У статті проведено аналіз сучасних тенденцій в сфері управління повним життєвим циклом складних зразків озброєння та військової техніки в країнах НАТО. Показано, що нормативним базисом, котрий визначає політику та принципи управління життєвим циклом озброєнь в НАТО, є міжнародні стандарти системної інженерії та стандарти НАТО в сфері управління життєвим циклом ОВТ (з питань програмного та конфігураційного менеджменту, гарантування якості оборонної продукції, оцінки вартості та ризиків життєвого циклу, контракційного менеджменту, інтегрованої логістичної підтримки, автоматизованого обміну технічною інформацію, єдиної ідентифікації предметів постачання військ, управління старінням і запасами ЗІП, організації та проведення випробувань, екологічного та кліматичного менеджменту та управління людськими ресурсами). Розкрита сутність поняття управління (менеджмент) повним життєвим циклом озброєння та військової техніки і основні види діяльності з його реалізації. Проаналізована наявність і достатність необхідних передумов для реформування існуючої та створення на її базі нової системи управління життєвим циклом оборонної продукції за стандартами НАТО. Запропоновані концептуальні погляди щодо реалізації Концепції створення в Україні системи управління повним життєвим циклом ОВТ та відповідна Дорожня карта з урахуванням політики та підходів НАТО.
29 May 2019 in Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил
У статті розглядаються пріоритетні напрямки та основні завдання розвитку і застосування методів і технологій штучного інтелекту (далі – ШІ) в оборонній сфері. До об'єктивних обставин, що зумовлюють необхідність звертатися до цих методів і технологій, відносяться фактори невизначеності і ризику, які в значній мірі стали обмежувати можливості традиційних методів до планування і ведення сучасних операцій (бойових дій) в оперативно-тактичній обстановці, що динамічно змінюється, та яка не дозволяє приймати адекватні їй управлінські рішення з використанням тільки тих методів, які піддаються формалізації і алгоритмізації в досить повній мірі за обмеженої участі в контурі управління людини. У статті показується, що в складних слабоформалізованих або тих, що не піддаються формалізації управлінських ситуаціях, неінтерпретованих в рамках строгих схем, використання ШІ стає необхідним для підтримки процесів ефективного управління діяльністю в оборонній сфері, в тому числі і Збройними Силами України (далі – ЗС України). Відповідно до концепції розвитку ШІ пропонуються на доступну для огляду перспективу пріоритетні напрямки діяльності, які включаються в стратегічну програму заходів в області розвитку і реалізації технологій ШІ стосовно використання в ЗС України. Вказується на необхідність враховувати наявність в потенціалі ШІ не тільки його позитивні можливості, але і ризики з негативними наслідками для військової сфери.
23 December 2022 in Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил
У статті розглядаються методологічні положення і аспекти удосконалення та розвитку автоматизованих систем управління як окремих угруповань об'єднаних сил, так і єдиної автоматизованої системи управління Збройних Сил України. Особлива увага приділяється адаптації процесу управління в ході динамічних змін оперативної та тактичної обстановки, плануванню операцій та веденню бойових дій, а також синтезу єдиного інформаційно-комунікаційного простору з використанням інформаційно-комунікаційних технологій і мереж подвійного призначення, з метою реалізації синтезу адекватних обстановці управлінських рішень. Розглянуто процес управління структурною динамікою складеної багатоструктурної системи військового призначення, синтезовано основні властивості перспективної автоматизованої системи управління та структурно-логічна схема, що відображає взаємозв'язки між властивостями процесу управління та властивостями системи управління, яка його реалізує.
28 August 2018 in Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України
У статті розглядаються основні положення, елементи теорії та методи взаємного рефлексивного та ситуаційного управління веденням бойових дій за умов прояву чинників ризику, ознак зародження та розвитку проблемних ситуацій, що підлягають вирішенню. Основна увага приділяється особливостям ризикозахищеного управління в динамічно мінливій оперативній обстановці, застосуванню інформаційно-інструментальних засобів ситуаційного аналізу, методичному підходу до оцінювання ризику реалізації ситуаційного управління бойовими діями, а також елементам взаємного рефлексивного протиборства конфліктуючих сторін. Представлено ієрархічну структурну модель факторів ризику, що базується на використанні методів нечіткої логіки. Розглянуто структурну схему взаємного рефлексивного управління та особливості його реалізації.