Людмила Стасюк

Людмила Стасюк

Auto-generated profile, based on publicly available information

Людмила Стасюк

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

4Years (2023-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
30 December 2024
Verified
Journal Article
Open access
LMLiudmyla Mialkovska
Liudmyla Mialkovska
OPOlha Pimenova
Olha Pimenova
NSNadiia Savchuk
Nadiia Savchuk
HMHanna Moklytsia
Hanna Moklytsia
LSLiudmyla Stasiuk
Liudmyla Stasiuk
KSKateryna Shkarlatiuk
Kateryna Shkarlatiuk
The article proves that effective crisis communications, allow not only to inform staff about the current situation promptly but also to maintain stability and cohesion in the team, quickly adapt employees to new conditions, and maintain their productivity and psycho-emotional state. The study is based on the use of a wide range of methods for assessing social and psychological threats in the context of crisis communication, namely: the results of questionnaire surveys and sociological research by consulting agencies and international organisations to study and systematise social and psychological risks in the organisation; statistical analysis to identify the direction and dynamics of the development of the main manifestations of mental health; correlation and regression analysis to assess the impact of mental health on employees’. The development of crisis communication models in wartime is based on adapting classical crisis communication models and elements of strategic matrix modelling. The study was based on the results of surveys of employees of Ukrainian organisations for the period 2018-2023, which allowed us to determine the impact on their mental state of the biggest challenges of recent years, namely the Covid-19 pandemic and the war launched by the Russian Federation against Ukraine in February 2022.

24 May 2023 in Acta Paedagogica Volynienses
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ІОІрина Остапйовська
Ірина Остапйовська
ЛСЛюдмила Стасюк
Людмила Стасюк
У статті обґрунтовано актуальність теми публікації та її своєчасність і практичне значення; за результатами аналізу наукових джерел виявлено брак актуальних досліджень у контексті теми статті. У процесі наукового дослідження було актуалізовано дефініції та зміст феномену «інформаційно-комунікаційні технології» (ІКТ) та на його основі розроблено означення поняття «інформаційно-комунікаційних технологій навчання» як класу ІКТ, призначеного для вирішення освітніх завдань. У публікації увагу зосереджено на використанні ресурсів мережі Інтернет, котрі можуть бути використані при викладанні спеціальних методик математичної та природничої освітньої галузі у процесі підготовки здобувачів вищої освіти спеціальності 016 Спеціальна освіта. Зокрема, на основі аналізу змісту та функціонального освітнього навантаження електронних освітніх ресурсів, розроблено зміст мережевих освітніх ресурсів (МОР) як комплексів мережевих програмно-технічних засобів та електронних освітніх ресурсів у тому числі – засобів та ресурсів освітніх порталів (сайтів). Увагу було зосереджено на програмній складовій МОР. У процесі дослідження було виокремлено основні дидактичні завдання, які дозволяють вирішити мережеві окремі ресурси. Зокрема: 1) забезпечення доступу педагогів та здобувачів освіти до різноманітної навчальної, довідкової, просвітницької інформації поданої у різноманітній формі; 2) планування, організації та проведення освітньої діяльності; 3) підвищення якості навчального й виховного впливу, доповнення й урізноманітнення його засобів, стимулювання мотивації здобувачів освіти; 4) стимулювання прагнення до самоосвіти, сприяння формуванню індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів вищої освіти спеціальності 016 Спеціальна освіта; 5) сприяння академічній мобільності, стимулювання спільної освітньої/ самоосвітньої діяльності здобувачів освіти тощо, – із виділенням конкретних МОР для вирішення цих завдань. А також – наведено конкретний приклад завдання із використанням МОР. Також було окреслено проблематику подальших досліджень у контексті теми публікації.

31 December 2025 in Innovate Pedagogy
Verified
Journal Article
Closed access
ZMZ.S. Matsiuk
Z.S. Matsiuk
MFM.YA. Fenko
M.YA. Fenko
LSL.P. Stasiuk
L.P. Stasiuk

27 May 2025 in Acta Paedagogica Volynienses
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АЛАнастасія Лахтюк
Анастасія Лахтюк
ЛСЛюдмила Стасюк
Людмила Стасюк
У статті проаналізовано психолого-педагогічну літературу стосовно ролі поняття «толерантність» у інклюзивному середовищі. Розкрито суть поняття «толерантність» та його основні психологічні та педагогічні аспекти ( структура, функції та етапи формування). На основі аналізу наукових статей та власних досліджень розглянуто теоретичні та практичні аспекти створення толерантного інклюзивного середовища у закладі загальної середньої освіти. Проаналізовано ключові педагогічні умови, необхідні для ефективної інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в учнівський колектив. Окреслено основні напрямки діяльності педагогів щодо створення толерантного інклюзивного середовища для всіх учасників освітнього процесу. Окреслено роль батьків у налагодження толерантних відносин учнів у класному колективі. Науковці розглядають доречність розмежування прояву толерантності до будь-якої людини (до Іншого), яка відрізняється зовнішністю, психологічними особливостями, способом життя, національністю, расою, віросповіданням, ін., та інтолерантності – до її аморальних вчинків. Зазначено, що межею толерантності є порушення людиною норм загальнолюдської та суспільної моралі. Результати дослідження узагальнено у висновку, що оскільки феномен толерантності аналізується в різних науках, й існує досить значна кількість тлумачень цього поняття, варто визнати його складний, комплексний характер і залежність не лише від конкретної науки та соціальної ситуації її розвитку, а також розуміння науковцями важливості цього феномену для існування і розвитку суспільства і цивілізації в цілому. Зроблено висновок, що толерантність – це властивість особистості, що проявляється у доброзичливонеупередженому ставленні до інших людей, які можуть відрізнятися за будь-якими ознаками, як до рівних у всьому, які мають право на власну систему життєвих цінностей, принципів і світогляд та свободу обирати свій спосіб життя та досягнення щастя і не чинять моральне зло іншій людині.

17 September 2026 in Academic Notes. Series: Pedagogical Science
Verified
Journal Article
Closed access
SBSvitlana Budnik
Svitlana Budnik
RRRuslana Roslavets
Ruslana Roslavets
LSLyudmyla Stasіuk
Lyudmyla Stasіuk
This article is devoted to the theoretical justification of the potential use of artificial intelligence tools for developing science literacy among future teachers. The relevance of this study stems from the need to modernize the professional training of teaching staff in accordance with the principles of the competency-based approach, the development of digital technologies, and the rapid integration of artificial intelligence systems into educational practice. The methodological foundation of the study consists of the systemic, competency-based, activity-based, and research-oriented approaches. To achieve the set goal, a set of complementary theoretical methods was used: analysis, synthesis, comparison, generalization, and systematization of scientific sources, regulatory and legal documents, and contemporary studies devoted to the issues of professional training for future teachers, the development of science literacy, and the application of artificial intelligence tools in education. The scientific novelty of the study lies in a comprehensive theoretical justification of the methodological foundations for developing future teachers’ scientific literacy using artificial intelligence tools in the context of the digital transformation of education. As a result of the study, the concept of “science literacy” has been clarified as an integrative characteristic that combines a system of scientific knowledge, research skills, digital literacy, critical thinking, and the readiness to solve professional problems using a scientifically grounded approach. The didactic potential of artificial intelligence tools for personalizing learning, supporting research activities, modeling natural processes, analyzing experimental data, developing scientific research skills, and formative assessment of learning outcomes has been substantiated. The functional capabilities of using artificial intelligence tools at all stages of the research cycle are identified, and methodological approaches and pedagogical conditions for their effective integration into the professional training of future teachers are outlined.