Tetyana Bortnik

Tetyana Bortnik

Auto-generated profile, based on publicly available information

Tetyana Bortnik

Polisska Experimental Station of National Scientific Centre, Institute of Soil Science and Agrochemistry named after O. N. Sokolovsky

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

6Years (2021-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
17 May 2023 in Agroecological journal
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АBА. Bortnik
А. Bortnik
ТBТ. Bortnik
Т. Bortnik
VGV. Gavryliuk
V. Gavryliuk
Встановлено, що відходи спиртово-цукрової промисловості (мелясне інноваційне добриво) містять комплекс поживних елементів, що свідчить про доцільність їх використання в якості добрив за вирощування сільськогосподарських культур. Такий напрям використання даних видів відходів дасть можливість вирішити проблему щодо їх утилізації, оскільки вони накопичуються у значних об’ємах на прилеглих до заводів територіях, у ставках накопичувачах. Одночасно частково буде з’ясовано питання щодо зменшення виснаження ґрунтів на основні поживні елементи внаслідок дефіциту традиційних органічних та високої вартості мінеральних добрив. За результатами проведених польових досліджень доведена ефективність використання відходів у системах удобрення картоплі на дерново-слабопідзолистому зв’язано-піщаному ґрунті з метою отримання стабільно високих врожаїв. Зокрема встановлено, що внесення цього виду відходів у нормі 10 т/га забезпечує формування бульб масою 92,7 г та діаметром 66 мм, а за збільшення норми удвічі — 109,3 г і 74 мм відповідно. Ці біометричні показники забезпечили отримання врожаїв картоплі на рівні 19,7 т/га за використання відходів у нормі 10 т/га і 26,6 т/га — у нормі 20 т/га. Зафіксовано позитивний вплив побічного продукту спиртово-цукрової промисловості на якісні показники бульб картоплі, зокрема вміст крохмалю був на рівні 16,6-16,7%. Виявлено позитивний вплив мелясного інноваційного добрива на агрохімічні показники ґрунту, що відповідно проявляється у підвищенні вмісту поживних елементів, в орному шарі ґрунту (0–20 см): нітратні форми азоту (N–NО3 ) на 2,0–7,2 мг/кг, амонійні форми азоту (N–NH4 ) — 0,4–1,1 мг/кг, рухомі форм фосфору (P2O5 ) — 5,4–8,4 мг/кг та рухомі форм калію (K2O) — 26,6–40,6 мг/кг. Відмічено можливість використання відходів сумісно із мінеральними добривами, що збалансовує систему удобрення та забезпечує додаткове зростання врожаю бульб картоплі.


27 March 2026 in Bulletin National University of Water and Environmental Engineering
Verified
Journal Article
Open access
ВГВ. А. Гаврилюк
В. А. Гаврилюк
РМР. Я. Мелимука
Р. Я. Мелимука
ТБТ. П. Бортнік
Т. П. Бортнік
У статті представлено результати багаторічних моніторингових досліджень інтенсивності емісії діоксиду карбону (CO2) як фундаментального індикатора адаптації меліорованих ґрунтів Західного Полісся до сучасних кліматичних викликів. Дослідження проводилися протягом 2021–2025 років на одинадцяти стаціонарних полігонах Волинської області (с. Положево та с. Римачі), що охоплювали органогенні торфовища та мінеральні дерново-підзолисті осушувані ґрунти. Об’єктами вивчення стали різні моделі землекористування: інтенсивне рільництво, багаторічні насадження лохини із системами мікрозрошення та природні цілинні ділянки. Методологія досліджень базувалася на камерному методі з використанням газоаналізатора Testo 535, що дозволило з високою точністю зафіксувати динаміку ґрунтового дихання. Встановлено, що найвищі показники емісії (213,8–216,0 мг/м²/год) характерні для органогенних ґрунтів за умов інтенсивного обробітку під однорічні культури. Це свідчить про глибоку деградацію торфового шару та прискорену мінералізацію органічної речовини під впливом аерації та підвищених температур. Науково обґрунтовано, що перехід до вирощування багаторічних ягідників сприяє стабілізації вуглецевого обміну (186–188 мг/м²/год). Такий ефект досягається завдяки мінімізації механічного порушення структури ґрунту та застосуванню крапельного поливу, який запобігає надмірному пересушуванню торфу. Мінеральні ґрунти демонструють суттєво нижчий рівень емісії (132–151 мг/м²/год), проте також виявляють тенденцію до зростання потоків СО2 при інтенсивному використанні. Доведено, що впровадження адаптивних моделей ландшафтної трансформації, таких як ренатуралізація деградованих торфовищ та розширення площ багаторічних насаджень, є критичною умовою для депонування вуглецю. Результати дослідження є підґрунтям для розробки стратегій раціонального природокористування та підвищення екологічної стійкості агроландшафтів регіону в умовах глобального потепління.