Tetiana G. Panasova

Tetiana G. Panasova

Auto-generated profile, based on publicly available information

Tetiana G. Panasova

Poltava State Agrarian University

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

7Years (2020-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
12 March 2024 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОТОлександр Сергійович Тіщенко
Олександр Сергійович Тіщенко
ОМОлександр Григорович Михалко
Олександр Григорович Михалко
ОМОлена Іванівна Мироненко
Олена Іванівна Мироненко
ЛКЛариса Михайлівна Кузьменко
Лариса Михайлівна Кузьменко
ТПТетяна Георгіївна Панасова
Тетяна Георгіївна Панасова
IZI. M. Zhelizniak
I. M. Zhelizniak
В статті вивчалась інтенсивність росту, збереженість, продуктивні якості та економічна ефективність вирощування і відгодівлі поросят за незмінної рідкої системи годівлі впродовж всього виробничого циклу порівняно з системою годівлі, в якій під час дорощування рідка годівля була замінена на суху. Встановлено, що піддослідні поросята за їх рідкої підгодівлі в підсисний період виявили досить високу енергію росту і гарну збереженість. Під час дорощування поросята, які залишились за рідкої системи годівлі споживали щодоби більше на 20,9 % кормів, виявили на 11,7 % вищі середньодобові та абсолютні прирости і досягли більшої на 9,2% маси по завершенню дорощування. Водночас вони мали гіршу на 10,5% конверсію корму порівняно з аналогами, яких після відлучення від свиноматок перевели на суху систему годівлі. Доведено, що зміна системи годівлі під час дорощування призвела на відгодівлі до зменшення на 2,6% щодобового споживання корму, що в свою чергу спричинило на 2,0% нижчу інтенсивність росту, на 1,0% менші абсолютні прирости, більший на 2,9% вік досягнення товарної маси 120 кг, та разом з меншою масою при постановці на відгодівлю, нижчу на 2,9% масу поросят по завершенні відгодівлі. За збереженістю поросят під час відгодівлі, оплатою корму приростами та комплексним індексом відгодівельних якостей суттєвих розбіжностей між групою з незмінною системою годівлі та групою тварини, в яких система годівлі під час життя змінювалась суттєвих розбіжностей не встановлено. Доведено, що поросята після переведення їх з рідкої годівлі під час підсисного періоду на суху годівлю під час дорощування щодоби споживали на 20,9% менше комбікорм в розрахунку на одну голову, мали на 10,5% нижчу кормову собівартість 1 кг приросту, на 17,7% операційну собівартість дорощування одного підсвинка, та 4,8% його собівартість на кінець дорощування. Але за рахунок нижчої інтенсивності росту, і як наслідок, меншої живої маси по завершенню періоду дорощування вони мали нижчу на 9,2% реалізаційну вартість, менший на 16,5% дохід від реалізації однієї голови та нижчу на 7,52% рентабельність виробництва порівняно з аналогами, у яких була незмінною система годівлі в підсисний період та період дорощування. На відгодівлі тварин цієї групи за рахунок кращої у них конверсії корму, кормова та операційна собівартість відгодівлі однієї голови виявилася на 1,6% кращою, а за рахунок суттєво нижчої собівартості дорощування поросят операційна собівартість однієї голови свиней на кінець відгодівлі встановлена у них на 5,9% нижчою. Водночас і ринкова вартість однієї тварин цієї групи виявилось на 2,9% меншою. Не дивлячись на вищу реалізаційну вартість однієї голови свиней які мали незмінну систему годівлі впродовж всього виробничого циклу дохід від їх реалізації, за рахунок вищої собівартості дорощування та відгодівлі цих тварин виявився на 1,7% нижчим порівняно аналогами, у яких впродовж дорощування рідка система годівлі змінювалась на суху, що спричинило на 5,23% гіршу рентабельність всього процесу отримання вирощування і відгодівлі свиней цієї групи.

