Viktor Pysarenko

Prof. Viktor Pysarenko

Department of Plant Protection, Poltava State Agrarian University, Poltava, Poltavs’ka Oblast’, Ukraine
orcid

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

3Years (2024-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
25 September 2020 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ВПВ. М. Писаренко
В. М. Писаренко
НКНінель Коваленко
Нінель Коваленко
Ganna PospielovaGanna Pospielova
Ganna Pospielova
МПМ. А. Піщаленко
М. А. Піщаленко
Vitalii MelnychukVitalii Melnychuk
Vitalii Melnychuk
ОШО. Л. Шерстюк
О. Л. Шерстюк
Збереження земельних ресурсів в умовах їхньої активної експлуатації та масового прояву земель-но-деградаційних процесів, що порушують цілісність ґрунтового покриву нині залишається надзви-чайно актуальним питанням, що потребує розв’язання. Досвід світової практики свідчить, що перс-пективи застосування органічного землеробства в «чистому вигляді» виявляються вельми обмеже-ними, зважаючи на ті чи ті причини. Водночас для розвитку екологізації землеробства на території різних країн світу, зокрема й України необхідно створити певні передумови, а саме, економічні, соці-альні та культурні, а також досить високий рівень науково-технічної бази та теоретичних знань, що своєю чергою є надважливою складовою частиною в цьому процесі. Зважаючи на це, метою статті стало розкриття окремих агротехнічних заходів, що сприяють екологізації землеробства при виробництві продукції рослинництва. У роботі наведено дані відносно засобів та агротехнічних прийомів на прикладі багаторічних спостережень при вирощуванні сільськогосподарських культур (2012–2019 рр.) в органічній сівозміні на базі ПП «Агроекологія» Шишацького району Полтавської області, які можуть застосовуватися в сучасних умовах ведення галузі сільського господарства з метою отримання екологічно чистої продукції рослинництва та екологізації землеробства загалом. Висвітлено заходи з екологізації землеробства при вирощуванні окремих культур, а саме: пшениці озимої, ячменю ярого, кукурудзи на зерно, сої, гороху, буряку цукрового, ріпаку, соняшнику, проса та гречки. Для кожної з культур описані різні прийоми та заходи, що пов’язані з: вибором культур по-передників; особливостями обробки посівного матеріалу засобами, що сприяють кращій схожості, підвищенню їхньої врожайності або захищають від хвороб різної етіології; особливостями їх сівби й подальшого агротехнологічного обробітку аж до збору врожаю. Одночасно в роботі запропоновано різні варіанти проведення заходів, пов’язаних зі зменшенням чи знищенням забур’яненості посівних площ, а також такі, що допомагають у боротьбі з мишовидними гризунами та комахами – шкідни-ками зернових культур. Отже, висвітлені дані мають як теоретичну, так і практичну цінність для спеціалістів, що впроваджують екологізацію землеробства, оскільки розкривають важливі питання.

25 December 2020 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ВПВ. М. Писаренко
В. М. Писаренко
НКНінель Коваленко
Нінель Коваленко
Ganna PospielovaGanna Pospielova
Ganna Pospielova
МПМ. А. Піщаленко
М. А. Піщаленко
ННН. І. Нечипоренко
Н. І. Нечипоренко
ОШО. Л. Шерстюк
О. Л. Шерстюк
Актуальність поліпшення стану сільськогосподарських земель на сьогодні вирішується шляхом ефективного використання добрив та екологічно безпечних засобів захисту рослин, застосування засобів механізації, впровадження результатів селекційної роботи та інших наукових досягнень. Метою дослідження є визначення особливостей системи інтегрованого захисту рослин, взявши до уваги їх вплив на екологічну безпечність урожаю та родючість ґрунту. Оскільки загальносвітова тенденція надає перевагу екологізації захисту рослин, то виникає потреба в раціональному викорис-танні агротехнологій, які передбачають досягнення компромісу між прагненням одержати високий екологічно безпечний урожай і збереження родючості ґрунту. Саме система органічного землеробс-тва і ґрунтується на зазначеному комплексі організаційно-господарських та агротехнічних заходів і технологій. Визначено особливості технологій цієї системи, які забезпечують оптимізацію фітоса-нітарного стану посівів, зважаючи на економічні пороги шкідливості шкідників, хвороб і бур’янів. Обґрунтовано роль сівозміни як основного агротехнічного заходу у запобіганні пошкодженню куль-тур шкідниками, не здатними до активного переміщення, та затримці заселення посівів комахами, які пошкоджують сходи і мігрують з торішніх полів сівозміни. Визначено роль системи обробітку ґрунту в боротьбі з бур’янами, взявши до уваги його вплив на існуючі природні системи, створення сприятливих умов для росту і розвитку рослин, відновлення та збереження родючості ґрунтів. Об-ґрунтовано доцільність та особливості використання біологічного (біоценотичного) методу в дов-гострокових програмах боротьби зі шкідливими організмами. Деталізовано методи, які впливають на збереження та підвищення ефективності природних ресурсів зоофагів: сівозміна, обробіток ґру-нту, строки сівби, удобрення, знищення бур’янів, лісові смуги використання приваблювальних посівів, створення сприятливих умов для їхньої життєдіяльності, строки і способи збирання врожаю. Ви-значено місце хімічного методу в системі інтегрованого захисту рослин та його негативний вплив на навколишнє середовище. Наведено заходи з оптимізації застосування хімічних засобів в агробіо-ценозах з метою адаптації системи землеробства до вимог виробництва екологічно безпечних продуктів харчування.

