Steel trapezoidal profiled sheeting (STPS) is widely used in the construction industry. It is often viewed not as a structural element but as a material with its own properties, similar to bricks or masonry blocks. Consequently, to determine the load-bearing capacity and deformability of STPS, engineers most often rely on tables developed at the request of manufacturers. In Europe, these tables are compiled according to the EN 1993-1-3 methodology. However, there is a notable lack of studies comparing the results of theoretical calculations and manufacturer-provided data with the outcomes of experimental tests on full-scale profiled sheeting samples. For this reason, the authors conducted a study of 12 full-scale specimens of second-generation trapezoidal sheeting. The samples were tested under a two-span scheme, with deflections measured at the midpoint of each span and settlement of the sheeting at the supports. The study found that half the specimens showed higher deformability in the elastic stage than predicted, with differences of 16% to 105% based on span length and sheet thickness. For 11 out of 12 tested specimens, the onset of plastic deformations occurred before the samples reached their theoretical load-bearing capacity. The main novelty is identifying differences between Eurocode calculations and experimental results, showing higher deflections and earlier plastic deformations in tests. These full-scale STPS results offer both scientific and practical value.

The paper presents experimental and computer researches of ferroconcrete beams at high-temperature influences. There were conducted the experimental fire tests of ferroconcrete beams. The most promising way of verifying these experimental research data is computer simulation of structures, also during a fire. In order to evaluate the quality of the experiment and the reliability of the received temperature distribution.

The article presents a case study on restoring an industrial building damaged by a missile strike during the armed aggression against Ukraine. The study shows how using existing structural elements in reconstruction can reduce costs, shorten schedules, and minimise environmental impact. The methodology includes assessing the building’s life-cycle stages (design, construction, and operation) and analysing missile-strike damage to inform the restoration project. Visual inspections and instrumental measurements determined the building’s technical condition and residual deformations. A restoration project was developed based on this data. The project retained the lower parts of the columns, their foundation nodes, foundations, plinth walls, and concrete floor. Damaged steel frames and cladding structures were replaced. Reusing the foundations, plinth walls, and concrete floor lowers construction costs and time, reduces construction waste (about 900 tons of concrete), and decreases embodied energy and CO₂ emissions (GWP ≈ 75,000 kg CO₂-eq and PENRT ≈ 640,000 MJ) compared to total demolition. The results confirm the technical feasibility and practicality of partial structural reuse in post-war reconstruction, supporting circular economy principles.

Анотація. У статті аналізується поточний стан засобів вимірювальної техніки для фіксації переміщень прогинів на ринку України. Подається висновок про відсутність аналогів традиційним приладам прогиномірів. Наведено основні особливості використання цього обладнання в умовах будівельного майданчика чи виробничої площадки заводу. Відмічено важливість установлення вимірювального обладнання із системами захисту від обрушення конструкцій та уникнення сторонніх впливів на вимірювальне обладнання. Розглянуто аналоги, які використовують інші організації. Розроблений прототип на основі лазерних датчиків показав задовільні результати щодо точності. Зазначено низьку надійність цього підходу через недосконалість системи оптичних пристосувань. Запропоновано власну конструкцію з використанням цифрових пристосувань для станків металообробки. Засіб вимірювальної техніки складається із цифрової месури, пластикового корпусу, корзини противаги, сталевих пластин вантажу. Виконано порівняння з 2 приладами прогиномірів, що пройшли метрологічний контроль і повірку. Наведено отримані незначні відхилення й розбіжності. Проведено повторну перевірку за допомогою індикаторів годинникового типу. Отримані результати підтверджують високу точність вимірювань. На основі проведеного дослідження зроблено висновок про допустимість використання запропонованого приладу до вимірювань прогинів. Указано основні напрями вдосконалення електронної системи приладу й розширення його функціоналу. Відмічено перспективи проведення реєстрації та виробництва. Отримано попередні висновки ДП «КИЇВОБЛСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» про точність вимірювань на рівні 0,01 мм.

Анотація. У статті розглянуто проблематику надання та перевірки інформації про напружено-деформований стан (НДС) несучих конструкцій при проходженні державної експертизи проєктної документації в Україні. Проаналізовано чинну нормативну базу України та встановлено, що склад проєктної документації, визначений ДБН А.2.2.3, не передбачає обов’язкового подання матеріалів з аналізу НДС у вигляді повноцінних розрахункових моделей у програмних комплексах. Це істотно ускладнює можливість експертів об’єктивно перевіряти достовірність виконаних інженерних розрахунків, коректність прикладання навантажень, граничні стани конструкцій та відповідність прийнятих розрахункових схем вимогам чинних нормативних документів.У роботі виконано огляд практики проведення експертизи проєктної документації у США, Великій Британії, Німеччині, Польщі, Японії, Китаї та Ізраїлі, де застосовуються різні моделі незалежної перевірки конструктивних рішень та розрахункових обґрунтувань. Показано, що у більшості розвинених країн існують механізми обов’язкової або умовно обов’язкової незалежної перевірки розрахунків для відповідальних та унікальних будівель, а також встановлюються вимоги до подання детальних розрахункових матеріалів у цифровому вигляді.Обґрунтовано доцільність запровадження в Україні практики подання до експертизи оригінальних файлів розрахункових моделей у форматах програмних комплексів для розрахунку будівельних конструкцій, зокрема для житлових будівель підвищеної відповідальності та об’єктів класу наслідків СС3, що сприятиме підвищенню якості проєктних рішень та надійності споруд.