Cystatin C is a specific biomarker of kidney function. We perform this meta-analysis to determine the association of Cystatin C with the COVID-19 severity. In this systematic review and meta-analysis, we searched PubMed, EMBASE, Cochrane library, and Web of Science for studies published until 2nd September 2022 that reported associations between Cystatin C levels and COVID-19 severity. The analysis was performed using a random-effects model to calculate pooled standard mean difference (SMD). Twenty-five studies were included in the meta-analysis. Pooled analysis showed statistically significant differences of Cystatin C levels among survive vs. decreased patients (0.998 ± 0.225 vs. 1.328 ± 0.475 mg/dL, respectively; SMD = −2.14; 95%CI: −3.28 to −1.01; p < 0.001). Cystatin C levels in COVID-19 severe vs. non-severe groups varied and amounted to 1.485 ± 1.191 vs. 1.014 ± 0.601 mg/dL, respectively (SMD = 1.81; 95%CI: 1.29 to 2.32; p < 0.001). Additionally, pooled analysis showed that Cystatin C levels in patients with acute kidney injury (AKI) was 1.562 ± 0.885 mg/dL, compared to 0.811 ± 0.108 mg/dL for patients without AKI (SMD = 4.56; 95%CI: 0.27 to 8.85; p = 0.04). Summing up, Cystatin C is a potentially very good marker to be used in the context of COVID-19 disease due to the prognosis of patients’ serious condition, risk of AKI and mortality. In addition, Cystatin C could be used as a marker of renal complications in COVID-19 other than AKI due to the need to monitor patients even longer after leaving the hospital.

Війна в Україні має глибокий вплив на різні сфери суспільства, включаючи систему освіти. Це дослідження розглядає особливості процесу адаптації іноземних медичних студентів, які здобувають освіту в Україні під час війни. До початку війни в Україні навчалося близько 80 тисяч іноземних студентів з різних країн. Більшість студентів-медиків – громадяни Індії, які до війни досить активно та успішно адаптувались до навчання в Україні. Початок війни та евакуація студентів, онлайн-заняття зумовили значні зміни в медичній освіті. Мета полягає в дослідженні унікальних викликів, з якими стикаються ці студенти, і виявленні стратегій, які можуть сприяти їхній успішній адаптації до освітнього середовища. Дослідження проведено на основі онлайн-анкетування, що проводилось у червні-липні 2023 року. Важливим було виявлення основних аспектів ключових стратегій адаптацій у досвіді і сприйнятті студентів. Висновки свідчать про те, що процес адаптації для іноземних медичних студентів під час війни в Україні є складним і багатогранним. Проте дослідження також виявляє, що, незважаючи на труднощі, іноземні медичні студенти демонструють стійкість і здатність адаптуватися до нового середовища. Вони використовують різні стратегії подолання, такі як пошук підтримки у колег, участь у культурній взаємодії та використання онлайн-ресурсів для подолання мовних бар’єрів. Це дослідження підкреслює важливість інституційної підтримки та ролі освітніх стейкхолдерів у полегшенні процесу адаптації іноземних медичних студентів у часи конфлікту. Рекомендації включають впровадження програм підтримки мови, ініціативи культурної інтеграції та надання психосоціальних послуг, пристосованих до унікальних потреб цих студентів.

РЕЗЮМЕ. Мета дослідження – вивчення адаптаційних можливостей школярів молодших класів міста Києва з підтвердженим йододефіцитом (ЙД). Проведено обстеження 50 дітей віком 6–12 років, яке передбачало визначення йодурії у разових порціях сечі з подальшим розрахунком медіани; фізичної витривалості дітей з визначенням індексу Руф’є; оцінку рівня функціонування системи кровообігу та її адаптаційного потенціалу з розрахунком Індексу функціональних змін (ІФЗ). Йодна недостатність виявлена у 86 % обстежених, переважно легкого ступеня. 16 дітей (32 %) мали індекс Руф’є нижче середнього, 29 (58 %) – низький, у 5 школярів (10 %) був середній рівень. Дослідження ІФЗ показало, що у 90 % обстежених були порушення адаптації різного ступеня вираженості. Дослідження йодної забезпеченості показало наявність ЙД легкого та середнього ступеня у 86 % дітей. При оцінці функціонального стану серцево-судинної системи виявлено, що 76 % дітей мали напруження механізмів адаптації. Індекс Руф’є у 90 % школярів не відповідав достатньому резерву системи кровообігу. Зміни функціонального стану та адаптаційних резервів серцево-судинної системи пов’язані певним чином із забезпеченістю організму йодом.