Oleg Sukach

Oleg Sukach

Auto-generated profile, based on publicly available information

Oleg Sukach

кандидат технічних наук, доцент, завідувач кафедри «Автомобілів і тракторів, Львівський національний університет природокористування

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

6Years (2021-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
10 April 2025 in Technology audit and production reserves
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
DRDmytro Ruban
Dmytro Ruban
LKLybomyr Krainyk
Lybomyr Krainyk
HRHanna Ruban
Hanna Ruban
VSViktor Shevchuk
Viktor Shevchuk
OAOleksandr Artyukh
Oleksandr Artyukh
VKVladyslav Khotunov
Vladyslav Khotunov
The object of research is the basic fuel consumption of a bus in standard urban cycles and identical conditions in real operation. Standard driving cycles are used to estimate fuel consumption. This allows consumers to compare buses and choose the best one, and manufacturers in the process of improving buses also allow them to estimate fuel consumption. However, sometimes standards may not correspond to reality. Therefore, specific routes are developed for some cities, which requires significant development costs. This problem is solved by collecting reliable information on average fuel consumption with an operating period of 1 year and bus mileage of 40–90 thousand km. As a rule, operating organizations do not provide such information. The development of electronic control systems allows to obtain information from “black boxes” additionally installed by the manufacturer, which record information throughout the entire service life of the bus. This approach is implemented in this work. Existing standards for determining fuel consumption in urban driving cycles are presented. The results of modeling and real tests are presented. Information was collected from the “black boxes” on fuel consumption on 12 buses for 1 year of operation with mileage from 40 to 90 thousand km on Ataman A092N6 buses. Fuel consumption was 16.4–21.2 l/100 km when operating buses in one city (the manufacturer claims up to 23 l/100 km). This makes it possible to solve the problem of collecting reliable information on fuel consumption based on year-round operation of buses, which has not been carried out in this format before. The results of this study will allow operating organizations to see the real fuel consumption on Ataman A092N6 buses in the city. Implementation of this approach on other buses will allow obtaining data for interested organizations similarly. This will allow estimating fuel consumption without additional tests, which will reduce research costs.

30 April 2025 in Eastern-European Journal of Enterprise Technologies
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
DRDmytro Ruban
Dmytro Ruban
LKLybomyr Krainyk
Lybomyr Krainyk
HRHanna Ruban
Hanna Ruban
SKStepan Khimka
Stepan Khimka
OSOleg Sukach
Oleg Sukach
ОAОlexandr Artyukh
Оlexandr Artyukh
The object of this study is the durability of a bus body when passengers are transported on rural roads. According to the European classification, the total length of roads in Ukraine that correspond to the first category does not exceed 5 %. That is, all other 95 % of roads have a quality level that does not meet the regulatory operating conditions. In particular, in rural areas, buses are operated both on worn asphalt-concrete surfaces and on dirt and gravel roads. Such operating conditions additionally lead to intensive wear of buses and significantly worsen the durability of their bodies. The task to determine the influence of worn and dirt roads on the durability of the bus body during passenger transportation in rural areas could be solved by the durability assessment procedure proposed in this paper. The current work presents patterns that make it possible to predict the degradation of the bus body material that affect the durability of the body. The factors of influence during the operation of buses on rural routes have been substantiated and presented. The simulation results show that when operating buses on rural roads, cracks in the body frame of the body occur at runs that are 3.8–13.1 times less than under regulatory operating conditions. The proposed procedure for assessing the durability of a bus body when transporting passengers on rural roads makes it possible to predict the deterioration of the physical and mechanical properties of the elements of the bus body frame and take measures at the design stage to increase their reliability and durability

21 May 2025 in СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ПСПетро Сивулька
Петро Сивулька
ОСОлег Сукач
Олег Сукач
У статті проведено порівняльний аналіз відомих методик розрахунку плями контакту пневматичної шини колісних машин та опрацьовано пропозиції щодо умов взаємодії з опорними поверхнями, що деформуються. Класична оцінка-розрахунок площі плями контакту шини з опорною поверхнею базується на твердій бетонній поверхні – автодороги 1 категорії. Однак у аграрній та військовій сферах домінують ґрунтові поверхні, що змінює площу контакту. Проведено порівняльний аналіз відомих 3-х основних методик розрахунку площі плями контакту – вітчизняної (введеної в дію 1972 року) для автомобілів загального призначення, західноєвропейської у аграрній сфері та WES – методики військ НАТО. Для врахування зміни площі плями контакту шини на поверхнях, що деформуються з значним розмаїттям типів і фізико-механічних характеристик, запропоновано використання стандартного у WES – методиці показника твердості ґрунту як опорної поверхні колеса – конусного індексу СІ (cone index), що використовується для оперативної оцінки прохідності та мобільності руху автотехніки бездоріжжям. Окрім навантаження на колесо значну роль на формування площі контакту відіграє зміна тиску повітря в шині, що теж враховано на основі узагальнених даних щодо відповідної зміни радіальної деформації шини. Уточнення зміни площі плями контакту шини для конкретних типів і станів ґрунтів дозволяє провести більш коректну агроекологічну оцінку колісних тракторів та автомобілів у конкретних умовах руху. Ключові слова: ущільнення ґрунтів, автомобіль, трактор, колесо, пляма контакту, тиск, твердість ґрунту.

