The EU Green Infrastructure Strategy aims to help stop biodiversity loss and enable ecosystems to deliver their services to people

Відтворюваність та доброчесність досліджень є важливими принципами наукових, зокрема медико-біологічних та екологічних, досліджень, з позицій реалізації цілей сталого розвитку та принципів відкритої науки. Мета роботи. Метою роботи є довести, що застосування багатовимірного дисперсійного аналізу у медико-біологічних та екологічних дослідженнях є інструментом забезпечення доброчесності наукової діяльності. Методологія. У роботі використані результати досліджень авторів з метою ілюстрування переваг підходу MANOVA для циклічних даних у медико-біологічних та екологічних дослідженнях з позицій доброчесності. Застосований аналіз сучасних опублікованих робіт з проблеми використання статистичної обробки результатів наукових досліджень, а також використано загальнонаукові методи: абстрактно-логічний, індукції-дедукції та порівняння. Наукова новизна. Розглянуто доречність застосування того чи іншого аналізу для вирішення ситуацій у медико-біологічних та екологічних дослідженнях, що включають статистичне порівняння більше двох груп, і часто з використанням даних, отриманих шляхом застосування складних експериментальних планів. На конкретних прикладах показане, як MANOVA покращує зменшує кількість хибнопозитивних результатів, підвищує статистичну ефективність, дозволяє виявити взаємодії між незалежними та залежними змінними, забезпечуючи повне уявлення про досліджувану систему, повноцінну інтерпретацію результатів та формулювання обґрунтованих висновків. Окреслено проблеми академічної доброчесності, пов’язані з використанням MANOVA: правильність процедури post hoc – описовим дискримінантним аналізом (DDA) та недостатність повідомлень про статистичне програмне забезпечення, яке використовується для аналізу кількісних даних. Висновки. Багатовимірний дисперсійний аналіз підвищує доброчесність медико-біологічних та екологічних досліджень одночасно тестуючи кілька залежних змінних, що дозволяє контролювати рівень хибнопозитивних помилок в експерименті. Він є статистично ефективнішим, ніж виконання кількох окремих аналізів. MANOVA також дозволяє виявляти взаємодії між факторами, залежними та незалежними змінними, краще фіксуючи складність організації біологічних та екологічних систем. Це призводить до більш повних та надійних результатів, особливо при роботі з кількома пов'язаними медико-біологічними або екологічними вимірюваннями.

This study is aimed to report and analyze the modern plants use in the historical rural localities of Chernihiv Polesie (Ukraine). The research materials were collected in two stages. At the first stage the main useful of the local natural flora were identified. At the second stage a sociological survey of adult local inhabitants on the plants use was conducted. The main groups of useful plants of the historical localities were established. The modern use of plants was analyzed. It was found that most plants were used by the local inhabitants for their own needs. However, certain edible, fodder and techniacal plants are a source of income for the local inhabitants. In the historical localities of Chernihiv Polesie all the traditional for the region ways of using the natural flora plants have been preserved (but to varying degrees). The degree of modern use of plants is primarily determined by the peculiarities of the vegetation (in particular, the predominance of pine, mixed forests and floodplain meadows) and financial incentives. This primarily applies to Vaccinium myrtillus gathering and laying hay in for the own use and sale. The local inhabitants use the plant resources lesser than the existining resource potential.