3 June 2024 in Rocznik Ochrona Środowiska
Verified
Journal Article
Open access
PPPavlo Pysarenko
Pavlo Pysarenko
Maryna S SamojlikMaryna S Samojlik
Maryna S Samojlik
Viktor PysarenkoViktor Pysarenko
Viktor Pysarenko
IMIvan Mostoviak
Ivan Mostoviak
ATAnna Taranenko
Anna Taranenko
DHDmytro Husinsky
Dmytro Husinsky
Landfills are widely utilised for waste disposal due to their economic advantages and ease of implementation compared to alternative methods. However, landfills exert significant environmental and health impacts on adjacent agricultural land. Accumulation of heavy metals in soil is a risk to ecological and food safety. Methodological approaches to assess and mitigate the impact of landfills on agricultural land are essential for ensuring sustainable land use practices and safeguarding human health. In this study, landfills were assessed at the local level, and the hazard level was classified according to it. A set of priority measures for restoring technogenic disturbed areas and minimising their impact on agricultural land was determined. The need to select a set of innovative, ecologically oriented methods for remediation of landfills, depending on the type and degree of soil contamination, was identified in context of ensuring environmental and food security.

25 September 2020 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ВПВ. М. Писаренко
В. М. Писаренко
НКНінель Коваленко
Нінель Коваленко
Ganna PospielovaGanna Pospielova
Ganna Pospielova
ОГО. О. Горб
О. О. Горб
МПМ. А. Піщаленко
М. А. Піщаленко
ОШО. Л. Шерстюк
О. Л. Шерстюк
Концепцією гармонійного розвитку у сфері сільськогосподарського виробництва є органічне зем-леробство, яке забезпечує збереження родючості ґрунту, його захист від забруднення ксенобіоти-ками та виробництво екологічно безпечних продуктів харчування. Одним із головних принципів орга-нічного землеробства є чітке дотримання вимог, що висуваються до кожного етапу виробництвасільськогосподарської продукції. Саме тому важливим є пошук ефективних технологій. Дослідженовплив технологічних прийомів органічного землеробства на регулювання розвитку шкідливих організ-мів на основі багаторічного досвіду роботи ПП «Агроекологія» Шишацького району Полтавськоїобласті. З’ясовано, що оптимізація фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культурза умови органічного землеробства базується на формуванні гетерогенної видової та сортовоїструктури агроекосистем, урахуванні економічних порогів шкідливості шкідників, збудників хвороб ібур’янів, особливостях технологій, притаманних цій системі. Доведено, що за умови внесення до-статніх норм органічних добрив, вирощування багаторічних бобових трав та сидеральних культур уПП «Агроекологія» забезпечується оптимальний режим живлення сільськогосподарських культур,що сприяє підвищенню їхньої конкурентоспроможності з бур’янами та стійкості до пошкодженнядеякими шкідниками і ураження хворобами. Встановлено підвищену на 28,4–31,6 % мікробіологічнуактивність ґрунту за умови органічного землеробства порівняно з інтенсивним веденням сільського-сподарського виробництва. Крім того, відзначено зміни у видовому складі ентомофауни. Спостері-гається збільшення кількості видів хижих турунів на полях господарства на 20 % порівняно з посі-вами зернових колосових культур у разі застосування інтенсивних технологій. Динамічна щільністьхижих карабід за роки досліджень (2012–2019 рр.) залежно від видового складу і погодних умов заумови органічного землеробства перевищувала цей показник на полях з інтенсивною технологією на32,6–51,2 %. Визначено, що зменшення забур’яненості посівів пов’язане з дотриманням регламентівтехнологічних заходів, передбачених органічним землеробством (багаторічний мілкий обробіток ґру-нту, застосування сидератів, збирання деяких культур на зелений корм, силос, сінаж або сіно у фазіукісної стиглості). Широке використання принципів агрофітоценології, що базуються на розширеннівидового та сортового складу культурних рослин, відсутність використання пестицидів та дотри-мання принципів полікультури сприяють підвищенню ефективності природних ентомофагів та фун-гістазису біоценозу, що своєю чергою дає змогу контролювати чисельність шкідливих організмів угосподарстві.

