Роман Ярославович Мелимука

Роман Ярославович Мелимука

Auto-generated profile, based on publicly available information

Роман Ярославович Мелимука

Поліська дослідна станція Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

5Years (2022-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
21 July 2022 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВГВ. А. Гаврилюк
В. А. Гаврилюк
РМР. Я. Мелимука
Р. Я. Мелимука
У статті проаналізовано проведені дослідження основних процесів пов’язаних із трансформацію органічної речовини на меліорованих ґрунтах зони Західного Полісся України. Також проведено аналіз зміни кліматичних умов на досліджуваній території за останні десятиліття та визначено вплив даних змін на продуктивність ґрунтового покриву. В процесі описано проблему втрати органічного вуглецю пов’язаного із сьогоденними тенденціями глобального потепління, адже підвищення середньорічної температури повітря підвищує інтенсивність емісії вуглекислого газу із ґрунту, що призводить до погіршення показників родючості та навіть до втрати гумусу. Вимірювання інтенсивності емісії вуглекислого газу із поверхні ґрунту проводилось на різних типах меліорованих ґрунтів, а саме: дерново-підзолистих, торфових та лучно-болотних, за допомогою портативного газоаналізатора Testo 535. Однією з умов для проведення досліджень є стан даних ґрунтів за різного сільськогосподарського призначення, відтак дослідження проводились на: цілинних землях, частково порушених угіддях, відведених під вирощування ягідників, зокрема лохини, розораних землях сільськогосподарського використання. Також дослідження проводились на визначення мікробіологічної активності ґрунтового покриву, адже даний показник безпосередньо впливає на продуктивність родючого шару, оскільки мікробіологічна активність включає метаболічні процеси і реакції, які відбуваються у товщі ґрунтового покриву за участю мікрофлори та мікрофауни. Зокрема дослідження проводились на визначення активності целюлозолітичних мікроорганізмів за методикою інтенсивності розкладу лляного полотна Є. М. Мішустіна на органогенних та мінеральних ґрунтах різного сільськогосподарського призначення. Наведено ряд рекомендацій для регулювання органічного вуглецю в наземних екосистемах, які насамперед пов’язані із емісією вуглекислого газу із ґрунтового покриву в атмосферу. Рекомендовані заходи спрямовані на уповільнення процесів розкладення розкладання органічних сполук у ґрунті та покращення умов для їх закріплення.

