Liudmyla Karysheva

Mrs. Liudmyla Karysheva

Faculty of Veterinary Medicine, Poltava State Agrarian University, Poltava, Poltavs’ka Oblast’, Ukraine
orcid

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

7Years (2020-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
25 September 2020 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ДЧД. Ю. Чеканцева
Д. Ю. Чеканцева
NKNataliia Kanivets
Nataliia Kanivets
Liudmyla KaryshevaLiudmyla Karysheva
Liudmyla Karysheva
ВБВ. В. Боброва
В. В. Боброва
Панкреатит – це запалення підшлункової залози, що в собак найчастіше має гострий перебіг. Ухворих тварин виявляються блювання, кольки, скавчання, неприродна поза під час стояння, інколипроноси. Дослідження проводили в умовах клініки ветеринарної медицини міста Миколаєва. Мета досліджень – аналіз діагностики собаки у разі гострого панкреатиту. Ми дослідили і навели випадок з клінічної практики – це собака породи боксер віком 5 років масою тіла 17 кг, хвора на гострий панкреатит. Описано різні методи діагностики для постановки правильного діагнозу. В результаті проведеного обстеження брали до уваги дані анамнезу хворої тварини. Виявлено основну причину захворювання ‒ безконтрольна годівля (необмежений доступ до годівниці, у якій постійно був корм), яка спричинює надмірне споживання собакою кормів. Визначено зміни клінічного стану собаки та встановлено характерні ознаки (гіпертермію, тахіпное, тахікардію, невластиву позу під час стояння, кволість). У разі гематологічних досліджень діагностовано «запальну анемію» і помірний лейкоцитоз. Під час аналізу біохімічних показників виявлено гіперферментемію альфа-амілази, яка була майже удвічі вище за показник норми для собак. Підвищення активності в сироватці крові цього ферменту реєструється у разі ураження клітин підшлункової залози, особливо у разі гострого панкреатиту. Водночас діагностували білірубінемію та підвищення активності трансаміназ (АлАТ і АсАТ). Ультрасонографічно встановлено зміни розмірів та структури підшлункової залози. Візуалізація органу під час сонографії була нечітка та гіпоехогенна, що підтверджує набряк його тканин. На отримані результати доцільно зважати ветеринарам-практикам за необхідності диференціювання захворювань підшлункової залози.
1

21 October 2022 in Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary Sciences
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
TLT. P. Lokes-Krupka
T. P. Lokes-Krupka
IVI. Yu. Vlokh
I. Yu. Vlokh
ABA. S. Baklytska
A. S. Baklytska
NKNataliia Kanivets
Nataliia Kanivets
Liudmyla KaryshevaLiudmyla Karysheva
Liudmyla Karysheva
The article presents a clinical case of chronic hepatitis of alimentary origin in a domestic dog of the Labrador Retriever breed, aged 1.5 years. General depression, hyporexia, intermittent morning vomiting, and diarrhea have been reported clinically. According to the anamnesis data, violations of the animal's lifelong feeding regime were established, as well as non-compliance with the rules of preventive deworming and dosing of drugs. The study in a sick dog showed a slight increase in body temperature (39.5 °C); heart rate and respiration were within normal limits. Palpation did not detect liver tenderness, but the animal's anxiety was recorded when palpating the abdomen. The obtained results were confirmed by ultrasonography. Thus, well-defined contours (edges) of the liver were visualized. The obtained results were confirmed by ultrasonographic examination. Thus, it visualized the enlargement of the liver and rounding of the edges of the body. The echostructure of the body is uneven. The gallbladder was round, with a thickening of the walls, and contained biliary sludge. Increased visualization of hepatic vessels was characteristic. Functional changes in liver function have been established. In a sick dog's serum, the total protein content was 78.3 g/l. A study of total bilirubin revealed a significant increase (9.5 μmol/l). Transaminase activity increased almost 1.7 times and corresponded to 97.0 IU/l (ALT) and 76.3 IU/l (AST). GHTP and alkaline phosphatase activity also underwent upward changes (8,7 and 8,3 IU/l, respectively). The urine had a rich orange color; at the same time, it was cloudy, the consistency was watery and foamy, and the smell was nonspecific/unpleasant. Determination of chemical properties of urine showed: the presence of proteins, urobilinogen; bilirubin; while glucose and ketones - were negative. Single leukocytes were detected by sediment microscopy. Thus, considering the data obtained from a comprehensive study of a sick animal, it can be noted that the final diagnosis in Labrador Retriever dogs is chronic hepatitis. To correct the pathological condition, a scheme of pharmacotherapy was drawn up, which consisted of drugs to restore liver cells' functioning, reduce body intoxication, and improve metabolism. At the same time, a diet (Royal Canin Hepatic Dog) was introduced, with mandatory adherence to the feeding regime.
1

