблеми соціального і професійного характеру.
20 October 2024 in PrOsvita
МВМарина Васильєва-Халатникова
Марина Васильєва-Халатникова
Стаття присвячена аналізу проблеми домашнього насильства та дослідженню можливостей соціальної підтримки для осіб, які постраждали від цього явища. У роботі висвітлено теоретичні аспекти насильства в сім'ї, зокрема його види, причини та наслідки для жертв і суспільства. Окрім того, визначено основні форми і методи соціальної підтримки для осіб, які зазнали насильства, з акцентом на захист прав і відновлення психологічного стану жертв. У результаті роботи розроблено комплексну програму соціальної підтримки, яка включає психологічну допомогу, юридичну консультацію та реабілітаційні заходи. Автори підкреслюють важливість міжвідомчої співпраці та впровадження державних програм для ефективної допомоги постраждалим.
17 October 2023 in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
У статті обґрунтовано теоретичні основи соціального супроводу прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. Дослідження спрямоване на розкриття сутності та важливості соціального супроводу у контексті виховання дітей, які перебувають під опікою прийомних сімей або проживають у дитячих будинках сімейного типу. У статті розглядаються основні аспекти соціального супроводу, включаючи його цілі, принципи та завдання. Автори статті аналізують поняття соціального супроводу та висвітлюють його роль у підтримці дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей. У статті аналізуються різні теоретичні підходи до соціального супроводу, зокрема теорії соціальної роботи, психології та соціології. Вони допомагають визначити ключові аспекти соціального супроводу, такі як психологічна підтримка, соціальна адаптація, формування позитивного родинного середовища та забезпечення належного ставлення до дитини. Стаття також розглядає основні фактори, які впливають на ефективність соціального супроводу. До них належать професійна підготовка працівників, доступ до необхідних ресурсів та послуг, співпраця з іншими учасниками системи соціального захисту, а також врахування індивідуальних потреб та характеристик кожної дитини. Висновки статті підкреслюють необхідність подальшого розвитку соціального супроводу прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, що має сприяти ефективному функціонуванню та розвитку цих установ і забезпеченню оптимальних умов для дітей, що перебувають у прийомних сім'ях та дитячих будинках сімейного типу.
22 May 2026 in Public administration and social work
У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми емоційного вигорання та соціальної дезадаптації здобувачів вищої освіти в умовах інтенсифікації навчального процесу, дистанціалізації освіти та зростання психоемоційних навантажень. Обґрунтовано актуальність пошуку науково виважених і системних засобів профілактики порушень психоемоційного стану студентської молоді.Особливу увагу зосереджено на фізичній культурі як багатовимірному ресурсі профілактики, що поєднує біологічні, психологічні та соціальні ефекти впливу на особистість. На основі аналізу вітчизняних наукових досліджень розкрито сутність профілактики емоційного вигорання та соціальної дезадаптації як комплексного процесу формування психофізіологічного резерву і соціальної стійкості здобувачів вищої освіти.Проаналізовано ключові механізми профілактичного впливу фізичної культури: біопсихологічний (нормалізація нейроендокринної відповіді на стрес, стимуляція нейропластичності, зниження психоемоційної напруги), психологічний (відновлення почуття самоефективності, внутрішнього контролю, розвиток адаптивних копінг-стратегій) та соціально-комунікативний (формування соціальних зв’язків, групової ідентичності, комунікативних компетентностей). Наголошено на необхідності інтеграції різних форм фізичної культури в освітнє середовище закладів вищої освіти як цілісного інструменту профілактики, орієнтованого на довготривале збереження психоемоційного благополуччя та соціальної адаптованості студентів. Актуалізовано доцільність розгляду фізичної культури не як другорядної дисципліни, а як важливого педагогічного та соціально-профілактичного ресурсу формування стійкої, адаптованої особистості.
23 January 2026 in Grail of Science
У статті розглянуто проблему розвитку системи психосоціальної підтримки дружин військовослужбовців у контексті воєнного часу. Акцент зроблено на обґрунтуванні ролі консультування як ключового компонента професійної соціальної роботи з цією вразливою групою. На основі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових джерел охарактеризовано основні підходи до психосоціальної підтримки родин військових, зокрема моделі, що застосовуються у міжнародній практиці. Визначено, що дружини військовослужбовців зазнають підвищеного рівня хронічного стресу та емоційного навантаження, що потребує впровадження гендерно чутливих підходів до консультування. Обґрунтовано доцільність інтеграції кризового та довготривалого консультування, розвитку соціальної підтримки та роботи з сімейними відносинами як складових цілісної системи психосоціальної допомоги.