28 June 2024 in Bulletin of Lviv State University of Life Safety
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
RSR. S. Shevchuk
R. S. Shevchuk
OSO. M. Sukach
O. M. Sukach
OMO. S. Myronyuk
O. S. Myronyuk
VSV. V. Shevchuk
V. V. Shevchuk
Проблема. Опір коченню автомобілів визначається втратами енергії в колісному рушії, зокрема в шинах коліс, а також втратами на деформацію опорної поверхні, які сумарно характеризуються коефіцієнтом опору коченню f . На малій швидкості руху автомобілів, що не перевищує 10 – 15 км/год , цей коефіцієнт позначається f0 . Теоретичне визначення коефіцієнта опору коченню є складним й дає змогу отримати наближені результати, які потребують експериментального уточнення. Для визначення тягово-зчіпних показників автомобілів, зокрема коефіцієнтів опору коченню і зчеплення автомобілів, широко використовується спосіб буксирування, який може реалізуватись доволі простим пристроєм, оснащеним горизонтально розташованим динамометром та гнучким буксирним пасом. Вказаний пристрій характеризується великою похибкою визначення середнього зусилля буксирування, яка зумовлена мінливістю взаємодії колісних рушіїв з опорною поверхнею і, відповідно – низькою точністю визначення способом буксируванням як коефіцієнта зчеплення з опорною поверхнею, так і інших тягово-зчіпних показників, зокрема коефіцієнта опору коченню.Низька точність визначення тягово-зчіпних показників зумовлена широким рядом чинників. Найбільший вплив на точність вимірювання мають умови проведення досліджень: мікропрофіль й ухил дорожнього покриття, а також рівномірність руху трактора-тягача, що здійснює буксирування. Наступна група чинників зумовлена технологічними параметрами вимірювального пристрою, а також точністю й частотою фіксації даних динамометром. Інша група чинників – це похибки, що виникають через неточності дій чи особисті якості оператора.Мета. Відповідно до означеної проблеми запропоновано розробити методику автоматизованого визначення зусилля буксирування за допомогою тягового пристрою з використанням програмного модуля, що нівелює значну кількість похибок, притаманних візуальному спостереженню під час проведення експериментів. Здійснити модернізацію тягового пристрою та розробити програмний модуль, який забезпечує зміну дискретності вимірювання зусилля буксирування, відповідно до заданого оператором раціонального інтервалу. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Для визначення параметрів взаємодії рушіїв з опорною поверхнею використовують різноманітні методи та обладнання [1, 2]. Станом на сьогодні існує декілька способів визначення коефіцієнтів опору коченню та зчеплення колісних рушіїв з дорогою [3, 4]. Їх умовно можна розділити таким чином: метод буксирування, вибіг автомобіля та застосування спеціального лабораторного обладнання (бігових барабанів тощо). Для визначення опору коченню шин розроблені стандарти [5, 6], у яких рекомендовано використовувати метод вибігу на спеціалізованих бігових барабанах, що забезпечує належну точність та відтворюваність досліджень. Однак, цей спосіб є малоінформативним у випадку випробування автомобілів в реальних експлуатаційних умовах на різноманітних дорожніх покриттях. Для цього більш доцільно застосовувати спосіб буксирування, що забезпечує належну ефективність експериментального визначення з коефіцієнта опору коченню та зчеплення колісних рушіїв автомобілів [6–9].Спосіб буксирування, як правило, реалізовується доволі простим пристроєм – динамометром, який з’єднаний...

26 August 2024 in Journal of Physical Studies
Verified
Journal Article
Closed access
SMS. Myagkota
S. Myagkota
RSR. Shevchuk
R. Shevchuk
OSO. Sukach
O. Sukach
APA. Pushak
A. Pushak
JLJ. Len
J. Len
TMT. Malyy
T. Malyy

9 May 2025 in Journal of Physical Studies
Verified
Journal Article
Closed access
SMS. V. Myagkota
S. V. Myagkota
RSR. S. Shevchuk
R. S. Shevchuk
OSO. M. Sukach
O. M. Sukach
APA. S. Pushak
A. S. Pushak
NGN. V Gloskovska
N. V Gloskovska
OKO. P. Kushnir
O. P. Kushnir