The purpose of the article is to highlight the practical experience in implementation of the educational grant «Written Resourceful Practices in English for Preservice Primary School Teachers in Times of Uncertainty» within future educators’ professional training at T.H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium». Methodology of the research paper is based on the theoretical methods (analysis, generalization and systematization of psychological and educational literature) and empirical methods (surveys, questionnaires, observation, educational conversation, self-observation, and reflection). The study is based on the concepts of the theory of cognition; theory of professional growth; theory of creative pedagogy; theories of pedagogical partnership and psychological resilience in preservice teachers. Scientific novelty is that for the first time, while implementing the educational grant, written resourceful practices in English have been used to train preservice primary school teachers in times of uncertainty for stress and anxiety relief; psychological discharge and crisis state overcome; resiliency development; mental health restoration; self-expression and self-discovery promotion; personal opinion expression; creative potential encouragement; preservice primary school teachers’ English written competence improvement in times of uncertainty. Conclusions. The experience of the educational grant «Written Resourceful Practices in English for Preservice Primary School Teachers in Times of Uncertainty» implementation has proved that one of the perspectives to reform the system of education is the successful international grant activity with the focus on the strategic European orientation and national priorities in the development of higher education. The project, which was aimed at raising the educational standards in Ukraine, contributed to the creation of necessary conditions for the applicants for higher education to acquire practical and psychological self-help skills while overcoming traumatic experience and developing written communication skills by means of written resourceful practices in English in the context of democracy values. Мета статті – висвітлити практичний досвід реалізації освітнього гранту «Англомовні писемні ресурсні практики для майбутніх учителів початкової школи у часи невизначеності» у процесі фахової підготовки майбутніх педагогів у Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Методи дослідження. Методологія наукової розвідки представлена теоретичними методами (аналіз, узагальнення і систематизація психолого-педагогічної літератури) та емпіричними методами (опитування, анкетування, наукове спостереження, педагогічна бесіда, самоспостереження, рефлексія). В основу роботи лягли концептуальні поняття теорії пізнання; теорії професійного становлення; теорії педагогіки творчості; теорії педагогічного партнерства; теорії психологічної резильєнтності майбутніх учителів. Наукова новизна полягає в тому, що вперше у межах грантового проєкту запропоновано використовувати англомовні писемні ресурсні практики як ефективний інструмент зниження рівня тривожності й стресу; психологічного розвантаження та подолання кризового стану; формування психологічної стійкості; відновлення ментального здоров’я; стимулювання самовираження та самопізнання; висловлення особистої думки; заохочення творчого потенціалу; удосконалення англомовної писемної компетентності у підготовці майбутніх учителів початкової школи в часи невизначеності. Висновки. Досвід реалізації освітнього гранту «Англомовні писемні ресурсні практики для майбутніх учителів початкової школи в часи невизначеності» засвідчив, що одним із перспективних напрямів розбудови освітньої системи є успішна імплементація міжнародних грантових проєктів, розроблених із урахуванням стратегічних європейських орієнтирів і національних пріоритетів у розвитку вищої освіти. Проєкт, який був спрямований на підвищення освітніх стандартів в Україні, сприяв створенню необхідних умов для набуття здобувачами вищої освіти практичних умінь і навичок психологічної самодопомоги у процесі подолання травмівного досвіду та розвитку умінь писемної комунікації засобами...

Мета статті – розкрити особливості та обґрунтувати ефективність упровад- ження наукових основ педагогічної інноватики в освітній процес підготовки майбутніх учителів початкових класів на прикладі змісту та реалізації освітніх компонент бакалаврського й магістерського рівнів у Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Методологія. Положення статті ґрунтуються на принципах цілісності та системності, що дає підстави розглядати інноваційну підготовку майбутніх учителів у широкому міждисциплінарному контексті. Використано такі методи: теоретичні (теоре- тичний аналіз нормативно-правових документів, психолого-педагогічної та науково- методичної літератури; порівняльний аналіз підходів до трактування педагогічної інноватики; систематизація й узагальнення теоретичних підходів та практичних результатів щодо інтеграції інноваційних технологій у професійну підготовку), емпіричні (педагогічне спостереження; аналіз продуктів діяльності здобувачів вищої освіти; бесіда). Наукова новизна. У статті розкрито умови ефективного впровадження засад педагогічної інноватики у систему підготовки майбутніх учителів початкових класів; описано змістове та процесуальне забезпечення, що сприяє належному формуванню інноваційної компетентності здобувачів вищої освіти спеціальності А3 Початкова освіта у межах загальної підготовки факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка; обґрунтовано чинники, що впливають на успішність провадження засад педагогічної інноватики, а саме: релевантність методик, компетентність викладачів, орієнтація на студента та його потреби, сприятливе освітнє середовище. Висновки. Підготовка майбутніх учителів початкових класів з елементами педагогічної інноватики на бакалаврському рівні вищої освіти створює підґрунтя для поглибленої інноваційної діяльності їх на магістерському рівні. Аналіз змісту та можли- востей освітніх компонентів засвідчує, що інтеграція засад педагогічної інноватики сприяє формуванню в майбутніх фахівців здатності орієнтуватися в сучасних освітніх тенденціях, застосовувати цифрові та інноваційні технології, поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю.