Б.а. Квасницький

Б.а. Квасницький

Auto-generated profile, based on publicly available information

Б.а. Квасницький


Research Focus & Metrics

Academic Career Length

2Years (2025-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
11 June 2025 in Applied Thermal Engineering
Verified
Journal Article
Closed access
VZVitaly Zhelezny
Vitaly Zhelezny
OKOlga Khliyeva
Olga Khliyeva
KSKostyantyn Shestopalov
Kostyantyn Shestopalov
VKViacheslav Khalak
Viacheslav Khalak
YHYana Hlek
Yana Hlek
BKBohdan Kvasnytskyi
Bohdan Kvasnytskyi

30 September 2025 in Refrigeration Engineering and Technology
Verified
Journal Article
Closed access
ЯГЯ.о. Глек
Я.о. Глек
БКБ.а. Квасницький
Б.а. Квасницький
СКС.а. Крюковська-Тележенко
С.а. Крюковська-Тележенко
ОГО.а. Герасименко
О.а. Герасименко
Робота присвячена еколого-енергетичному аналізу з метою обґрунтування доцільністі впровадження теплоакумуляторів з матеріалом з фазовим переходом (МФП), а також з композиційним МФП, як елементів сонячних теплових систем. Порівняння виконувалося для трьох наступних варіантів: традиційний рідинний бак-теплоакумулятор, теплоакумулятор з парафіном як МФП та теплоакумулятор з композиційним МФП парафін/терморозширений графіт (ТРГ) в кількості 4 % мас. В роботі показано, що питома теплоємність у діапазоні температур від 30 до 60 °C для теплоакумулятора з МФП у 2,06 рази вища для парафіну та у 2,54 рази вища для парафіну/ТРГ, порівняно з теплоємністю рідинного бака-теплоакумулятора з водним розчином етиленгліколю (під час розрядки теплоакумулятора). Показано, що термоакумулятори з МФП є більш перспективними та характеризуються меншими масо-габаритними розмірами, ніж рідинні баки-тепло­акумулятори на одиницю теплоти, що зберігається. При виробництві теплоакумуляторів з МФП буде створено менше емісії парникових газів на одиницю збереженого тепла, ніж для рідинних баків-термоакумуляторів. Питома емісія парникових газів на одиницю теплоти, що зберігається, для теплоакумулятора з парафіном як МФП на 16,9% нижча, а для теплоакумулятора з парафіном/ТРГ як МФП на 25,7% нижча, ніж для рідинного бака-теплоакумулятора з водним розчином етиленгліколю (під час розряду). Отримані результати можуть бути корисними під час проектування систем теплопостачання у випадках, коли є нестабільне надходження теплової енергії від сонячних колекторів

29 March 2026 in Refrigeration Engineering and Technology
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
БКБ.а. Квасницький
Б.а. Квасницький
ДІД.о. Івченко
Д.о. Івченко
ВХВ.ф. Халак
В.ф. Халак
ВЖВ.п. Желєзний
В.п. Желєзний
Дана робота присвячена комплексному експериментальному дослідженню питомої теплоємності порошків наночастинок оксиду міді (CuO) в температурному діапазоні від 20 до 120 °C. Актуальність дослідження продиктована розвитком технологій сонячної енергетики та необхідністю створення високоефективних термоакумулювальних матеріалів, властивості яких критично залежать від достовірності даних про теплоємність нанорозмірних включень. В якості об'єкта дослідження використано промисловий порошок наночастинок CuO із середнім діаметром частинок менше 50 нм і питомою поверхнею 65,38 м²/г. Експериментальні вимірювання виконані методом монотонного нагрівання в спеціально модернізованому адіабатному калориметрі об'ємом 165,54 см³, оснащеному системою вимірювання радіального градієнта температури зразка. Ключовою особливістю експериментальної установки є наявність капіляра, що дозволяє проводити вакуумну десорбцію домішок безпосередньо в процесі калориметричного досвіду. У роботі детально проаналізовано вплив сорбованої вологи на вимірювану «ефективну» теплоємність. Встановлено, що навіть при незначній вологості порошку (0,16%) процеси десорбції води викликають виражені ендотермічні ефекти, які в традиційних калориметричних дослідженнях (DSC) можуть бути помилково інтерпретовані як справжня теплоємність матеріалу. Проведено порівняння теплової поведінки зразків у відкритій термодинамічній системі (з безперервним вакуумним відкачуванням) і в замкнутій системі (герметичний калориметр). Показано, що в герметичних умовах вище 102 °C встановлюється квазірівноважний стан між зволоженим порошком і парою, що стабілізує значення швидкості нагрівання. Результати серії експериментів у відкритій системі продемонстрували, що багаторазова термічна дегазація дозволяє істотно знизити вплив побічних теплових ефектів. Виявлено, що в міру видалення вологи ефективна теплоємність нанопорошку CuO закономірно знижується, прагнучи до значень, характерних для об'ємного матеріалу (грубозернистого порошку), при цьому відхилення в фінальних тестах не перевищують сумарну похибку вимірювань, яка оцінена в 2-4%. Сформульовано висновок про те, що попередня високотемпературна дегідратація є обов'язковим етапом для отримання відтворюваних і фізично обґрунтованих даних про теплофізичні властивості нанопорошків