8 September 2024 in Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural Sciences
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
IMI. S. Moisei
I. S. Moisei
OLO. V. Lesnovska
O. V. Lesnovska
IKI. D. Kepkalo
I. D. Kepkalo
MKM. V. Kuzmenko
M. V. Kuzmenko
KMK. I. Makhno
K. I. Makhno
TPT. H. Panasova
T. H. Panasova
Our study aimed to identify the influence of the age of sows using traditional and intrauterine insemination methods in the conditions of industrial pork production technology on their fertility and fecundity, as well as on the efficiency of artificial insemination operators. No difference was found between the animals of the control and experimental groups regarding the average fertility of sows. At the same time, regarding the fertilization coefficient of replacement pigs, the animals of the experimental group significantly (P ≤ 0.05) exceeded the analogs of the control group by 0.88 %. In animals with two or more farrowing, a tendency was observed to decrease fertilization by 0.28 %, and in animals to which sperm was introduced by the post-cervical method. It was found that there was no significant difference between the indicators of the number of piglets born and the multiparity of sows between the groups. At the same time, a tendency towards a slightly higher number of stillborn piglets was found in sows inseminated by the postcervical method. There was also no significant difference between animals inseminated by different methods regarding piglet survival to weaning and their number in the litter during this period. It was found that animals inseminated by intrauterine insemination increased multiparity by 2.9 % after the second farrowing, by 5.6 % after the third farrowing, and by 13.1 % after the fourth. In comparison, after the fifth, such excess decreased to 5.5 %; after the sixth, it was 8.4 %; and after the seventh, it was 10.2 %. Animals inseminated by the traditional method of insemination tended to decrease in multiparity throughout their entire reproductive life. Therefore, after the second farrowing, it decreased by 2.0 %, after the third by 1.2 %, after the fourth by 3.2 %, while after the fifth,h there was an increase compared to the first farrowing by 2.0 %, after the sixth only by 0.8 % and after the seventh there was a decrease by 0.3 %. It was proved that the serial number of the reproductive cycle of sows significantly influenced the total number of piglets at birth by 1.50 %, the multiparity index by 5.51 %, the number of stillborn piglets per farrowing and the number of weaned piglets by 14.47 %. The insemination method factor and its interaction with the farrowing number of farrowing had no significant effect on any of the studied indicators. On average, the process of detecting heat and insemination of sows took 7.5 minutes per sow with traditional insemination, while the post-cervical method, which does not require stimulation of the pig during insemination and allows for the forced introduction of sperm into the uterus, reduces this time by 4.3 minutes, or 57.3 %, and reduces the total time spent on insemination of sows by 62.9 %.

29 September 2023 in Scientific Progress & Innovations
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
TZTamila Zvenihorodska
Tamila Zvenihorodska
Oleksandra TulOleksandra Tul
Oleksandra Tul
BKBorys Kyrychko
Borys Kyrychko
ІДІ. С. Дехнич
І. С. Дехнич
ТПТ. Г. Панасова
Т. Г. Панасова
Хронічні захворювання нирок у котів можуть довгий час не проявлятися, що становить небезпеку для життя і здоров’я тварин. Тому важливо проводити ультразвуковий скринінг всіх котів, а особливо порід, генетично схильних до патологій, таких як персидських та британських. Саме тому метою нашого дослі-дження було з’ясовувати, які з патологій нирок найчастіше реєструються при ультразвуковому дослідженні та яке місце вони займають серед патологій сечовидільної системи. Для вирішення завдань було відібрано 120 котів від 1 до 18 років, які надходили в навчально-науково-виробничу клініку Полтавського державного аграрного університету з 2020 по 2022 рік. На первинному огляді в них реєстрували в’ялість, зниження тур-гору шкіри, відмову від їжі, швидку втрату ваги. Було виявлено, що найпоширенішими патологіями, що виявляються при ультрасонографічному дослідженні нирок у котів є полікістоз (37 %), пієлонефрит (25 %) та нефросклероз (24 %). Середній вік котів з полікістозами нирок складав 2,4±1,1 рік, нефросклерозом – 8,4±2,1 рік, пієлонефритом – 5,6±2,4 років. Найбільш схильними до захворювань нирок є коти персидської та британської породи. Нефросклероз нирок на ультрасонограмі характеризувався підвищенням ехогенності (100 %) та зернистістю (78,6 %) коркового шару, зменшенням нирки в розмірах (57,1 %) та її неправильною формою (21,4 %). Полікістоз характеризувався множинними або поодинокими округлими чи овальними анехогенними утвореннями з чіткими гіперехогенними стінками. В деяких випадках реєстрували збіль-шення нирки в розмірах (33,3 %) та підвищення ехогенності коркового шару (8,9 %). При пієлонефриті реєстрували чисельні зміни на ультрасонограмах: розширення ниркової балії (83,3 %), порушення корково-мозкової диференціації шарів нирки (36,7 %), гіперехогенність коркового шару (20 %), гіперехогенність мозкового шару (10 %), гіперехогенні включення в корковому шарі (10 %), дилатація сечоводів (33,3 %), деформація дивертикулів та ниркової балії (6,7 %).

