I Leasko

I Leasko

Auto-generated profile, based on publicly available information

I Leasko


Research Focus & Metrics

Academic Career Length

3Years (2024-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
13 June 2024 in Modern problems of modeling
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
NINational Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»
National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»
VVV Vanin
V Vanin
ОЗО.в. Залевська
О.в. Залевська
IHIryna Husyeva
Iryna Husyeva
ILI Leasko
I Leasko
ІДІ.с. Дзюбич
І.с. Дзюбич
У представленій науковій роботі розглядається алгоритмічна реалізація моделювання квантових флуктуацій у тривимірних клітинних автоматах (3D КА) з метою їх застосування в космологічних симуляціях еволюції Всесвіту. Клітинні автомати за своєю природою є масово паралельними системами, оскільки всі комірки оновлюються одночасно (або, принаймні, незалежно в рамках одного часового кроку). Це робить їх ефективними для моделювання систем з великою кількістю взаємодіючих елементів. Тобто еволюція клітинних автоматів розглядається як процес обчислення. З цієї точки зору, Всесвіт сам може бути величезною обчислювальною системою, а його історія – результатом виконання певної фундаментальної програми або алгоритму. Ця ідея лежить в основі парадигми цифрової фізики. Наше дослідження зосереджено на теоретичному обґрунтуванні явища квантових флуктуацій, їх фундаментальній ролі у формуванні великомасштабної структури Всесвіту як первинних збурень, що ініціюють гравітаційний колапс матерії. Детально описано методологію імплементації стохастичного механізму генерації флуктуацій у дискретній просторово-часовій парадигмі 3D КА. Розглянуто визначення станів клітин, що характеризуються інтенсивностями космологічних компонент (матерії-енергії, темної матерії, темної енергії), а також станом "Void" (порожнеча). Представлено алгоритмічні кроки генерації випадкових збурень, що моделюють квантові флуктуації, та їх вплив на локальні інтенсивності зазначених компонент. Особливу увагу приділено інтеграції розробленого алгоритму в ширшу систему моделювання, що включає алгоритми гравітаційної взаємодії, розширення простору під дією темної енергії та дифузійних процесів. Розглядається роль стохастичного алгоритму у порушенні симетрії, генерації первинних "зародків" неоднорідностей та підвищенні реалізму космологічної моделі. Запропонований підхід до побудови математичної моделі з використанням клітинних автоматів є спрощеною моделлю створення Всесвіту,, а вибір параметрів флуктуацій потребує подальшого дослідження, аналізу, уточнення та калібрації. Ключові слова: клітинний автомат, тривимірне моделювання, квантові флуктуації, еволюція Всесвіту, космологічні симуляції, алгоритм, стохастичні процеси, структура. This scientific work examines the algorithmic implementation of quantum fluctuations modeling in three-dimensional cellular automata (3D CA) for their application in cosmological simulations of Universe evolution. Cellular automata are inherently massively parallel systems, as all cells update simultaneously (or at least independently within a single time step). This makes them effective for modeling systems with a large number of interacting elements. Thus, the evolution of cellular automata is viewed as a computational process. From this perspective, the Universe itself can be considered a vast computational system, and its history - the result of executing certain fundamental program or algorithm. This idea underlies the paradigm of digital physics. Our research focuses on the theoretical foundation of quantum fluctuations phenomenon, their fundamental role in forming the large-scale structure of the Universe as primary perturbations that initiate gravitational collapse of matter. The methodology for implementing the stochastic mechanism of fluctuation generation in the discrete space-time paradigm of 3D CA is described in detail. The definition of cell states characterized by intensities of cosmological components (matter-energy, dark matter, dark energy), as well as the "Void" state is considered. Algorithmic steps for generating random perturbations that model quantum fluctuations and their impact on local intensities of these components are presented. Special attention is paid to integrating the developed algorithm into a broader modeling system that includes algorithms for gravitational interaction, space expansion under dark energy influence, and diffusion processes. The role of the stochastic algorithm in breaking symmetry, generating primary "seeds" of inhomogeneities, and increasing the realism of the cosmological model is examined. The...

