Olena Venger

Olena Venger

Auto-generated profile, based on publicly available information

Olena Venger

Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

10Years (2017-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
8 June 2023 in Annals of Global Health
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
MHMizuki Hino
Mizuki Hino
YKYasuto Kunii
Yasuto Kunii
BGBogdan Gerashchenko
Bogdan Gerashchenko
YHYumiko Hamaie
Yumiko Hamaie
SEShinichi Egawa
Shinichi Egawa
HTHiroaki Tomita
Hiroaki Tomita

17 February 2023 in Grail of Science
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОВОлена Венгер
Олена Венгер
ТІТетяна Іваніцька
Тетяна Іваніцька
АКАнна-Марія Коваль
Анна-Марія Коваль
МШМикола Швед
Микола Швед
Пандемія COVID-19 негативно вплинула на психічне здоров’я людей і створила нові бар’єри для тих, хто вже страждав на психічні захворювання. Мета: порівняти симптоми психічних розладів у невротичних та психотичних пацієнтів, які одужали від COVID-19. Методи: проаналізовано особливості розладів під час пандемії у 35 невротичних і 30 психотичних пацієнтів. Результати: виражена тривожність частіше розвивалась у невротичних пацієнтів, легка – у психотичних; невротичні мали вищий рівень депресії. Ступінь втрати пам’яті був вищим у психотичних пацієнтів. У більшості спостерігалося зниження уваги. Вираженість інсомнії була вищою у пацієнтів з невротичними розладами. У всіх пацієнтів, які хворіли у 2021 році, спостерігався вищий рівень вираженості симптомів. Висновок: виявлено тривогу, депресію, безсоння, зниження пам'яті та уваги. Рівні тривоги та депресії були виражені у невротичних пацієнтів, ступінь втрати пам'яті – у психотичних пацієнтів. У більшості спостерігалося зниження уваги.

26 March 2025 in Molecular Neurobiology
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
Geir BjørklundGeir Bjørklund
Geir Bjørklund
OOOleksandra Mykhaylivna Oleshchuk
Oleksandra Mykhaylivna Oleshchuk
YIYana Ivankiv
Yana Ivankiv
OVOlena Venger
Olena Venger
OLOlha Liuta
Olha Liuta
Mariia ShanaidaMariia Shanaida
Mariia Shanaida

7 August 2022 in BULLETIN OF MEDICAL AND BIOLOGICAL RESEARCH
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОВО. П. Венгер
О. П. Венгер
ВШВ. В. Шкробот
В. В. Шкробот
ТІТ. І. Іваніцька
Т. І. Іваніцька
ХДХ. В. Дуве
Х. В. Дуве
КГК. О. Герасимюк
К. О. Герасимюк
Резюме. Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Тернопільщина стала однією з областей, де тисячі наших співвітчизників знаходять прихисток та намагаються повернутися до звичайного життя, а отже, потребують соціальної та психологічної підтримки. Мета дослідження –­ ­вивчити фізіологічні, психоемоційні, соціально-психологічні та інформаційні чинники, які спричинили психологічний дискомфорт у внутрішньо переміщених осіб. Матеріали і методи. Ми опитали 426 внутрішньо переміщених осіб (166 чоловіків та 260 жінок), при цьому використали: загальну анкету, що оцінювала соціально-демографічні дані та інформацію про наявність в анамнезі психічних розладів, шкалу депресії, тривоги та стресу (DASS-21), методику визначення стресостійкості та соціальної адаптації Т. Холмса і Р. Раге, методи математичної статистики. Результати. Встановили, що у внутрішньо переміщених осіб, які не мали психічних порушень до початку повномасштабної війни, спостерігалася поступова адаптація до різних стресогенних чинників у всіх досліджуваних підгрупах. У жінок фізіологічні, психоемоційніта соціально-психологічні чинники були активніше виражені у всіх часових проміжках, аніж у чоловіків. У групі умовно здорових осіб, у яких були визначені окремі психічні симптоми, що не сягали клінічного рівня, соціально-психологічний чинник значною мірою почав впливати на стресостійкість респондентів через деякий час після того, як дані респонденти покинули зону бойового конфлікту. В групі осіб, які страждали від психічних розладів, спостерігали поступове погіршення стресостійкості під впливом соціально-психологічних чинників після втечі із зони бойових дій, а вплив психоемоційних чинників після переїзду в умовно безпечне місце залишився значущим. Висновоки. Найменша опірність до стресогенних чинників спостерігалася у внутрішньо переміщених осіб, в яких були виявлені психічні порушення. У жінок фізіологічні, психоемоційні та соціально-психологічні чинники були активніше виражені у всіх групах в жінок, аніж у чоловіків. Високий рівень опірності стресовим подіям був притаманний внутрішньо переміщеним особам, які не мали порушень у психічній сфері, а низький – особам із психічними розладами. Для пришвидшення адаптаційних процесів психокорекційну роботу варто розпочинати у перші дні після переїзду і використовувати техніки когнітивно поведінкової, раціональної психотерапії та допоміжні техніки.

30 September 2022 in Grail of Science
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
TITetiana Ivanitska
Tetiana Ivanitska
OVOlena Venger
Olena Venger
Deterioration of mental health is an extremely important risk factor for sexual dysfunction. The aim is to investigate sexual dysfunction in patients with neurotic mental disorders. Material. Peculiarities of sexual dysfunctions in 256 patients (120 men and 136 women) were analyzed. Research. Assessment of sexual dysfunctions was performed on the basis of individual interviews and questionnaires of each patient. Intimate disorders such as perversion, anorgasmia, deactualization, hypoaesthesia, hyperesthesia, decreased libido, alibidemia, decreased sexual activity, abstinence, decreased erection, premature ejaculation, and pain during sex were evaluated. Conclusions. The issue of sexual disorders in various forms of neurosis is an extremely relevant topic, as these disorders cause significant disharmony in different areas of life of patients. Not only does it not lose its relevance, but it is gaining more and more medical and social significance.

12 July 2017 in International Journal of Medicine and Medical Research
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
OVO. P. Venger
O. P. Venger
YMYu. I. Mysula
Yu. I. Mysula
Background. Social and clinical relevance of emigration and re-emigration is determined by a significant amount of Ukrainians that emigrate and re-emigrate. Clinical features of depressive disorders have not been studied; as well as risk factors and antiriscs of various forms of depression have not been established yet. Development of comprehensive approaches to the treatment and rehabilitation of these patients is an effective way of resolving of this problem and is of significant scientific, practical, medical and social importance.Objective. The development of measures for treatment of depressive disorders in emigrants and re-emigrants is based on investigation and analysis of clinical-psychopathological phenomenology of depression.Methods. We examined 196 emigrants, 191 re-emigrants and 198 not emigrants with final clinical diagnosis of depressive disorder according to ICD-10 criteria. Examination was conducted by means of depression rate according to M. Hamilton, the Montgomery-Asberg and Symptom Checklist-90-Revised and the scale of life quality by WHO QOL-26. Statistical analysis of the results was performed using nonparametric methods: Mann-Whitney test, Wilcoxon criterion of signs.Results. It was found that the maximum content of organic acids is accumulated in grass Hyssopus officinalis L. (Lamiaceae), and the minimal is in the leaves of Chrysánthemum xhortorum L. variety Apro (Asteraceae). The dominance of aliphatic acids was determined by means of gas chromatography. Benzoic is predominant among aromatic acids.Conclusions. The suggested therapy schemes proved higher effectiveness compared with the traditional one, and also allowed to improve the life quality of emigrants and re-emigrants.