Innovation is a crucial driver of competitiveness and development of enterprises. Access to innovation is influenced by a multitude of factors, including, among others, an enterprise’s strategy, operation efficiency, and the availability of resources. Middle, small, and micro-enterprises (MSMEs) are pivotal to agricultural production, employment, and food security in Ukraine; however, innovative technologies have predominantly been accessible to large enterprises. The aim of this study is to examine the innovation capacity of MSMEs in the Ukrainian agricultural sector and to identify potential strategies for integrating them to improve access to and inclusion of innovative practices. This study undertakes a quantitative evaluation of the innovation capacity of agricultural enterprises in Ukraine for the years 2019–2022, the latter marking the onset of wartime conditions. A comprehensive framework comprising indicators across technological, resource, financial, managerial, and human capital dimensions was developed to assess the innovation capacity of these enterprises. Utilizing data normalization techniques, composite indicators that offer a unified measure of innovation capacity were derived. Our findings substantiate the Schumpeterian hypothesis within the Ukrainian agricultural sector, revealing that MSMEs exhibit significantly lower innovation capacity compared to their larger counterparts, which causes serious problems with access to innovation. This disparity is particularly pronounced in terms of resources and technological capabilities, whereas the gap in financial performance and managerial and human capital is not significant. Conclusively, the recommendations on strengthening the innovative capacity of agricultural MSMEs—based on integration strategies—have been developed.

Ukraine's agricultural sector accounts for 17% of the country's GDP and is continuously growing. For six consecutive years (2013-2018), Ukraine harvested over 60 million tons of grain annually, and 2018 export of ag commodities reached $18.6 billion. (State, 2020). The anticipated land reform envisions lifting the moratorium on the agricultural land sale, which should encourage capital investments in ag. The article analyzes the trends of investment opportunities in the Ukrainian ag sector for the last decade. The regression analysis of labor productivity with variables of fixed capital-worker ratio and yield of grain confirmed that the function of labor productivity depended on the value of fixed capital per worker. As the U.S. investment in ag machinery export to Ukraine plays a significant role, we evaluated its effect on the current level of labor productivity in the Ukrainian agribusiness, comparing it with the U.S. farming outcome.

Мета. Метою статті є ідентифікація тенденцій і чинників інвестицій у сільському господарстві в Україні в період 2014–2019 рр. та впливу заходів земельної реформи із лібералізації обігу земель сільськогосподарського призначення на обсяги інвестування в сільському господарстві. Методологія / методика / підхід. У дослідженні використано такі методи, як логічні операції (аналіз, синтез, узагальнення, індукція, дедукція) – для визначення особливостей тенденцій в інвестуванні, формулювання висновків щодо впливу земельної реформи на інвестиції; індексний – для виявлення кількісних змін у номінальних і реальних обсягах інвестицій, чинниках впливу; трендовий аналіз – для визначення тенденцій змін та побудови функцій тренду інвестицій у різні періоди; факторний і кореляційний аналіз – для виявлення чинників і щільності зв’язку та залежностей обсягів інвестицій від окремих чинників (прибутку, цін, ставки відсотка, державної підтримки); графічний – для візуальної презентації динаміки інвестицій. Дослідження виконувалося на основі статистичних даних Державної служби статистики України, Національного банку України, звітності сільськогосподарських підприємств Харківської області та даних власних спостережень за 2014–2019 рр. (для розрахунку індексів окремих показників та окремих коефіцієнтів кореляції враховувалися дані за 2009–2013 рр.). Результати. Визначено функцію тренду, яка розкриває загальну спрямованість зміни річних обсягів інвестування в сільському господарстві у 2014–2019 рр. в Україні. Установлено, що основними чинниками, які здійснювали вплив на процеси інвестування в цей період, були підвищення цін на сільськогосподарську продукцію, низький рівень диспаритету цін на продукцію сільського господарства та матеріально-технічні ресурси, експортна орієнтація виробництва та сприятлива для експортерів динаміка курсу національної валюти, агроінновації, прибутковість сільськогосподарського виробництва. Однак дія визначених чинників не пояснює зменшення обсягу інвестицій у 2019 р. Проведене дослідження показало, що очікування щодо змін у законодавстві стосовно обігу земель сільськогосподарського призначення мали негативний вплив на динаміку інвестування в сільському господарстві в Україні. Для збереження тренду збільшення інвестування в сільськогосподарське виробництво, його техніко-технологічне оновлення важливим є здійснення комплексу правових, економічних, технічних та організаційних заходів, що забезпечать якісне реформування земельних відносин. Оригінальність / наукова новизна. Набули подальшого розвитку визначення динаміки інвестицій у сільському господарстві в Україні та ідентифікація найбільш значущих чинників впливу на них у 2014–2019 рр., оцінка зміни в річних обсягах інвестування під впливом очікувань запровадження ринку землі в Україні. Розвинуто наукове обґрунтування впливу земельної реформи на інвестування в сільському господарстві та доведено, що доки права власності на землі сільськогосподарського призначення залишатимуться нечітко та не у повному обсязі визначеними, неможна стверджувати про підстави для підвищення ефективності використання земельних ресурсів, збільшення інвестицій у сільське господарство внаслідок відміни мораторію на продаж землі. Тривалість лагу впливу...

