This study analyzes the impact of social, ecological, and economic components on achieving Sustainable Development Goals (SDGs) in seven selected countries for the period 2000–2022 (Australia, Canada, Germany, the Netherlands, Switzerland, the United Kingdom, the United States). Using data from the Sustainable Development Reports 2017, 2019, and 2023, a correlation and regression analysis was conducted to assess the relationships between the components and the SDG Index. The results demonstrate a strong positive relationship between social, ecological, and economic factors and progress towards achieving the SDGs, with variations between countries. The study revealed the limitations of aggregated data analysis that negatively affect the implementation of the planning function. The research highlighted the importance of a country-by-country approach in assessing sustainable development progress. The results underscore the importance of developing tailored strategies for achieving the SDGs, which are sensitive to each country’s specific conditions, strengths, and weaknesses in different aspects of sustainability. These conclusions are important for the shaping of policies and strategic planning for achieving the SDGs.

The accuracy of ultrasonic rangefinders is crucial for mobile robotic navigation systems, yet environmental factors such as temperature, humidity, atmospheric pressure, and wind conditions can influence ultrasonic speed in the air. The primary objective is to investigate how environmental factors influence the output signal of an ultrasonic emitter and to develop a method for improving the accuracy of distance measurements in both outdoor and indoor settings. The research employs a combination of theoretical modeling, statistical analysis, and experimental validation. The research employs an ultrasonic rangefinder integrated with environmental sensors (BME280, Bosch Sensortec GmbH, Kusterdingen, Germany) and wind sensors (WMT700, WINDCAP^®, Vaisala Oyj, Vantaa, Finland) to account for environmental influences. Experimental studies were conducted using a prototype ultrasonic rangefinder, and statistical analysis (Student’s t-test) was performed on collected data. The results of estimation by Student’s t-test for 256 measurements demonstrate the maximum effect of air temperature and the minimum effect of relative air humidity on a piezoelectric emitter output signal both outdoors and indoors. In addition, wind parameters affect the rangefinder’s operation. The maximum range of obstacle detection depends on the reflection coefficient of the material that covers the obstacle. The results align with theoretical expectations for highly reflective surfaces. A cascade-forward artificial neural network model was developed to refine distance estimations. This study demonstrates the importance of considering environmental factors in ultrasonic rangefinder systems for mobile robots. By integrating environmental sensors and using statistical analysis, the accuracy of distance measurements can be significantly improved. The results contribute to the development of more reliable navigation systems for mobile robots operating in diverse environments.

The purpose of the study is to study the features of investing in the development of human capital under martial law in the context of ensuring national security. Introduction. It has been proven that human capital plays an important role in diplomacy and international relations. Skilled diplomats and knowledgeable leaders are needed to navigate complex international environments and create alliances that enhance security. Methods. Scientists in emergency services, public health, and disaster response are needed to prepare for and respond to crises. It has been proven that human capital is the core of national security in many dimensions. Investments in human capital through education, training, and health provide the country with the tools needed to effectively address both persistent and emerging challenges to ensure national security. Human capital development has been proven to enhance a country's diplomatic influence by providing diplomats and international relations specialists with the necessary skills and knowledge. Results. Education promotes mutual understanding and tolerance between different groups in society, reducing the likelihood of inter-religious violence and social unrest. In addition, the development of leadership qualities through education contributes to the formation of the future generation of politicians who will be able to effectively manage and resolve internal and external conflicts. These include techniques for negotiating, understanding international law, and knowledge of the global economic and political environment. It has been established that the development of human capital is a strategic investment in the future security of the country. Conclusion. By focusing on enhancing the skills and knowledge of its population in various sectors, the country not only strengthens its own security mechanisms but also contributes to global stability. It has been determined that investing in human capital is not an arbitrary choice, but a necessary strategy for any state seeking to ensure a prosperous future. The benefits of such investments include improved economic performance, reduced social inequality and the creation of a strong political system. The key risks of investing in the development of human capital under martial law are highlighted. Метою дослідження є дослідження особливостей інвестування у розвиток людського капіталу в умовах воєнного стану в контексті забезпечення національної безпеки. Доведено, що саме людський капітал відіграє важливу роль у дипломатії та міжнародних відносинах. Кваліфіковані дипломати та знаючі лідери необхідні для того, щоб орієнтуватися у складних міжнародних умовах та створювати альянси, які підвищують безпеку. Визначено, що навчені фахівці в галузі екстрених служб, охорони здоров'я та реагування на стихійні лиха необхідні для підготовки до криз та реагування на них. Доведено, що людський капітал є стрижнем національної безпеки у багатьох вимірах. Інвестиції в людський капітал через освіту, навчання та охорону здоров'я забезпечують країну інструментами, необхідними для ефективного вирішення як сталих, так і нових проблем з метою забезпечення національної безпеки. Доведено, що розвиток людського капіталу посилює дипломатичний вплив країни, забезпечуючи дипломатів та фахівців з міжнародних відносин необхідними навичками та знаннями. До них належать методи ведення переговорів, розуміння міжнародного права та знання глобальних економічних та політичного середовища. Визначено, що розвиток людського капіталу є стратегічною інвестицією у майбутню безпеку країни. Зосередивши увагу на підвищенні навичок та знань свого населення у різних секторах, країна не тільки зміцнює свої власні механізми безпеки, а й робить внесок у глобальну стабільність. Визначено, що інвестиції в людський капітал – це не довільний вибір, а необхідна стратегія для будь-якої держави, яка прагне забезпечити процвітаюче майбутнє. Вигоди від таких інвестицій проявляються у покращенні економічних показників, скороченні соціальної нерівності та створенні міцної політичної системи. Виокремлено ключові ризики інвестування у розвиток людського капіталу в умовах воєнного стану.

Встановлено, що вивчення того, як провідні країни справляються з інтеграцією технологій у розвиток людського капіталу, дає стратегічну інформацію для інших країн, які прагнуть модернізувати свою економіку. Це включає впровадження інструментів цифрової освіти, телемедицини та інших технологічних досягнень, які покращують результати навчання та здоров'я. Доведено, що розуміння цих інтеграційних стратегій дозволяє системі державного управління приймати обґрунтовані рішення про те, куди розподіляти ресурси, щоб максимізувати віддачу від інвестицій у людський капітал за допомогою технологій. Визначено, що міжнародний досвід інвестування у розвиток людського капіталу означає широкий спектр практик, стратегій та політичних рішень, які застосовуються різними країнами та міжнародними організаціями для підвищення якості та ефективності робочої сили через освіту, охорону здоров'я, професійне навчання та інші інвестиції у людський потенціал. Доведено, що глобальна економічна конкурентоспроможність дедалі більше залежить від якості людського капіталу країни. Країни, які ефективно інвестують у свої людські ресурси, розвивають конкурентну перевагу, створюючи більш інноваційну, адаптовану та ефективну економіку. Доведено, що інтеграція цих передових стратегій інвестування у розвиток людського капіталу підвищує глобальний імідж та конкурентоспроможність країни. Таке покращення сприйняття може призвести до розширення економічних можливостей, включаючи партнерство, торгові угоди та прямі іноземні інвестиції, що ще більше сприятиме економічному зростанню та стабільності. Визначено, що впровадження провідних світових практик у галузі розвитку людського капіталу – це не просто покращення стандартів освіти або охорони здоров'я, а й комплексна стратегія, яка каталізує ширший економічний та соціальний прогрес. Ці методи, якщо їх адаптувати та ефективно впровадити, здатні перетворити країни, зробивши їх більш стійкими, конкурентоспроможними та готовими до вирішення майбутніх проблем.