Inna Trubnik

Inna Trubnik

Auto-generated profile, based on publicly available information

Inna Trubnik

State Higher Educational Institution "Donbas State Pedagogical University

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

6Years (2021-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
28 April 2021 in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
АСА. С. Стьопкіна
А. С. Стьопкіна
ІТІ. В. Трубник
І. В. Трубник
У статті обґрунтовано актуальність формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх фахівців соціальної сфери (спеціальності «Соціальна робота», «Соціальне забезпечення»), наведено соціально-комунікативні компетенції, зазначені в освітніх програмах відповідних спеціальностей. Автори пропонують застосовувати методи та прийоми проблемного навчання в процесі вивчення дисципліни «Соціально-комунікативний розвиток особистості» та інших фахових дисциплін з метою формування соціально-комунікативних компетенцій. Описують вимоги до проблемних ситуацій, їх будову, основні складові, умови ефективного вирішення проблемних ситуацій (питань, завдань), ступені складності проблемних ситуацій, етапи вирішення проблеми та інші особливості вирішення проблемних ситуацій професійного або науково-пошукового характеру в умовах аудиторної роботи з майбутніми фахівцями соціальної сфери; наводять конкретні приклади проблемних ситуацій. Автори доводять, що використання проблемних ситуацій у процесі формування соціально-комунікативної компетентності сприяє активізації соціальної взаємодії спочатку на заняттях, а потім з партнерами іншого соціокультурного середовища. У результаті сформована соціально-комунікативна компетентність розвиває не тільки комунікативні вміння, а й сприяє розвитку компетенцій соціальної взаємодії, розвитку творчих умінь здобувачів у межах компетентнісної парадигми сучасної освіти. Даний напрям сучасної освіти ефективно впливає на розвиток творчої особистості, яка вміє ставити і вирішувати проблеми соціального і професійного характеру.

1 January 2023 in Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
SKSerhii Konoshenko
Serhii Konoshenko
SHShee
Shee
NKNatalia Konoshenko
Natalia Konoshenko
ITInna Trubnik
Inna Trubnik
DUDonbas State Pedagogical University"
Donbas State Pedagogical University"
SUSHEE "Donbas State Pedagogical University"
SHEE "Donbas State Pedagogical University"
У статті розкрито структурні компоненти комунікативної культури майбутнього фахівця соціальної сфери. Розкрито функції комунікативної культури суспільства. Обґрунтовано, що від рівня комунікативної культури залежить можливість людини адаптуватися на роботі, у суспільстві, а також здатність зменшити вплив негативних чинників на її емоційний стан і самосвідомість. Комунікативну культуру особистості розглянуто як систему її якостей, яка включає культуру мовної дії, культуру налаштування на спілкування та психоемоційне регулювання свого стану, культуру жестів і пластики рухів, культуру сприйняття комунікативних дій партнера зі спілкування, культуру емоцій. Обґрунтовано нормативно-ціннісний, пізнавальний і знаково-символічний компоненти комунікативної культури особистості як основні компоненти комунікативної культури фахівця соціальної сфери. Ці три компоненти є взаємодоповнювальними і взаємопов’язаними за умови домінування та визначальної позиції нормативно-ціннісного компонента. Відповідно до виділених компонентів охарактеризовано ідеальний, оптимальний, прийнятний і неприйнятний рівні комунікативної культури особистості фахівця соціальної сфери. Показано, що комунікативна культура, заснована на толерантності, повинна відображати багатовимірність і різноманіття людської культури та відповідати вимогам професійної етики фахівця соціальної сфери. Обґрунтовано, що комунікативна культура особистості проявляється у спілкуванні.

31 July 2023 in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
СКСергій Коношенко
Сергій Коношенко
НКНаталія Коношенко
Наталія Коношенко
ІТІнна Трубник
Інна Трубник
У статті проаналізовано тренінгову роботу у соціальній сфері, висвітлено погляди сучасних вчених щодо ефективності проведення тренінгів як для окремих категорій громадян, так і для територіальних громад. Актуалізовано напрями застосування тренінгових технологій для різних категорій отримувачів соціальних послуг, яких об’єднує спільна мета задля засвоєння специфічних (актуальних) знань: вихід зі складної життєвої ситуації, адаптація до динамічних змін у суспільстві, акцентуація на потребі розвитку особистості. Розглянуто ефективність використання тренінгових технологій у навчальній діяльності дорослих, які можна охарактеризувати за допомогою функцій, що безпосередньо виконують тренінги: навчання, розвиток, мотивація, комунікація, релаксація тощо. Наводяться складові частини навчальної діяльності з використанням тренінгових технологій, а саме: підготовка до проведення тренінгу; тренінгова діяльність, тобто навчання; самовдосконалення. Окреслено певні характеристики освітньої діяльності дорослих, які треба брати до уваги під час організації тренінгової роботи. Чітке визначення статусу та установлених обов’язків організаторів навчання. Індивідуально-психологічні та вікові особливості дорослих індивідів, а також знання, якими оперують учасники. Дорослі індивіди більш відповідальні та мають значно більше обов’язків, пов’язаних із соціальним статусом. Можливість вільно висловлювати власні думки, брати активну участь у групових обговорення, іграх, отримувати зворотній зв’язок, здійснювати рефлексію тощо. Подано низку перешкод, які можуть заважати ефективному навчанню дорослих з урахуванням психологічних і педагогічних явищ: вплив традиційних методів навчання, дискомфорт під час навчання, низький рівень домагань та відсутність мотивації, відсутність інформаційної бази щодо ефективного навчання.

