The objective of this article is to optimise the deposition modes and the content of exothermic additions (EAs) in the core filler in Fe-C-Cr-Ti with Cu additions hardfacing. To achieve this, JMatPro Release 7.0, Sente Software Ltd., 2016 material characterisation software was used to simulate and calculate the equilibrium phase structure and composition of the Fe-C-Cr-Ti-Cu alloy during the welding thermal cycle. A synergistic approach combining the Taguchi–Analysis of Variance (ANOVA)–Factorial design (FD) method with the standard hybrid Taguchi–ANOVA–Principal Component Analysis (PCA)–Grey Relational Analysis (GRA) is used and justified to optimise factors and develop mathematical models for parameters in the L9 orthogonal experimental design. The study examines how the transfers of deoxidisers depend on the content of exothermic additions in the cored wire filler (EA) and the contact tip-to-work distance (CTWD), while the behaviour of carbide formers is influenced by wire feed speed (WFS) and present arc voltage at the power source (Uset). The research specifically investigates the Fe-C-Cr-Ti-Cu system and the role of copper in stabilising austenite. Findings show that high Cu concentrations (7 wt.%) enhance hardenability by 13%, effectively suppressing pearlite transformation and expanding the bainite region. The desired chemical composition of the deposited metal is determined by the distribution of selected factors, as measured by the transfer coefficients of each element.
В статті розглядаються особливості побудови номограми розрахунку характеристик лазерного випромінювання для передачі даних при організації комунікацій в комп'ютерних мережах. Розглянуто комп'ютерні мережі та класифікацію середовищ передачі даних. Передача даних за допомогою лазерного випромінювання через атмосферу забезпечує передачу великих об’ємів інформації з високою надійністю на відстанях у десятках кілометрів. За методом математичного моделювання можливо побудувати номограму розрахунку характеристик лазерного випромінювання для передачі даних та виявити взаємозв'язок між основними конструктивними характеристиками та параметрами лазерного випромінювання.
В статті розроблено основні напрямки та перспективні шляхи розвитку мобільного безпілотного роботизованого комплексу військового призначення. Розкрито його призначення та основний склад. Встановлено, що комплекс є важливим елементом для збройних сил провідних країн світу при веденні бойових дій (військових операцій). Розглянуто особливості безпілотних авіаційних комплексів, наземних та морських (надводних та підводних) роботизованих комплексів, що забезпечують розвідку, логістичне забезпечення та нанесення ударів по цілях противника. Доведено їх призначення. Наведено приклади дронів за розглянутими комплексами. Акцентовано увагу на застосування елементів штучного інтелекту для автоматичного керування дронами, а також розвиток дронів-перехоплювачів, модульних великовантажних наземних дронів (платформ), надводних і підводних дронів різних класів та повітряно-морських роботизованих дронів з крилами змінної форми.
The paper considers the issues of assessing the effectiveness of air reconnaissance of ground (sea) objects by unmanned aerial vehicles. It is established that the main factors influencing the ability of air reconnaissance are the payload of the drone, the height and speed of its flight, the ability to transmit the information received. The main definitions that are the basis of the obtained results are given. Tasks for further research are set.
У статті запропоновано метод глибокого виявлення аномалій у вимірювальних PQ-даних (показників якості електроенергії), зумовлених геофізичними факторами. Обґрунтовано вибір інформативних PQ-ознак, які є найбільш чутливими до GIC-індукованих ефектів та визначено процедури сегментації часових рядів на вікна аналізу.
30 December 2022 in Наукові праці Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки
Військові конфлікти останнього десятиріччя характеризуються широким застосуванням протиборчими сторонами повітряних засобів, в тому числі малорозмірних та (або) безпілотних. В сучасних умовах одним з ефективних заходів по боротьбі з ними є підвищення точності координатної інформації, що надається бойовим (або вогневим) засобам. Підвищення точності координатної інформації обумовлює: можливість безпошукового виявлення та (або) захвату повітряних цілей вогневими засобами, збільшення живучості комплексів протиповітряної оборони за рахунок зменшення робітного часу (в тому числі часу на “випромінювання”) та швидкої зміни їх позицій після виконання поставленого завдання. Сучасний розвиток науки та техніки дозволяє створювати ефективні засоби протиповітряної оборони для боротьби з існуючими та перспективними засобами повітряного нападу, але їх розробка та постановка на озброєння потребує великих витрат. В зв’язку с цим набуває актуальності питання покращення характеристик існуючих комплексів без істотних капітальних вкладень. В роботі запропоновано використання замість штатних антенних елементів БСНР 9С32 їх аналогів на сучасній елементній базі. Оцінки характеристик фазованої антенної решітки при впровадженні перспективних прохідних феритових фазообертачів (зокрема збільшення точності вимірювання кутових координат та дальності виявлення повітряних цілей) отримані з використанням методів математичного моделювання та розрахункових методів. Отримані співвідношення, що дозволяють провести відповідну оцінку. Отримані результати можуть бути використані при розробці пропозицій щодо впровадження до антенних систем багатоканальних радіотехнічних засобів зенітних ракетних комплексів сучасних антенних елементів (феритових фазообертачів).