31 December 2021 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ТПТ. Г. Панасова
Т. Г. Панасова
TZTamila Zvenihorodska
Tamila Zvenihorodska
Oleksandra TulOleksandra Tul
Oleksandra Tul
ВГВ. О. Грек
В. О. Грек
Метою роботи було встановити ефективність осіменіння корів у спонтанну статеву охоту, виявлену за допомогою автоматизованого контролю їх рухової активності, у порівнянні з індукованою після гормональної стимуляції. Природну охоту визначали за допомогою системи AfiActII (n=767), осіменіння тварин проводили через 8 годин після встановлення піку їх рухової активності; синхронізацію охоти та овуляції проводили препаратами GnRH та PGF2α на основі протоколу «Ovsynch» (n=280), осіменіння корів проводили згідно протоколу. У першому кварталі при осіменіння корів у спонтанну охоту запліднення настало у 62,5 % корів з індексом осіменіння 1,5±0,5, сервіс-період тварин цієї групи склав 70±10 днів, що було в межах норми. При індукованій охоті тільність реєстрували у 80% корів з індексом осіменіння 1,5±0,5, їх сервіс-період був 110±20 днів, що було більше фізіологічної норми. Всього запліднилося 60,6 % корів першої групи та 53,2 % – другої. В другому кварталі кількість корів, що запліднилися у спонтанну охоту, у порівнянні з індукованою, була достовірно більшою, майже в 10 разів (p>0,1). Серед них 75% корів першої групи запліднилося з індексом осіменіння 1,5±0,5 та сервіс-періодом 70±10 днів. В другій групи завагітніло 78 % тварин з таким же індексом осіменіння та сервіс-періодом 110±20 днів. В третьому кварталі заплідненість корів обох груп зменшилася: у першій групі вона була 52,7%, в другій – 35,8 %. Крім того, серед корів першої групи були 2,6–5,7 % таких, що мали індекс осіменіння 6,5±0,5. Система автоматизованого контролю рухової активності забезпечує безперервне спостереження за коровами, точну та автоматизовану ідентифікацію тварин у період статевої охоти, мінімальні вимоги до працівників та високу точність визначення оптимального часу осіменіння. Така система дозволила забезпечити заплідненість корів у спонтанну охоту на рівні 63,7 %. Серед них 68,63±6,25 % корів мали індекс осіменіння 1,5±0,5 та сервіс-період до 70±10 днів. При застосуванні системи гормональної стимуляції статевої охоти та овуляції вагітність реєстрували у 46,7 % тварин, серед яких – 80±5 % корів після 1–2 осіменіння, з сервіс-періодом 110±20 днів. З метою скорочення сервіс-періоду до фізіологічних норм (70±20 днів) коровам із багатократними непродуктивними осіменіннями проводити гінекологічне обстеження після 3-го осіменіння. Тваринам, у яких не була виявлена статева охота до 60 дня після родів, доцільно застосовувати схеми синхронізації одразу після виявлення анафродизії.