26 March 2021 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ТЛТ. П. Локес-Крупка
Т. П. Локес-Крупка
МЦМ. І. Цвіліховський
М. І. Цвіліховський
NKNataliia Kanivets
Nataliia Kanivets
Liudmyla KaryshevaLiudmyla Karysheva
Liudmyla Karysheva
TBTetyana Burda
Tetyana Burda
У статті наведені результати ультрасонографічних досліджень щитоподібної залози у свійсь-ких собак, хворих на гіпотиреоз, проведено диференціацію залежно від ступеню вгодованості. Дослі-дження проводили впродовж 2018–2020 років на базі клінік ветеринарної медицини м. Полтави та м. Харкова. За цей час було досліджено 11 свійських собак, у яких під час комплексного обстеження встановлений діагноз гіпотиреоз. Ці тварини належали до різних порід, мали різну статеву та віко-ву приналежність. Залежно від ступеню вгодованості тварин розподілили на дві дослідні групи. Пе-рша група тварин – з нормальною вгодованістю; друга – із клінічним симптомом ожиріння. Провів-ши аналіз отриманих результатів, ми зареєстрували більш значні зміни у структурі щитоподібної залози у хворих на гіпотиреоз собак першої дослідної групи порівняно із собаками за наявності гіпо-тиреозу на тлі симптому ожиріння (друга дослідна група). Це – стовідсоткове зростання ехогенно-сті залози, зменшення її розміру, нерівність контурів, а також потовщення капсули органу у 75 % тварин. Характерною структурною особливістю під час ультрасонографії щитоподібної залози в собак, хворих на гіпотиреоз на тлі симптому ожиріння, була наявність надмірної кількості підшкір-ної клітковини в досліджуваній ділянці, що значно ускладнювало інтерпретацію результатів. Саме в цих собак відмічали лише неоднорідність структури із вогнищами підвищеної акустичної щільності. У понад половини хворих собак з другої групи відмічали зменшення розмірів залози; у решти – розмір органу не змінювався. Варто відмітити, що у значної кількості тварин спостерігали підвищення ехо-генності залози, а потовщення її капсули встановили у менш, ніж половини собак цієї групи. Спіль-ним для всіх собак, хворих на гіпотиреоз, незалежно від наявності або відсутності ожиріння вста-новлено неоднорідність структури підшлункової залози. Підвищення ехогенності, зменшення розміру щитоподібної залози, нерівність її контурів та потовщення капсули частіше візуалізувались за наяв-ності гіпотиреозу в собак із нормальною вгодованістю.
1

