Присвячено дослідженню ролі кадастрових систем і землеустрою в містобудівному проектуванні. Автори розглядають способи оптимізації землекористування і міського планування на основі інтеграції сучасних кадастрових інструментів. Аналізуються потенційні переваги і можливості, які надають кадастрові системи для ефективного управління міськими територіями, забезпечення їх сталого розвитку та врахування екологічних, економічних і соціальних аспектів. У статті розглядається взаємозв'язок між кадастровими системами та землеустроєм у контексті містобудівного проектування. Основна увага приділена оптимізації землекористування та міського планування за допомогою сучасних кадастрових технологій. Розглядаються ключові принципи, за допомогою яких кадастрова інформація може сприяти більш раціональному та ефективному розподілу та використанню земельних ресурсів у міських умовах. Крім того, в статті обговорюється значення кадастрових систем у формуванні містобудівних стратегій та планів розвитку населених пунктів. Формування земельних відносин, особливості здійснення містобудівної діяльності. Були вивчені теоретичні засади які дали змогу розробити інтегроване середовище для містобудівного землекористування. Це середовище об'єднує методики та моделі спостереження, обробки та використання геоданих, реалізації містобудівних документів, оцінки динаміки міських об'єктів, ідентифікації невідповідностей, їх виявлення та корекції, а також методи моніторингу розвитку міських територій, враховуючи їх економічний, соціальний і правовий контекст. Відзначено актуальність застосування геоінформаційних систем у зв'язку зі складністю містобудівної документації, великим обсягом даних, проблемами управління та розподілу земельних ресурсів міст. Такі системи розглянуті як комплексне рішення, що спрямоване на оптимізацію процесів прийняття рішень в містобудівному плануванні та землекористуванні. Стаття акцентує увагу на необхідності інтеграції сучасних технологій в процес міського планування для досягнення сталого розвитку міст та гармонійної взаємодії між людиною та довкіллям.
The purpose of the article is the development and research of a system for determining complex plans of spatial location and geometric characteristics using geodetic methods. The tasks set in the work are solved by analyzing the database of satellite geodetic and inertial measurement systems. Method. The application of satellite technologies, which allow determining the spatial position in automatic mode (shooting in motion), is a priority direction for solving the tasks of increasing the safety and efficiency of geodetic work in full in accordance with the strategic direction of scientific and technical development. The results. Since the 1950s, an intensive process of electronicization and automation has been observed in geodesy. Electronicization in geodesy made it possible to improve the technologies of performing geodetic works, to achieve higher productivity while increasing the accuracy of measurements. In principle, these processes and problems were internal to topographic and geodetic production and did not affect users directly. The first product that differed from traditional topographic maps and plans was digital terrain models. The first such model of the Earth's surface was created in 1957 in the USA at the Massachusetts Institute of Technology. It was a model of the relief of the earth's surface and was intended for the design of highways, constructed objects by optimizing project solutions. With the development of electronic computers and data processing methods, new forms of presenting information about the earth's surface began to appear. Currently, the study and research of the natural environment is closely related to the use of geographic information systems and various types of geo-information resources: electronic digital maps and spatial databases, GIS services and many others. Geo-informational software complexes allow you to process a large volume of data obtained during various studies, as well as organize and regulate information that has a spatial reference. Various geographic information systems, such as 3D cartography and virtual reality, are described, which allows creating more visual and understandable representations of geographic information. Geovisualization and 3D modeling provide quick access to geodata. Scientific novelty. The joint use of satellite and inertial measurements for surveying is substantiated, a theoretical solution for data processing is performed, and a methodology for drawing up large-scale plans is proposed. The geodetic component of the development of complex plans has been updated. Practical significance. The obtained results can be used to develop complex spatial development plans with a geodetic component. In addition, the materials of the article can be used in geodetic and cartographic activities.