8 June 2023 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВГВолодимир Андрійович Гаврилюк
Володимир Андрійович Гаврилюк
РМРоман Ярославович Мелимука
Роман Ярославович Мелимука
АДАнастасія Володимирівна Долюк
Анастасія Володимирівна Долюк
Величина електропровідності ґрунту є складною і дуже змінною характеристикою. Її значення залежить від широкого комплексу факторів, таких як: вологість, щільність, температура, внесення добрив, хіміко-мінералогічний склад, механічні властивості, структура ґрунту і особливо характер і властивості ґрунтового розчину. Зазвичай, електропровідність використовувалась для діагностики засоленості ґрунтів, однак, останнім часом, широке застосування в агробіологічній практиці набуває використання значень електропровідності для діагностики інших параметрів, що підвищують електропровідність. Одним із першочергових заходів, що підвищують електропровідність ґрунтового покриву є застосування крапельного зрошення, яке застосовувалося на ділянках призначених для вирощування ягідників. У статті проаналізовано динаміку сезонних змін показника питомої електропровідності родючого шару за умов різного сільськогосподарського використання, обробітку та удобрення ґрунтів. Визначено вплив удобрення та обробітку ґрунтового покриву на показник питомої електропровідності ґрунту. Дослідження проводились у два роки (2021–2022 рр.), безпосередньо на земельних ділянках різного сільськогосподарського використання, польовим та лабораторними методами. В межах Західного Полісся України, на території трьох дослідних полігонів: с. Положево, с. Римачі та смт. Колки. На території дослідного полігону в селі Положево Ковельського району Волинської області, як показали результати лабораторних досліджень, показники електропровідності ґрунту лучно-болотного та торфових ґрунтів на даній ділянці зросли. На непорушних цілинних ділянках із торфовим типом ґрунтового покриву значення електропровідності в період з 2021 року по 2022 рік також зросло, наприклад, у верхньому горизонті (0–30 см) показники зросли на 30%. У нижніх шарах тенденція підвищення електропровідності також простежується, відтак у шарі 30–45 см електропровідності ґрунтового покриву виросли відносно попереднього року на 215%, а в горизонті 45–60 см зростання на 154% відносно 2021 року. Подальша динаміка відображена у (табл. 2). На земельних ділянках із дерново-підзолистим типом ґрунтового покриву с. Римачі, які відведені під вирощування ягідників, показники електропровідності за період 2021–2022 років зменшились у верхньому горизонті на 28%, дещо зросли у підорному шарі – 42%, та зменшились в шарі понад 40 см, а саме на 38%. На цілинних непорушених ділянках значення електропровідності за аналогічних період в шарі 0–30 см знизився на 9%, у шарі 30–40 см на 1,6%, а в шарі понад 40 см зафіксовані значення протягом року знизились на 9%. Із отриманих результатів можна дійти висновку, що на непорушених ділянках, де меліоративні заходи спрямовані на підвищення продуктивності не відбуваються, зміна показників питомої електропровідності не спостерігається. На ділянці смт. Колки сільськогосподарського використання у шарі 0–17 см за вегетаційний період значення електропровідності знизилось на 28%, 17–35 см відхилення на 14%, 35–75 см – підвищення на 5%, на глибині 75–100 см відхилення становить 5%. На ділянках призначених для вирощування ягідників значення електропровідності, у порівнянні із початком вегетації, наприкінці вегетаційного періоду значно зменшився, що спричинено застосуванням на цій ділянці крапельного зрошення.

1 January 2025 in Ukrainian Journal of Natural Sciences
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
РМР. Я. Мелимука
Р. Я. Мелимука
АДА. В. Долюк
А. В. Долюк
In the current context of agricultural transformation driven by climate change and rising costs of mineral fertilizers, the implementation of environmentally friendly and economically viable organic fertilizers is becoming increasingly important. One of the promising approaches is the use of by-products from the food and alcohol industries, such as molasses stillage – a liquid organic material rich in macro- and micronutrients, biologically active compounds, and organic matter that contributes to nutrient cycling in agroecosystems. This paper presents the findings of a three-year field study (2022–2024) focused on assessing the impact of molasses stillage as a fertilizer on the productivity of Bellarosa potato agrocenosis and the biological status of sod-podzolic soil in the Western Polissia region of Ukraine.Stillage was applied at three doses (10, 20, and 30 t/ha), with comparisons made to an unfertilized control and a conventional mineral fertilization scheme (N90P70K170). Throughout the study, biometric parameters were recorded, yield performance was assessed, and one of the key microbiological indicators – cellulolytic activity – was determined by monitoring the decomposition rate of flax fabric in soil horizons.It was established that the application of stillage at 20–30 t/ha significantly improved tuber biometric indicators (increases in mass by 21–34% and diameter by 17,2–27,6%), ensured a stable yield increase up to 25 t/ha (a 31,5% gain over the control), and notably enhanced soil microbial activity. At the highest dose (30 t/ha), flax decomposition intensity reached 93,75% in the upper soil layer and 79,15% in the lower one, indicating a high level of microbiological function. The reliability of the results was confirmed by strong correlations between fertilizer dose, yield, and microbial activity (r = 0,944–0,984).The practical value of the research lies in substantiating the use of molasses stillage as a local organic resource within organic farming systems, balancing agronomic efficiency with environmental safety. A 20 t/ha dose was identified as optimal, as it provides both productivity benefits and improved biological soil function without inducing secondary salinization. The findings can be integrated into sustainable soilfertility management strategies for regions characterized by sandy-textured and low-buffer capacity soils. У сучасних умовах трансформації аграрного виробництва, спричиненої змінами клімату та зростанням вартості мінеральних добрив, питання впровадження екологічно безпечних і економічно доцільних органічних добрив набуває особливої актуальності. Одним із перспективних шляхів у цьому напрямі є використання побічних продуктів харчової та спиртової промисловості, зокрема барди мелясної – органічної рідини, що містить комплекс мікро- та макроелементів, біологічно активних речовин і залучається в колообіг органічної речовини в агросистемах. У роботі висвітлено результати трирічного польового дослідження (2022–2024 роки), спрямованого на вивчення впливу барди мелясної як добрива на продуктивність агроценозу картоплі сорту Беллароза та біологічний стан дерново-підзолистого ґрунту на території Західного Полісся України.Барду застосовували у трьох дозах (10, 20 та 30 т/га), порівнювали результати з контролем (без добрив) і традиційною мінеральною системою удобрення (N90P70K170). У процесі дослідження проводили біометричні вимірювання, оцінювали врожайність, а також визначали один із провідних мікробіологічних індикаторів – целюлозолітичну активність, за розкладом лляного полотна у ґрунтових горизонтах.Установлено, що застосування барди в дозах 20–30 т/га суттєво покращує біометричні параметри бульб (зростання маси на 21–34%, діаметра – на 17,2–27,6%), забезпечує стабільне підвищення врожайності до 25 т/га (приріст на 31,5% порівняно з контролем) та значно активізує мікробіоту ґрунту. За дози 30 т/га інтенсивність розкладу лляного полотна досягла 93,75% у верхньому шарі ґрунту та 79,15% у нижньому, що свідчить про високий рівень мікробіологічної активності. Надійність результатів підтверджено сильними кореляційними зв’язками між досліджуваними показниками: r = 0,944–0,984.Практична цінність полягає в обґрунтуванні доцільності використання барди мелясної як місцевого органічного ресурсу в системах органічного землеробства, з урахуванням балансу між...