25 June 2021 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ТЛТ. П. Локес-Крупка
Т. П. Локес-Крупка
NKNataliia Kanivets
Nataliia Kanivets
Liudmyla KaryshevaLiudmyla Karysheva
Liudmyla Karysheva
ОСО. Д. Соболєва
О. Д. Соболєва
ЯОЯ. Р. Обідний
Я. Р. Обідний
У статті наведений опис клінічного випадку мегаезофагусу у свійського собаки породи пекінес ві-ком 8 років, масою тіла 5 кг. Тварину досліджували за загальноприйнятою схемою, а саме збір анам-нестичних даних, клінічні дослідження (термометрія, пальпація, аускультація), рентгенографія стравоходу. Анамнестичні дані: пригнічення загального стану, неспокій, анорексія, часті ковтальні рухи, задишка, кашель, гіперсалівація, періодичне блювання після годівлі, або пиття. У собаки під час огляду виявили пригнічення загального стану на тлі неспокою, збільшення частоти дихальних рухів (29 рух./хв.), частоти скорочень серця (135 уд./хв.), температура тіла була в межах фізіологічних коливань і становила 38,3 С, за пальпації стравоходу болючості не виявлено. За результатами клі-нічних досліджень лікар ветеринарної медицини не встановив розвитку розширення стравоходу. Але слід відмітити, що відмічені у хворої собаки дані анамнезу вказували на дисфагію та були ознаками розширення стравоходу (мегаезофагусу). Наступним кроком були проведені рентгенологічні дослі-дження стравоходу (ділянки голови, шиї та грудного відділу) хворої собаки. На рентгенограмі мегае-зофагус візуалізувався як протяжне розширення стравоходу діаметром 26,79 мм, яке було заповнене як рідиною, так і газами. Водночас у грудній порожнині виявляли вогнища пневмонічної інфільтрації. Одержані дані рентгенологічного дослідження хворої собаки чітко візуалізують розширення стра-воходу (мегаезофагус), що спричинює порушення метаболізму. Кормовий ком, просочений слиною і частково пережований, надходить у стравохід, який починає скорочуватися. Скорочення останньо-го проходять за наявності м’язового шару, однак у разі патології стравоходу, зокрема розширення, стінка езофагусу розтягнута і напружена, тому м’язи не скорочуються. Кормова маса не може просуватися далі і починає загнивати. Утворені токсини гнильної мікрофлори отруюють організм собаки, спричиняють запалення стравоходу, носа, бронхів і навіть легень. Прогноз, як уже зазнача-лось, обережний і часто несприятливий. Отже, проведення обстеження собаки породи пекінес із засто-суванням рентгенологічного дослідження дозволило встановити остаточний діагноз – мегаезофагус.
1

26 September 2025 in Scientific Progress & Innovations
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
Kostiantyn SuprunenkoKostiantyn Suprunenko
Kostiantyn Suprunenko
НДН. І. Дмитренко
Н. І. Дмитренко
Liudmyla KaryshevaLiudmyla Karysheva
Liudmyla Karysheva
ВСВ. Г. Слинько
В. Г. Слинько
NDN. Dmytrenko
N. Dmytrenko
VSV. Slynko
V. Slynko
У роботі наведені результати досліджень з питань динаміки показників вмісту вітаміну А, загального білку у сироватці крові та його фракційний склад у кобил в останній триместр жеребності та перші місяці лактації під впливом внутрішньом’язового введення препарату «Тривіт». З цією метою був проведений аналіз раціону годівлі кобил на вміст поживних нутрієнтів. За дефіциту останніх у групі контролю спостерігається тенденція до зниження вмісту загального білку та вітаміну А у сироватці крові починаючи з дев’ятого місяця жеребності. У цей же період у вітамінізованих кобил дані показники збільшуються. Через 30 діб після застосування препарату «Тривіт», у дослідній групі жеребних кобил, показник вміст вітаміну А у сироватці крові підвищується, майже, у чотири рази (р<0,001). У подальшому, до 10 доби перед пологами зберігається вірогідна (р<0,001) різниця у вмісті вітаміну А у порівнянні з тваринами групи контролю. На 40-ву добу лактації, хоча і знижувався вміст вітаміну А у сироватці крові кобил дослідної групи, але він був, майже, у двічі вищим (р<0,05) від такого показника у тварин групи контролю. За місяць до пологів у кобил дослідної групи вміст загального білку підвищувався до найбільшого значення за період досліджень, будучи вищим (р<0,01) від цього показника у групи контролю. Через місяць лактації спостерігалася тенденція до зниження вмісту загального білку в сироватці крові кобил дослідної групи, а у тварин групи контролю до підвищення. Аналізуючи динаміку вмісту альбумінів у сироватці крові спостерігали, майже однакову динаміку їх вмісту в контрольній та дослідній групах. У глобуліновій фракції білків відбувалися зміни пов’язані з їх перерозподілом. У переважній більшості вміст α-глобулінів знижувався у тварин дослідної групи за два місяці до пологів, а у кобил групи контролю таких змін не відбувалося. У сироватці крові кобил дослідної групи вміст β-глобулінів, після введення їм препарату «Тривіт», поступово збільшувався та через місяць лактації був вищим (р<0,01) у порівнянні з тваринами групи контролю. Слід зауважити, що у сироватці крові кобил контрольної групи за місяць до вижеребки спостерігався найвищий вміст β-глобулінів за увесь період дослідження, який був вищим (p<0,05) від такого у кобил дослідної групи. Динаміка показників γ-глобулінів в обох групах тварин була схожою, але підвищення (р<0,001) вмісту їх у кобил дослідної групи відбувалося за місяць до пологів.

