Володимир Андрійович Гаврилюк

Володимир Андрійович Гаврилюк

Auto-generated profile, based on publicly available information

Володимир Андрійович Гаврилюк

Поліська дослідна станція Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», м. Луцьк

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

6Years (2021-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
21 July 2022 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВГВ. А. Гаврилюк
В. А. Гаврилюк
РМР. Я. Мелимука
Р. Я. Мелимука
У статті проаналізовано проведені дослідження основних процесів пов’язаних із трансформацію органічної речовини на меліорованих ґрунтах зони Західного Полісся України. Також проведено аналіз зміни кліматичних умов на досліджуваній території за останні десятиліття та визначено вплив даних змін на продуктивність ґрунтового покриву. В процесі описано проблему втрати органічного вуглецю пов’язаного із сьогоденними тенденціями глобального потепління, адже підвищення середньорічної температури повітря підвищує інтенсивність емісії вуглекислого газу із ґрунту, що призводить до погіршення показників родючості та навіть до втрати гумусу. Вимірювання інтенсивності емісії вуглекислого газу із поверхні ґрунту проводилось на різних типах меліорованих ґрунтів, а саме: дерново-підзолистих, торфових та лучно-болотних, за допомогою портативного газоаналізатора Testo 535. Однією з умов для проведення досліджень є стан даних ґрунтів за різного сільськогосподарського призначення, відтак дослідження проводились на: цілинних землях, частково порушених угіддях, відведених під вирощування ягідників, зокрема лохини, розораних землях сільськогосподарського використання. Також дослідження проводились на визначення мікробіологічної активності ґрунтового покриву, адже даний показник безпосередньо впливає на продуктивність родючого шару, оскільки мікробіологічна активність включає метаболічні процеси і реакції, які відбуваються у товщі ґрунтового покриву за участю мікрофлори та мікрофауни. Зокрема дослідження проводились на визначення активності целюлозолітичних мікроорганізмів за методикою інтенсивності розкладу лляного полотна Є. М. Мішустіна на органогенних та мінеральних ґрунтах різного сільськогосподарського призначення. Наведено ряд рекомендацій для регулювання органічного вуглецю в наземних екосистемах, які насамперед пов’язані із емісією вуглекислого газу із ґрунтового покриву в атмосферу. Рекомендовані заходи спрямовані на уповільнення процесів розкладення розкладання органічних сполук у ґрунті та покращення умов для їх закріплення.

8 June 2023 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВГВолодимир Андрійович Гаврилюк
Володимир Андрійович Гаврилюк
РМРоман Ярославович Мелимука
Роман Ярославович Мелимука
АДАнастасія Володимирівна Долюк
Анастасія Володимирівна Долюк
Величина електропровідності ґрунту є складною і дуже змінною характеристикою. Її значення залежить від широкого комплексу факторів, таких як: вологість, щільність, температура, внесення добрив, хіміко-мінералогічний склад, механічні властивості, структура ґрунту і особливо характер і властивості ґрунтового розчину. Зазвичай, електропровідність використовувалась для діагностики засоленості ґрунтів, однак, останнім часом, широке застосування в агробіологічній практиці набуває використання значень електропровідності для діагностики інших параметрів, що підвищують електропровідність. Одним із першочергових заходів, що підвищують електропровідність ґрунтового покриву є застосування крапельного зрошення, яке застосовувалося на ділянках призначених для вирощування ягідників. У статті проаналізовано динаміку сезонних змін показника питомої електропровідності родючого шару за умов різного сільськогосподарського використання, обробітку та удобрення ґрунтів. Визначено вплив удобрення та обробітку ґрунтового покриву на показник питомої електропровідності ґрунту. Дослідження проводились у два роки (2021–2022 рр.), безпосередньо на земельних ділянках різного сільськогосподарського використання, польовим та лабораторними методами. В межах Західного Полісся України, на території трьох дослідних полігонів: с. Положево, с. Римачі та смт. Колки. На території дослідного полігону в селі Положево Ковельського району Волинської області, як показали результати лабораторних досліджень, показники електропровідності ґрунту лучно-болотного та торфових ґрунтів на даній ділянці зросли. На непорушних цілинних ділянках із торфовим типом ґрунтового покриву значення електропровідності в період з 2021 року по 2022 рік також зросло, наприклад, у верхньому горизонті (0–30 см) показники зросли на 30%. У нижніх шарах тенденція підвищення електропровідності також простежується, відтак у шарі 30–45 см електропровідності ґрунтового покриву виросли відносно попереднього року на 215%, а в горизонті 45–60 см зростання на 154% відносно 2021 року. Подальша динаміка відображена у (табл. 2). На земельних ділянках із дерново-підзолистим типом ґрунтового покриву с. Римачі, які відведені під вирощування ягідників, показники електропровідності за період 2021–2022 років зменшились у верхньому горизонті на 28%, дещо зросли у підорному шарі – 42%, та зменшились в шарі понад 40 см, а саме на 38%. На цілинних непорушених ділянках значення електропровідності за аналогічних період в шарі 0–30 см знизився на 9%, у шарі 30–40 см на 1,6%, а в шарі понад 40 см зафіксовані значення протягом року знизились на 9%. Із отриманих результатів можна дійти висновку, що на непорушених ділянках, де меліоративні заходи спрямовані на підвищення продуктивності не відбуваються, зміна показників питомої електропровідності не спостерігається. На ділянці смт. Колки сільськогосподарського використання у шарі 0–17 см за вегетаційний період значення електропровідності знизилось на 28%, 17–35 см відхилення на 14%, 35–75 см – підвищення на 5%, на глибині 75–100 см відхилення становить 5%. На ділянках призначених для вирощування ягідників значення електропровідності, у порівнянні із початком вегетації, наприкінці вегетаційного періоду значно зменшився, що спричинено застосуванням на цій ділянці крапельного зрошення.