30 September 2022 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВПВ. М. Писаренко
В. М. Писаренко
ППП. В. Писаренко
П. В. Писаренко
МПМ. А. Піщаленко
М. А. Піщаленко
Vitalii MelnychukVitalii Melnychuk
Vitalii Melnychuk
VYValentyna Yevstafieva
Valentyna Yevstafieva
За агрокліматичними показниками, зокрема, за показником вологозабезпеченості Степ та Лісостеп України, тобто більша частина території держави має недостатню кількість опадів у вегетаційний період. Відповідно, це негативно впливає на продуктивність культур, що традиційно вирощуються у тому чи іншому регіоні. З агрономічного погляду, такі зони з недостатнім природнім вологозабезпеченням стають так званими зонами посушливого клімату, а отже потребують особливих умов господарювання, які дозволяють отримати стабільно високі врожаї культур за несприятливих для рослин умов. Таким чином з’являється необхідність у розробці науково обгрунтованих заходів, які сприяють накопиченню і збереженню осінньо-весняних запасів вологи у ґрунті, а також прийомів, що сприяють збереженню та зменшенню втрат цієї вологи при кожній робочій операції у період вегетації сільськогосподарських культур. Тому метою викладеного у статті огляду є висвітлення як класичних, так й сучасних агротехнічних заходів, що направлені на раціональне використання вологи у ґрунтах. У статті зібрано, проаналізовано та узагальнено досвід як вітчизняних, так й зарубіжних вчених, роботи яких тісно пов’язані з використанням агротехнічних прийомів, що направлені на зменшення втрат вологи у ґрунтах при її обробітку в умовах посушливого клімату. В основу статті покладено матеріали щодо змін клімату, можливого впливу пов’язаних з цим посух на землеробство, науковий та практичний досвід використання агротехнічних заходів по зменшенню негативного впливу дефіциту вологи на продуктивність сільськогосподарських культур. Так, найбільш ефективними адаптивними заходами вважаються прийоми, розроблені на принципах протилежного зв’язку – у відповідь на дефіцит вологи повинні розроблятися заходи з її збереження і раціонального використання. Такі агротехнічні прийоми мають бути комплексними та обов’язково включати в себе прийоми, направлені на формування грунтозахисних вологозберігаючих систем землеробства, організації території угідь, структури посівних площ, раціональних сівозмін, системи обробітку ґрунтів, заходів боротьби з водною та вітровою ерозією та систем удобрення. Лише у комплексі такі агротехнічні заходи здатні вирішити проблему низьких врожаїв сільськогосподарських культур в умовах посушливого клімату.

29 September 2023 in Scientific Progress & Innovations
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВПВ. М. Писаренко
В. М. Писаренко
МПМ. А. Піщаленко
М. А. Піщаленко
ОБО. В. Бараболя
О. В. Бараболя
OKOlena Krasota
Olena Krasota
МММ. О. Мулєр
М. О. Мулєр
Омела біла (Viscum album L.). єдина рослина на землі, що володіє унікальною субстанцією, яка паралізує ракові клітини і одночасно стимулює імунітет людини. Та все ж, незважаючи на свої цілющі властивості омела біла на сьогодні завдає значної шкоди деревним насадженням населених пунктів, виступаючи не тільки в якості рослини паразита а й як поширювач різних захворювань деревних рослин Омела будучи невід’ємним компонентом деревних насаджень, як природних так і урбанізованих екосистеми, поселяючись на деревах, почала інтенсивно знищувати їх, тому питання захисту дерев від омели білої є актуальним у наш час. Мета статті було вивчення стану деревних порід паркових зон міста Полтави що до ураження їх омелою білою (Viscum album L.). Наведено результати аналізу стану основних деревних порід паркових зон міста Полтави щодо ураження їх омелою білою протягом 2017‒2022 років. За результатами дослідження визна-чено породи дерев, які в силу своїх видових біолого-фізіологічних особливостей найбільш вражаються і навпаки виявляють більшу стійкість до пошкоджень омелою білою (Viscum album L.). Розроблені рекомен-дації щодо оздоровлення видового складу деревних порід паркових територій міста Полтави з урахуванням їх стійкості до враження омелою білою. У роботі проведено дослідження щодо ступеня пошкодження деревних листяних порід в паркових зонах міста Полтава, встановлена залежність ступеня враження омелою білою дерев від їх видових фізіолого біологічних особливостей, зокрема від структури та товщини кори. Практична значущість проведеної роботи полягає у встановлені впливу видових біолого-фізіологічних особливостей деревних порід паркових територій міста Полтави на ступінь їх ураження омелою білою. Ви-значено найбільш стійкі деревні породи, які можна рекомендувати для оновлення видового складу дендро-флори паркових зон урбоекосистеми. Отримані результати проведеного дослідження можна використо- вувати для проведення оздоровчих заходів щодо оновлення деревних насаджень рекреаційних територій та дадуть можливість розробити практичні рекомендації, спрямовані на поліпшення ситуації з омелою білою (Viscum album L.) не тільки у паркових зонах м. Полтава а й оптимізувати зелені насадження будь якого населеного пункту.