28 June 2024 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
Verified
Journal Article
Closed access
ВГВолодимир Андрійович Гаврилюк
Володимир Андрійович Гаврилюк
РМРоман Ярославович Мелимука
Роман Ярославович Мелимука
У зв’язку із сучасними тенденціями змін клімату, що супроводжуються підвищенням середньорічної температури повітря, яке пришвидшує парниковий ефект – емісію СО2, актуальності набувають дослідження та заходи щодо мінімізації втрат органічного вуглецю із товщі ґрунтового покриву, який, до того ж, є основою гумусу (органічної речовини) ґрунту. Вимірювання інтенсивності емісії СО2 проводилися за допомогою портативного газоаналізатора Testo 535, вимірювання проводилися протягом 1 хв. у ізольованій камері об’ємом 2645 мл, а мікробіологічна активність визначалася за методикою інтенсивності розкладу лляного полотна Є. Мішустіна за період у 50 діб, показник виражений у відсотковому значенні розкладу лляного полотна відносно його початкової ваги. У статті наведені результати трирічного періоду досліджень біологічних параметрів, а саме визначення емісії СО2 та мікробіологічної активності, осушуваних мінеральних та органогенних ґрунтів та динаміка змін параметрів. Встановлено, що показники емісії СО2 та мікробіологічної активності ґрунту на органогенних ґрунтах мають у понад третину більші значення, ніж на мінеральних, також встановлено залежність параметрів від ступеня обробітку ґрунту. Визначено динаміку змін наведених параметрів впродовж трирічного періоду досліджень, й в результаті визначено, що на мінеральних ґрунтах найбільші втрати емісії СО2 були зафіксовані на другий рік досліджень, це ж стосується і показника мікробіологічної активності ґрунту. Окрім цього, встановлено взаємозалежність показників мікробіологічної активності ґрунту та інтенсивності емісії СО2, залежності показників від цільового призначення дослідних ділянок, відтак ступеня обробітку ґрунту. Наведено особливості та рекомендації раціонального використання осушуваних ґрунтів для ведення землеробства, спрямованих на мінімізацію емісії СО2 та підвищення активності ґрунтових мікроорганізмів. Також автори наголосили увагу на актуальному питанні щодо доцільності використання осушуваних торфовищ у сільському господарстві, з огляду на політику зменшення обсягів викидів СО2 в атмосферу, яка існує в Європі та Україні.