13 June 2024 in Modern problems of modeling
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
NINational Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»
National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»
VVV Vanin
V Vanin
ОЗО.в. Залевська
О.в. Залевська
IHIryna Husyeva
Iryna Husyeva
ILI Leasko
I Leasko
КСК.о. Савицький
К.о. Савицький
У статті розглянуто застосування тривимірних клітинних автоматів (3D КА) як інноваційного інструменту для моделювання формування та еволюції геометричної структури Всесвіту (ВКС). Проаналізовано фундаментальні принципи, що лежать в основі клітинних автоматів, та можуть забезпечувати вплив на геометрію моделювання. Особливу увагу приділено концептуальному зв'язку між клітинними автоматами та парадигмою "Цифрової Фізики", яка передбачає, що Всесвіт на фундаментальному рівні може бути описаний як обчислювальна система. Розглянуто конкретні приклади моделей 3D КА, що застосовуються для моделювання космологічних процесів, зокрема 3D Геометричний КА Фредкіна/EMQG та КА Модель Адгезії. Детально описано їхні правила оновлення стану клітинок, типи комірок та можливі стани, а також способи, якими ці моделі намагаються імітувати фізичні процеси, такі як гравітація та формування космічних структур. Проведено оцінку успішності відтворення спостережуваних характеристик ВКС за допомогою 3D КА та здійснено порівняльний аналіз з результатами стандартних N-body симуляцій, що базуються на моделі ΛCDM. Доцільність використання КА для моделювання структури Всесвіту грунтується на моделях їх побудови, які пропонують використовувати дискретизацію простору та часу, що суттєво для квантової гравітації. Також, їхній внутрішній паралелізм добре підходить для моделювання великих структур, а здатність генерувати складні об’єкти на основі простих правил дає можливість пояснити формування структури Всесвіту використовуючи відносно прості початкові умови. Головна ідея моделювання структури за допомогою КА є поняття емерджентного простору-часу та фізичних законів, що виникають із базових обчислювальних правилах. Таким чином, дослідження структури Всесвіту з використанням КА може розглядатись як альтернативний підхід до зміна його форм.В роботі описано алгоритм який визначає правила зміни стану клітини та визначено ключові переваги та недоліки традиційного та наведеного підходів до моделювання. Розглянуто обчислювальні та теоретичні проблеми пов’язані з проблеми узгодження з спостереженнями та розробки ефективних алгоритмів. Ключові слова: клітинні автомати, 3D КА, великомасштабна структура Всесвіту, космологічне моделювання, цифрова фізика, N-body симуляції, ΛCDM. The article examines the application of three-dimensional cellular automata (3D CA) as an innovative tool for modeling the formation and evolution of the geometric structure of the Universe. The fundamental principles underlying cellular automata that can influence the geometry of modeling are analyzed. Special attention is paid to the conceptual connection between cellular automata and the "Digital Physics" paradigm, which suggests that the Universe at a fundamental level can be described as a computational system. Specific examples of 3D CA models used for modeling cosmological processes are considered, particularly the 3D Geometric Fredkin CA/EMQG and the CA Adhesion Model. Their cell state update rules, cell types, and possible states are described in detail, as well as the ways these models attempt to simulate physical processes such as gravity and the formation of cosmic structures. An evaluation of the success in reproducing observable characteristics of the Universe using 3D CA is conducted, along with a comparative analysis with the results of standard N-body simulations based on the ΛCDM model. The rationale for using CA to model the Universe's structure is based on their construction models, which propose the discretization of space and time, essential for quantum gravity. Additionally, their inherent parallelism is well-suited for modeling large structures, and their ability to generate complex objects based on simple rules enables explaining the formation of the Universe's structure using relatively simple initial conditions. The main idea of structure modeling using CA is the concept of emergent space-time and physical laws arising from basic computational rules. Thus, studying the Universe's structure using CA can be considered an alternative approach to...