12 September 2026 in Scientific Progress & Innovations
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
NKNataliia Kanivets
Nataliia Kanivets
TBTetyana Burda
Tetyana Burda
Serhii ZarytskyiSerhii Zarytskyi
Serhii Zarytskyi
Liudmyla KaryshevaLiudmyla Karysheva
Liudmyla Karysheva
Kostiantyn SuprunenkoKostiantyn Suprunenko
Kostiantyn Suprunenko
Дослідження проведено на собаках із підтвердженою хронічною хворобою нирок шляхом клінічного обстеження, гематологічного, біохімічного аналізу крові та лабораторного дослідження сечі. Встановлено, що розвиток захворювання супроводжується суттєвими порушеннями показників крові та сечі, які прогресують відповідно до ступеня ураження ниркової тканини. На ІІІ стадії захворювання у собак виявлено зниження кількості еритроцитів (Р<0,01), вмісту гемоглобіну (Р<0,001), величини гематокриту (Р<0,001) та кількості тромбоцитів (Р<0,001), що свідчило про розвиток анемічного синдрому. Одночасно реєстрували підвищення кількості лейкоцитів (Р<0,001) та зменшення частки лімфоцитів (Р<0,05), що вказувало на наявність супутніх запальних процесів та імунологічних порушень. Біохімічними дослідженнями встановлено зниження вмісту альбумінів (Р<0,01), значне підвищення вмісту симетричного диметиларгініну (Р<0,001), сечовини (Р<0,001), креатиніну (Р<0,001) та неорганічного фосфору (Р<0,001), що характеризувало порушення фільтраційної здатності нирок і накопичення продуктів азотистого обміну. Під час дослідження сечі у собак на ІІІ стадії захворювання виявлено зниження її відносної густини (Р<0,001), появу протеїну (Р<0,001) та збільшення кількості лейкоцитів в осаді. На четвертій стадії хронічної хвороби нирок усі виявлені зміни були більш вираженими. У собак на IV стадії ХХН реєстрували тяжку анемію, виражену тромбоцитопенію та лімфоцитопенію на тлі лейкоцитозу. Концентрація показників, що характеризують функціональний стан нирок, зростала у декілька разів порівняно з показниками клінічно здорових тварин, що свідчило про значне пригнічення або втрату екскреторної функції нирок. Встановлено розвиток гіпопротеїнемії та гіпоальбумінемії, що пов’язано з прогресуючим ушкодженням нефронів і втратою білків. Для сечі були характерними різке зниження відносної густини, виражена протеїнурія, збільшення кількості лейкоцитів та, в окремих випадках, анурія. Отримані результати підтверджують, що комплексне визначення показників крові та сечі є інформативним підходом для оцінки функціонального стану нирок, визначення стадії патологічного процесу, моніторингу перебігу захворювання та прогнозування його наслідків у собак із хронічною хворобою нирок.