26 September 2025 in Scientific Progress & Innovations
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ТПТ. Г. Панасова
Т. Г. Панасова
BKBorys Kyrychko
Borys Kyrychko
BKB. Kyrychko
B. Kyrychko
Субклінічний ендометрит у молочних корів є однією з причин неплідності. Немаючі явних клінічних ознак це захворювання зменшує плодючість корів, що проявляється у зниженні рівня заплідненості, збільшенні індексу осіменіння, зростанні кількості прихованих абортів, а, отже збільшенні кількості днів неплідності. Як наслідок цього, господарства зазнають значних економічних втрат, пов’язаних із недоотримання приплода, молока, а також утриманням та лікуванням неплідних тварин. Метою наших досліджень було встановити ефективність різних схем лікування корів із субклінічним ендометритом. Робота виконували у різних господарствах Харківської та Полтавської областей. Дослідження проводилися на неплідних коровах порід червоно-ряба українська молочна та чорний голштин віком 4–9 років на 80– 120-й день лактації. Діагноз на субклінічний ендометрит ставили шляхом гінекологічного обстеження корів та ультрасонографії їх статевої системи. Лікування тварин (n=103) проводили, застосовуючи антибактеріальні та протизапальні препарати, препарати простагландину F2α та утеротоніки (схеми різнилися, в залежності від господарств). Ефективність лікування встановлювали шляхом ультразвукової діагностики статевих органів корів на 5-й день після лікування та УЗД вагітності на 30–35-й день після осіменіння. Встановлено, що за субклінічного ендометриту відбувається збільшення середнього діаметра рогів матки до 1,5±0,06 см з наявністю анехогенного вмісту у матці та потовщення ендометрію до 0,32±0,02 см. Яєчники всіх корів були активними із наявністю в них фолікулів та жовтих тіл різного ступеня зрілості. Супутніх запальних процесів геніталій не виявлено. Застосування схеми лікування, що включала іхглюковіт, естрофан, окситоцин, цефтіофур та прозерин забезпечило одужання 89 % корів із субклінічним ендометритом. За терапії, до складу якої входили цефтіоклін, кефен та утеротон одужало 76 % тварин. Рівень неплідності корів в цих господарствах був 130±10 та 132±9 днів відповідно (p<0,05). Комплексне лікування корів із використанням галапана, клімексина та настоянки чемериці внутрішньоматково та схема, що включала ветапірин, ветеглан та метрин були менш ефективними, при цьому, одужало близько половини тварин, з кількістю днів неплідності 155±10 та 145±11 відповідно (p<0,05). Після лікування корови були осіменені заморожено-відтанутою спермою у пайєтах ректо-цервікально двічі з інтервалом 12 годин за фактом природної статевої охоти. При цьому, 82,5 % корів (n=85) завагітніли, з яких 72,9 % мали індекс осіменінь 1,5±0,5, а 23,5 % тварин – 3,5±0,5. Неплідними залишилися 17,4 % тварин (p<0,05).

25 June 2026 in Scientific Progress & Innovations
Verified
Journal Article
Open access
ТПТ. Г. Панасова
Т. Г. Панасова
BKBorys Kyrychko
Borys Kyrychko
СКС. М. Кулинич
С. М. Кулинич
КШК. Ю. Шепель
К. Ю. Шепель
Крипторхізм є поширеною спадковою вродженою патологією псів та котів, що характеризується нездатністю одного або обох сім’яників опуститися в калитку, обумовлює стерильність самців, порушення поведінки та підвищує ризик розвитку неоплазії тестикулів і перекручування сім’яного канатика. Метою досліджень було встановити поширеність крипторхізму серед собак і котів, удосконалити діагностику патології та оптимізувати тактику хірургічного лікування тварин-крипторхів. Роботу виконано на базі навчально-науково-виробничої клініки ветеринарної медицини Полтавського державного аграрного університету. Діагностику здійснювали комплексним методом, що включав клінічний огляд, пальпацію, ультразвукове дослідження пахового каналу та черевної порожнини, а за потреби – визначення концентрації тестостерону в сироватці крові методом імуноферментного аналізу та діагностичну лапаротомію. Лікування тварин проводили шляхом орхідектомії, зокрема із застосуванням медіанної лапаротомії при абдомінальній формі патології. Установлено, що протягом 2023–2025 рр. крипторхізм реєструвався у 0,65 % (р≤0,05) від усіх захворювань псів та у 0,63 % (р≤0,05) випадків серед котів із тенденцією до щорічного зростання показника захворюваності. Патологію частіше виявляли у молодих собак віком від 5 місяців до 3 років дрібних порід (померанці – 20 %, той-тер’єри, чіхуахуа та мальтійські болонки – по 13,3 %) та у котів віком близько одного року (британська – 26 %, шотландська висловуха – 26 %, шотландська прямовуха – 20 %). У псів домінував односторонній крипторхізм (73,3 %) із переважно правобічною паховою локалізацією сім’яника (46,7 %), тоді як двосторонню форму відзначали у 26,6 % випадків. У котів одностороння форма також переважала над двосторонньою (73 % та 26,6 % відповідно) із розташуванням лівого сім’яника прескротально (55 %) чи в паховому каналі (36,3 %). Рівень тестостерону у пса за абдомінальної форми становив 2,13 нмоль/л, що є нижчим за норму, але вищим за показники кастрованих тварин. Доведено високу діагностичну цінність виявлення андрогензалежних кератинізованих шипиків на статевому члені котів як маркера крипторхізму за відсутності сім’яників у калитці. Сонографічно та макроскопічно структурних змін у затриманих залозах не виявлено, як і випадків неоплазії чи перекручування канатика. Практична цінність роботи полягає в обґрунтуванні алгоритму ранньої діагностики та своєчасного хірургічного видалення затриманих статевих залоз для запобігання небезпечним для життя тварин ускладненням.