27 March 2026 in Bulletin National University of Water and Environmental Engineering
Verified
Journal Article
Open access
ВГВ. А. Гаврилюк
В. А. Гаврилюк
РМР. Я. Мелимука
Р. Я. Мелимука
ТБТ. П. Бортнік
Т. П. Бортнік
У статті представлено результати багаторічних моніторингових досліджень інтенсивності емісії діоксиду карбону (CO2) як фундаментального індикатора адаптації меліорованих ґрунтів Західного Полісся до сучасних кліматичних викликів. Дослідження проводилися протягом 2021–2025 років на одинадцяти стаціонарних полігонах Волинської області (с. Положево та с. Римачі), що охоплювали органогенні торфовища та мінеральні дерново-підзолисті осушувані ґрунти. Об’єктами вивчення стали різні моделі землекористування: інтенсивне рільництво, багаторічні насадження лохини із системами мікрозрошення та природні цілинні ділянки. Методологія досліджень базувалася на камерному методі з використанням газоаналізатора Testo 535, що дозволило з високою точністю зафіксувати динаміку ґрунтового дихання. Встановлено, що найвищі показники емісії (213,8–216,0 мг/м²/год) характерні для органогенних ґрунтів за умов інтенсивного обробітку під однорічні культури. Це свідчить про глибоку деградацію торфового шару та прискорену мінералізацію органічної речовини під впливом аерації та підвищених температур. Науково обґрунтовано, що перехід до вирощування багаторічних ягідників сприяє стабілізації вуглецевого обміну (186–188 мг/м²/год). Такий ефект досягається завдяки мінімізації механічного порушення структури ґрунту та застосуванню крапельного поливу, який запобігає надмірному пересушуванню торфу. Мінеральні ґрунти демонструють суттєво нижчий рівень емісії (132–151 мг/м²/год), проте також виявляють тенденцію до зростання потоків СО2 при інтенсивному використанні. Доведено, що впровадження адаптивних моделей ландшафтної трансформації, таких як ренатуралізація деградованих торфовищ та розширення площ багаторічних насаджень, є критичною умовою для депонування вуглецю. Результати дослідження є підґрунтям для розробки стратегій раціонального природокористування та підвищення екологічної стійкості агроландшафтів регіону в умовах глобального потепління.

30 December 2025 in AgroChemistry and Soil Science
Verified
Journal Article
Open access
РМР. Я. Мелимука
Р. Я. Мелимука
АДА. В. Долюк
А. В. Долюк
The results of three-year studies assessing the impact of molasses on the cellulolytic activity of sod-podzolic sandy loam soil (Albic Arenosols) in Western Polissya of Ukraine presented. The studies conducted in 2023–2025. The effectiveness of the direct impact of molasses (during potato cultivation) and its aftereffects in the first (winter wheat) and second (oats) years assessed. The cellulolytic activity of the soil was determined by taking into account the intensity of cellulose decomposition according to the Mishustin method using linen fabric, which was laid in the two upper soil layers (0–20 and 20–40 cm). It is found that the application of molasses, regardless of the year of observation, significantly enhances the cellulolytic activity of soil microbiota, and the intensity of the effect increases in proportion to the application dose. The maximum values obtained at a dose of 30 t/ha, which indicates the high efficiency of molasses as a source of readily available organic carbon and a stimulator of microbiological processes. During the research, a prolonged effect of the action of molasses on microbiological activity was established. In the post-action period of the first year, cellulolytic activity remains significantly increased compared to the control, in the second year the intensity of cellulose decomposition decreases, but remains higher than in the control variant, which confirms the prolonged nature of the action of molasses. The results indicate the ability of molasses to significantly enhance soil microbiological processes, provide a long-term increase in the intensity of organic matter decomposition and improve the overall biological condition of the soil. A conclusion is made about the feasibility of using molasses as an effective organic fertilizer on sod-podzolic soils, and assumptions are made about the potential optimization of microbiological processes in low-fertility soils of Polissya.