Присвячено дослідженню ролі кадастрових систем і землеустрою в містобудівному проектуванні. Автори розглядають способи оптимізації землекористування і міського планування на основі інтеграції сучасних кадастрових інструментів. Аналізуються потенційні переваги і можливості, які надають кадастрові системи для ефективного управління міськими територіями, забезпечення їх сталого розвитку та врахування екологічних, економічних і соціальних аспектів. У статті розглядається взаємозв'язок між кадастровими системами та землеустроєм у контексті містобудівного проектування. Основна увага приділена оптимізації землекористування та міського планування за допомогою сучасних кадастрових технологій. Розглядаються ключові принципи, за допомогою яких кадастрова інформація може сприяти більш раціональному та ефективному розподілу та використанню земельних ресурсів у міських умовах. Крім того, в статті обговорюється значення кадастрових систем у формуванні містобудівних стратегій та планів розвитку населених пунктів. Формування земельних відносин, особливості здійснення містобудівної діяльності. Були вивчені теоретичні засади які дали змогу розробити інтегроване середовище для містобудівного землекористування. Це середовище об'єднує методики та моделі спостереження, обробки та використання геоданих, реалізації містобудівних документів, оцінки динаміки міських об'єктів, ідентифікації невідповідностей, їх виявлення та корекції, а також методи моніторингу розвитку міських територій, враховуючи їх економічний, соціальний і правовий контекст. Відзначено актуальність застосування геоінформаційних систем у зв'язку зі складністю містобудівної документації, великим обсягом даних, проблемами управління та розподілу земельних ресурсів міст. Такі системи розглянуті як комплексне рішення, що спрямоване на оптимізацію процесів прийняття рішень в містобудівному плануванні та землекористуванні. Стаття акцентує увагу на необхідності інтеграції сучасних технологій в процес міського планування для досягнення сталого розвитку міст та гармонійної взаємодії між людиною та довкіллям.
У статті висвітлено процес планування, створення та організації квітників на території кампусу Полтавського державного аграрного університету (ПДАУ). Акцентовано увагу на важливості квітників як навчально-дослідної бази для підготовки фахівців зі спеціальностей "Геодезія та землеустрій" та "Садово-паркове господарство". Особливу роль у реалізації проєкту відіграла геодезична зйомка, яка забезпечила точність планування та дозволила створити цифрову модель рельєфу (ЦМР) із використанням сучасних геодезичних приладів (електронного тахеометра SOKKIA iM-55 та GNSS- станції).На основі отриманих даних визначено оптимальні місця для облаштування квітників з урахуванням особливостей рельєфу, освітленості та інших природних факторів. Запроєктовано та створено п’ять типи квітників: арабеска, бордюри, рабатка, овальна клумба та міксбордер. Кожен тип квітника виконує певну естетичну й функціональну роль. Під час створення квітників використовувалися 34 види рослин: 29 видів квітниково-декоративних та 5 видів декоративно-листяних культур. Асортимент підбирався з урахуванням екологічної стійкості, невибагливості у догляді, сезонності цвітіння та гармонійного поєднання кольорової гами. Однорічні культури використовувалися для оформлення бордюрів і рабатки, тоді як багаторічники висаджувалися у міксбордері. Результати дослідження демонструють важливість застосування геодезичних методів у ландшафтному дизайні, що забезпечує високу точність та ефективність у проєктуванні й реалізації ландшафтних об’єктів. Практичне значення роботи полягає у формуванні професійних компетентностей студентів через набуття навичок проведення геодезичних вимірювань, аналізу топографічних даних, розробки ландшафтних композицій та догляду за декоративними культурами.Перспективи подальших досліджень включають створення квітників безперервного цвітіння, впровадження малопоширених декоративних видів, а також використання новітніх методів геодезії для удосконалення ландшафтного планування.
У статті розглядаються сучасні підходи до еколого-економічного планування землекористування територіальних громад, що поєднують економічні, соціальні та екологічні пріоритети для забезпечення сталого розвитку та раціонального використання земельних ресурсів. Показано, що ефективне землекористування ґрунтується на зборі та аналізі просторових даних із застосуванням ГІС, дистанційного зондування та економічних показників, що дозволяє оптимізувати використання земель, знижувати конфліктність між користувачами та підвищувати прозорість управління. Аналіз системи планування в Україні демонструє наявність державного, регіонального та місцевого рівнів, проте застарілі підходи та структурна несумісність планувальних документів обмежують ефективність їх використання. Визначено, що інтеграція містобудівної та землевпорядної документації, а також застосування сучасних технологій просторового аналізу створюють основу для комплексного розвитку територіальних громад, забезпечують баланс між екологічними, економічними та соціальними аспектами та формують передумови для сталого і збалансованого управління територіями.
The article analyzes the impact of digital innovations in the cadastral sphere on the spatial accuracy and completeness of geodetic support for land management in Ukraine. The study focuses on the application of modern geodetic technologies to create three-dimensional digital models of urbanized territories that meet international standards. The relevance of the study is due to the need to modernize cadastral systems in the context of digital transformation, which contributes to increasing the accuracy, reliability and accessibility of information about land resources. The implementation of automated geographic information systems is key to effective land management and ensuring transparency of land relations in Ukraine. The study used a combination of LS and aerial photography methods to collect geospatial data, which ensure the creation of dense point clouds with a high level of detail. It was established that the pixel size on the terrain (GSD) should be no more than half of the minimum size of the modeling object to ensure accurate merging of heterogeneous data. GIS platforms such as MapInfo were used to process and integrate spatial and tabular information, as well as analyze the compliance of data with the requirements of official cadastral systems. The results obtained demonstrate that the digitalization of the land cadastre provides structural modernization of data, increasing their completeness, accuracy and visibility. The introduction of three-dimensional models contributes to the accurate spatial and legal fixation of land plots, which is the basis for effective land management. The use of LS and UAVs allows you to create detailed digital models that take into account the complex structure of urbanized areas, including multi-level and underground objects. Prospects for further research are related to the expansion of the use of three-dimensional cadastral data to create a 3D cadastre, support for 3DLAS systems and the implementation of the concept of a "smart city". Further integration of data into CityGML formats will contribute to increasing the compatibility of geospatial information and improving spatial planning and territory management tools.