1 January 2023
Verified
Book
Closed access
SBSviatoslav Baliuk
Sviatoslav Baliuk
LVLudmila Vorotyntseva
Ludmila Vorotyntseva
ISIevgen Skrylnyk
Ievgen Skrylnyk
Anatolii KucherAnatolii Kucher
Anatolii Kucher
VGVolodymyr Garyliuk
Volodymyr Garyliuk
YAYurii Afanasiev
Yurii Afanasiev
У рекомендаціях викладено узагальнення результатів комплексних досліджень щодо видалення та використання мулу й інших донних відкладень із рибогосподарських водойм у сільському господарстві для підвищення родючості ґрунтів, відновлення деградованих, малопродуктивних та

28 June 2024 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
Verified
Journal Article
Closed access
ВГВолодимир Андрійович Гаврилюк
Володимир Андрійович Гаврилюк
РМРоман Ярославович Мелимука
Роман Ярославович Мелимука
У зв’язку із сучасними тенденціями змін клімату, що супроводжуються підвищенням середньорічної температури повітря, яке пришвидшує парниковий ефект – емісію СО2, актуальності набувають дослідження та заходи щодо мінімізації втрат органічного вуглецю із товщі ґрунтового покриву, який, до того ж, є основою гумусу (органічної речовини) ґрунту. Вимірювання інтенсивності емісії СО2 проводилися за допомогою портативного газоаналізатора Testo 535, вимірювання проводилися протягом 1 хв. у ізольованій камері об’ємом 2645 мл, а мікробіологічна активність визначалася за методикою інтенсивності розкладу лляного полотна Є. Мішустіна за період у 50 діб, показник виражений у відсотковому значенні розкладу лляного полотна відносно його початкової ваги. У статті наведені результати трирічного періоду досліджень біологічних параметрів, а саме визначення емісії СО2 та мікробіологічної активності, осушуваних мінеральних та органогенних ґрунтів та динаміка змін параметрів. Встановлено, що показники емісії СО2 та мікробіологічної активності ґрунту на органогенних ґрунтах мають у понад третину більші значення, ніж на мінеральних, також встановлено залежність параметрів від ступеня обробітку ґрунту. Визначено динаміку змін наведених параметрів впродовж трирічного періоду досліджень, й в результаті визначено, що на мінеральних ґрунтах найбільші втрати емісії СО2 були зафіксовані на другий рік досліджень, це ж стосується і показника мікробіологічної активності ґрунту. Окрім цього, встановлено взаємозалежність показників мікробіологічної активності ґрунту та інтенсивності емісії СО2, залежності показників від цільового призначення дослідних ділянок, відтак ступеня обробітку ґрунту. Наведено особливості та рекомендації раціонального використання осушуваних ґрунтів для ведення землеробства, спрямованих на мінімізацію емісії СО2 та підвищення активності ґрунтових мікроорганізмів. Також автори наголосили увагу на актуальному питанні щодо доцільності використання осушуваних торфовищ у сільському господарстві, з огляду на політику зменшення обсягів викидів СО2 в атмосферу, яка існує в Європі та Україні.


29 May 2026 in Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія «Сільськогосподарські науки»
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВГВ. А. Гаврилюк
В. А. Гаврилюк
ОНО. Є. Найдьонова
О. Є. Найдьонова
НКН. С. Ковальчук
Н. С. Ковальчук
У статті проведено комплексний аналіз сучасного стану та чисельності бактерій і мікроміцетів у ґрунтовій масі дерново-підзолистих ґрунтів Західного Полісся за внесення барди мелясної. У вегетаційних умовах, вивчався вплив різних норм внесення барди мелясної, як органічних добрив, на стан мікробних ценозів дерново-підзолистих ґрунтів. Ґрунтову масу брали з орного шару ґрунту на ділянці без добрив, польових досліджень Поліської дослідної станції Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» на території Колківського ЦПО (селище Колки, Луцький район, Волинська область).Впродовж 90 діб компостування за постійної температури оцінено зміни стану мікробних угруповань, зокрема ґрунтових мікроміцетів, порівняно з необробленим ґрунтом. Стан мікрофлори контролювали за період дослідження за параметрами чисельності мікроорганізмів різних еколого-трофічних і таксономічних груп, сумарним біологічним показником (СБП) та показниками, що відображують функціональний стан мікробних ценозів (показники оліготрофності, мінералізації, коефіцієнт мікробної трансформації органічної речовини ґрунту (МТОРҐ).На дев’яносту добу чисельність мікрофлори (за сумарним біологічним показником), при внесення 20 т/га барди мелясної, у ґрунті становила 90% від значень контролю, а в ґрунті, за внесення мінеральних туків – 83%. Чисельність мікроміцетів найкраще зростала у разі застосування барди мелясної у нормі 30 т/га.З огляду на важливу роль ґрунтових мікроміцетів у функціонуванні ґрунтів, зменшення їх чисельності в умовах інтенсивного антропогенного навантаження та за підсилення цього процесу глобальними кліматичними змінами, може негативно відобразитись на багатьох ґрунтово-біологічних процесах, зокрема на розкладі рослинних решток і подальшій трансформації органічної речовини, а також на фітосанітарному стані ґрунту. Тому, потрібно проводити постійний моніторинг за станом ґрунтів, що буде дієвим механізмом підвищення кліматичної стійкості агроландшафтів.