У статті висвітлено процес планування, створення та організації квітників на території кампусу Полтавського державного аграрного університету (ПДАУ). Акцентовано увагу на важливості квітників як навчально-дослідної бази для підготовки фахівців зі спеціальностей "Геодезія та землеустрій" та "Садово-паркове господарство". Особливу роль у реалізації проєкту відіграла геодезична зйомка, яка забезпечила точність планування та дозволила створити цифрову модель рельєфу (ЦМР) із використанням сучасних геодезичних приладів (електронного тахеометра SOKKIA iM-55 та GNSS- станції).На основі отриманих даних визначено оптимальні місця для облаштування квітників з урахуванням особливостей рельєфу, освітленості та інших природних факторів. Запроєктовано та створено п’ять типи квітників: арабеска, бордюри, рабатка, овальна клумба та міксбордер. Кожен тип квітника виконує певну естетичну й функціональну роль. Під час створення квітників використовувалися 34 види рослин: 29 видів квітниково-декоративних та 5 видів декоративно-листяних культур. Асортимент підбирався з урахуванням екологічної стійкості, невибагливості у догляді, сезонності цвітіння та гармонійного поєднання кольорової гами. Однорічні культури використовувалися для оформлення бордюрів і рабатки, тоді як багаторічники висаджувалися у міксбордері. Результати дослідження демонструють важливість застосування геодезичних методів у ландшафтному дизайні, що забезпечує високу точність та ефективність у проєктуванні й реалізації ландшафтних об’єктів. Практичне значення роботи полягає у формуванні професійних компетентностей студентів через набуття навичок проведення геодезичних вимірювань, аналізу топографічних даних, розробки ландшафтних композицій та догляду за декоративними культурами.Перспективи подальших досліджень включають створення квітників безперервного цвітіння, впровадження малопоширених декоративних видів, а також використання новітніх методів геодезії для удосконалення ландшафтного планування.
Для міських екосистем характерним є зниження біорізноманіття через інтенсивну урбанізацію, зміна землекористування та надмірне озеленення монокультурними видами. Одним із перспективних напрямів вирішення цих проблем є створення міських лук. На відміну від традиційних газонів, вони базуються на місцевих видах, значно стійкіших до умов міста. Це один з найновіших типів об’єктів садово-паркового господарства, що набуває все більшої популярності. Однак такі проєкти часто реалізуються без належного наукового супроводу, зокрема без системного моніторингу флористичного складу лучного фіторізноманіття, що обмежує їхню ефективність. Тому нами розроблено систему заходів щодо комплексного моніторингу флористичного складу фіторізноманіття при створенні лучних газонів у м. Полтава. У результаті наших досліджень встановлено, що міські луки урбоекосистеми м. Полтави покликані виконувати низку екосистемних функцій: зменшувати ерозію ґрунту, покращувати його водопроникність та підтримувати біорізноманіття. Для успішної реалізації проєктів облаштування міських луків у Полтаві нами запропоновано комплекс підготовчих заходів, які включають флористичне обстеження, топографічне знімання, створення геоінформаційної системи (ГІС) за допомогою супутникових або аерофотознімків для визначення видового складу рослинності, оцінки її стану та просторового розподілу з використанням сучасних технологій БПЛА та дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Також виконано оптимальний підбір видів рослин, що враховує їхню адаптивність до місцевих умов, декоративність та екологічну цінність. Серед рекомендованих видів — Stipa capillata L., Festuca valesiaca Schleich. ex Gaudin, Achillea millefolium L., Salvia nemorosa L. та ін., які поєднують стійкість до посухи, декоративність і здатність підтримувати біорізноманіття. Висновки дослідження підтверджують, що міські луки є ефективним інструментом для збереження та відновлення флористичного різноманіття в урбанізованих умовах. Вони забезпечують екологічну стійкість, декоративну цінність і здатність до самооновлення. Для подальшого вдосконалення таких проєктів необхідний тривалий моніторинг, вивчення взаємодії рослин і фауни та оцінка екосистемних послуг у різних кліматичних і соціальних контекстах.