The implementation of strategic tasks of the agrarian sector of Ukraine essentially depends on the financial provision of agricultural producers. In the context of limitation of their own financial resources, budget financing, low development of the financial instruments recognized in the world practice, the loans of commercial banks are an important source of financial resources for agricultural enterprises and small farmers. The use of bank loans positively affects the financial and economic activities of the producers in the agrarian sector due to the opportunity of diversification of sources of financing, growth of investment activity, acceleration of capital turnover, increase of profitability of own capital, etc. Though, there are a number of factors that restrain the bank crediting to the agrarian sector in the modern terms. The tendencies of bank crediting in financial provision of agricultural enterprises in Ukraine in 2013-2017 were considered. The changes in the nominal volumes both of bank crediting and real ones were estimated for this period. The comparison of the role of bank crediting to agricultural enterprises in Ukraine with the practice of lending in other countries on the base of the volume of bank loans per hectare of agricultural land, the share of these loans in the value of agricultural product and costs, Agriculture Orientation Index (AOI) for credit, was evaluated. The survey of agricultural enterprises showed a very low debt-to-assets ratio in 2017. Own financial resources of agricultural enterprises have remained the main source of their financial provision. The share of agriculture in total crediting is less than the contribution of the agriculture into the formation of gross value added in the country in recent years. The potential needs of agricultural enterprises in bank crediting were estimated. It was proved that the volume of bank crediting was insufficient for the financial support of operational and investment activity of agricultural enterprises in Ukraine. The necessary conditions for activation of bank crediting to agriculture were determined.

Purpose. The purpose of the study, which results are submitted in the article, is to analyze the vertical price transmission along the milk supply chain in Ukraine and identify whether this price transmission is symmetric or asymmetric in terms of direction, magnitude, speed. Methodology / approach. To achieve the purpose of the study, we used the following research methods: logical operations (analysis, synthesis, induction, deduction) – to determine the structure of the milk supply chain, to make conclusions about main findings; the correlation analysis – to identify the tightness of links between farm’, processors’ and retailers’ prices; the trend modelling – to build the functions of the trend of prices of different levels of the milk supply chain; the regression modelling – to construct the regression functions of prices of downstream sectors of the milk supply chain; graphic – for visual presentation of main tendencies, pricing and price dynamics in the milk supply chain. The research was performed on the basis of the statistical data of the State Statistics Service of Ukraine for 2013–2020. Results. This paper presents the empirical evidence of asymmetric price transmission along the milk supply chain in Ukraine. The results of modelling proved asymmetric magnitudes of price growth at the organizational and technological stages of the milk supply chain: in the case of the farm prices of raw milk increase the processors’ and retailers’ prices grow up by a much bigger magnitude. There is no leg in price transmission in the milk supply chain, the price shocks at the farm level instantly pass to processors’ and retailers’ prices. The evidence of asymmetry of price transmission testifies the weaknesses of the market positions of farmers and consumers in the milk supply chain in Ukraine, points out the threats for the food security and sustainable development of all agents of this chain. Originality / scientific novelty. For the first time, the quantitative assessments of the magnitude and speed of the price changes in the process of price transmission in the milk supply chain in Ukraine were obtained. The asymmetry of the magnitudes of the vertical price transmission in the milk supply chain in Ukraine was identified. The hostage position of farmers in the case of price shocks was further proved. Practical value / implications. This paper provides a better understanding of arrangements of market forces in the milk supply chain, the consequences of price chocks in the upstream sector of the milk supply chain. The practical value is the methodological and empirical support for the development of regulative measures to improve the milk supply chain’s functioning and sustain food security. Assessment and analysis of the mechanism of price transmission reveals the weak parts of the food supply chain, contributing to the scientific foundation of elaborating the necessary policy actions for harmonization of relations between producers of different stages of the milk chain.

Investment processes are crucial for agricultural enterprises' sustainable development, innovativeness, competitiveness, and food security. The article presents the results of the study, the purpose of which was to quantitatively assess the role of the profit of agricultural enterprises in the investment provision in agriculture in Ukraine in 2012-2022. Quantitative research methods were used, particularly trend analysis, correlation analysis, and a regression model design. The dynamic tendencies of investing and profitability in agriculture were defined. It showed the trend of increasing the annual number of investments in agriculture in the pre-war years. Political factors explained some deviations from the growth trend. Only in the first year of the war were capital investments reduced by 27% in agriculture in Ukraine. The total net profit of agricultural enterprises was positive during the research period, but its annual value fluctuated significantly. Our study has revealed a significant correlation between the profit of agricultural enterprises and the volume of investments in agriculture. We have developed regression models that demonstrate this relationship for the periods 2012-2022 and 2012-2021 with a one-year lag for investments. Our findings confirm that profit is the primary financial source of investment and innovation in Ukrainian agricultural enterprises. To ensure the innovative development of agrarian enterprises and the country's food security, further scientific research is needed to determine the financial sources of investment and their optimal structure in agriculture, particularly in times of decreasing profitability. Keywords: profit, investments, investment provision, enterprise, agriculture.