17 October 2023 in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АСАліна Стьопкіна
Аліна Стьопкіна
ІТІнна Трубник
Інна Трубник
У статті обґрунтовано теоретичні основи соціального супроводу прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. Дослідження спрямоване на розкриття сутності та важливості соціального супроводу у контексті виховання дітей, які перебувають під опікою прийомних сімей або проживають у дитячих будинках сімейного типу. У статті розглядаються основні аспекти соціального супроводу, включаючи його цілі, принципи та завдання. Автори статті аналізують поняття соціального супроводу та висвітлюють його роль у підтримці дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей. У статті аналізуються різні теоретичні підходи до соціального супроводу, зокрема теорії соціальної роботи, психології та соціології. Вони допомагають визначити ключові аспекти соціального супроводу, такі як психологічна підтримка, соціальна адаптація, формування позитивного родинного середовища та забезпечення належного ставлення до дитини. Стаття також розглядає основні фактори, які впливають на ефективність соціального супроводу. До них належать професійна підготовка працівників, доступ до необхідних ресурсів та послуг, співпраця з іншими учасниками системи соціального захисту, а також врахування індивідуальних потреб та характеристик кожної дитини. Висновки статті підкреслюють необхідність подальшого розвитку соціального супроводу прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, що має сприяти ефективному функціонуванню та розвитку цих установ і забезпеченню оптимальних умов для дітей, що перебувають у прийомних сім'ях та дитячих будинках сімейного типу.

30 December 2025 in B U L L E T I N OF OLEKSANDR DOVZHENKO HLUKHIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АБАліна Брусенко
Аліна Брусенко
ІТІнна Трубник
Інна Трубник
Introduction. The Russian aggression against Ukraine has created unprecedented challenges for the Ukrainian higher education system. Universities have faced not only physical damage to infrastructure and mass displacement of students but also the urgent need to reinvent educational and social support models in crisis. Students are now divided between those who have remained in Ukraine under conditions of danger, uncertainty, and instability, and those who have sought refuge and continued their education in host countries. This duality of experience has emphasized the critical and multifaceted role of universities – not just as educational institutions, but as pillars of emotional, academic, and social stability. Purpose. The purpose of this study is to theoretically substantiate the role of the university as a key factor in building resilience among students during wartime conditions. The article explores both domestic and international contexts and focuses on how higher education institutions adapt their strategies to meet student needs in crisis. Methods. The research methodology involves a comprehensive theoretical analysis of Ukrainian and international scholarly literature, cross-comparative assessment of support mechanisms implemented by higher education institutions in Ukraine and abroad, and synthesis of empirical data on resilience in educational environments. Results. The results of the study confirm that universities function as critical ecosystems of support, where resilience can be cultivated through intentional and inclusive practices. Among these are psychological services, mentoring and peer networks, the flexibility of academic formats (online, hybrid, modular systems), and the promotion of student-led initiatives and volunteering. The study identifies unique patterns in how internally displaced students within Ukraine and refugee students abroad respond to institutional support. It finds that despite differences in resources and cultural contexts, the university's proactive role significantly enhances students’ capacity to cope with adversity and maintain continuity in personal development. Originality. This article introduces an integrative framework for understanding the university as a resilience-building space. It moves beyond a one-size-fits-all approach and highlights the necessity for contextualized and dynamic responses that recognize student diversity and individual trajectories during crises. Conclusion. The study concludes that modern universities must be equipped not only with academic tools but also with social, psychological, and cultural resources to effectively respond to prolonged emergencies. The ability to nurture resilience among students becomes a marker of institutional strength, sustainability, and relevance in a global context increasingly shaped by conflict and displacement.

4 June 2024 in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АБАліна Брусенко
Аліна Брусенко
ІТІнна Трубник
Інна Трубник
У статті розкрито особливості вивчення навчальної дисципліни «Основи соціальної статистики» здобувачами спеціальності 232 «Соціальне забезпечення». Наукова стаття не лише актуалізує проблему недостатньої методичної підготовки майбутніх фахівців у цій галузі, але й вказує на шляхи оптимізації навчального процесу, спрямовані на підвищення ефективності їхньої подальшої професійної діяльності. Окрім того, розкрито взаємозв’язок між соціальною статистикою та соціальним забезпеченням. Визначено ключові концепції та методи, що знаходять застосування у сфері соціального забезпечення, а саме: збір соціальних даних, дескриптивна статистика, інференційна статистика, кореляційний аналіз, регресійний аналіз. Додатково, авторами проаналізовано освітню програму «Соціальне забезпечення» для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» та відповідно до навчальної дисципліни «Основи соціальної статистики» визначено загальні, спеціальні компетентності та програмовані результати навчання. Також у статті проаналізовано основні складнощі, з якими стикаються здобувачі вищої освіти під час вивчення цієї дисципліни, зокрема складність матеріалу, необхідність розуміння математичних методів та інших аспектів соціальної статистики. Окрім того, розглянуто можливі шляхи покращення процесу вивчення вказаної дисципліни, включаючи використання інтерактивних методів навчання та сучасних технологій. Стаття висвітлює актуальні проблеми вивчення соціальної статистики та пропонує шляхи їх вирішення з огляду на специфіку підготовки фахівців у галузі соціального забезпечення, надаючи конкретні рекомендації для удосконалення освітнього процесу.