11 June 2025 in Applied Thermal Engineering
27 August 2021 in Eastern-European Journal of Enterprise Technologies
Thermal energy storage (TES) plays an important role in solar heat power systems. The use of phase change materials (PCM) and selecting additives to increase the rate of heat accumulation is a promising way to increase the efficiency and reliability of such systems. The objects of the study were pure paraffin wax (PW) and composite PCMs based on it (containing aluminum and copper wool of 30 and 45 μm in diameter, respectively). An experimental setup with a cylindrical measuring cell was created, which was also considered as a model of a capsule with a thermal storage material. The rate of temperature change in the pure PW sample and samples of composite PCMs was experimentally measured. Two modes of heating and cooling were investigated: from 48 to 59 °C (mode with a phase change) and from 30 to 40 °C (mode without phase changes). Heating time from 48 to 59 °C for the PW sample was 13 min., for the PW samples with the content of aluminum wool of 0.00588 and 0.01780 m3·m-3 − 11 and 10.5 min., for the PW samples with the content of copper wool of 0.00524 and 0.01380 m3·m-3 − 11 and 8 min., correspondingly. The minimum heating time from 30 to 40 °C was 6 min. for the sample of PW with 0.01380 m3·m-3 of copper wool in comparison with 9 min. for the sample of pure PW. The expediency of using copper wool as an additive to thermal storage materials of PW to increase the charging and discharging rate of TES devices without significantly raising their price was confirmed. The presence of metal wool in molten PW suppresses bottom-up convective currents, so the main mechanism of heat transfer is thermal conductivity. This fact will contribute to a faster equalization of the temperature field by the height of heat storage capsules
9 July 2026 in Ocean Engineering
7 February 2026 in Thermochimica Acta
30 December 2025 in Refrigeration Engineering and Technology
У представленій роботі проведено комплексний аналіз сучасного стану та перспектив інтеграції об’єктів ВДЕ, зокрема сонячної енергетики, як базового інструменту для суттєвого підвищення рівня загальної енергоефективності національної економіки та мінімізації негативного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище. Одним із головних бар'єрів, що стримує масове впровадження сонячних та вітрових потужностей у загальну мережу, є стохастичний характер їхньої генерації та пряма залежність від погодних умов. Для нівелювання дисбалансу між періодами пікового виробництва енергії та реальним її споживанням обґрунтовано ключову роль інноваційних систем акумулювання. У цьому контексті проведено ґрунтовний порівняльний аналіз термоакумулювальних матеріалів (ТАМ) із фазовим переходом, які здатні акумулювати значну кількість прихованої теплоти під час плавлення та вивільняти її під час кристалізації. Особливу увагу в дослідженні приділено групі органічних термоакумулювальних матеріалів на основі парафінів, які вирізняються серед аналогів хімічною інертністю, стабільністю властивостей, відсутністю ефекту значного переохолодження та низькою корозійною активністю щодо конструкційних матеріалів. Проте суттєвим технологічним недоліком чистих парафінів залишається їхня низька теплопровідність, що критично обмежує швидкість процесів зарядки та розрядки теплових акумуляторів. Як метод інтенсифікації теплообміну в роботі детально розглянуто створення композиційних структур із використанням вуглецевих наноструктур, таких як графен, вуглецеві нанотрубки та нанографіт. Особливий акцент зроблено на важливості розробки та впровадження стандартизованих методик приготування таких композитів, що дозволяє запобігти агломерації наночастинок у матриці матеріалу, забезпечити гомогенність структури та зберегти високі показники ентальпії фазового переходу. Крім теоретичних аспектів, розглянуто широкий спектр практичного застосування матеріалів із фазовим переходом: від впровадження в огороджувальні конструкції будівель для створення систем пасивної терморегуляції та використання в сільському господарстві для обігріву теплиць, до застосування у харчовій промисловості та для термостабілізації високонавантаженого серверного обладнання. У підсумку визначено найбільш перспективні напрямки подальших наукових пошуків, що пов’язані із забезпеченням циклічної стабільності композиційних ТАМ при тривалому термоциклюванні, що є обов'язковою умовою для їх успішної комерціалізації та тривалої експлуатації в реальному секторі енергетики